Триватиме вона до 26 квітня. На цій виставці представлено понад 200 робіт 120 художників. Її куратор заступник голови правління Національної спілки художників Ігор Волощук сподівається, що вона стане явищем у виставковій царині 2015 року.
У центрі залу відвідувачів зустрічає бронзова фігурка вмонтованого в квадрати естетизованого Казимира Малевича — робота 2014 року скульптора Ігоря Гречаника. Експозиція присвячена 80-м роковинам українсько-польського революціонера живопису і сторіччю його супрематичного «Чорного квадрата», який дав нові виміри візуальним видам мистецтва  на століття занурив у суперечки, що є твором мистецтва, а що — його декларацією. Зазначу, супрематизм у перекладі з латини — найвищий, у нашій ситуації — досконалий вияв абстракціонізму. 

У міській виставковій залі фотожурналіст «LosAngelesTimes» Сергій Лойко показав свої роботи із серії «Пекельний аеропорт». Як відомо, автор чотири дні перебував у донецькому аеропорту разом із бійцями легендарної 79-ї аеромобільної бригади.  

Профспілковий санаторій «Україна» розташований у мальовничій зоні курорту Ворзель, який з благословення академіка Миколи Дмитровича Стражеска називають українським Кисловодськом. Сприятливі кліматичні умови, висока концентрація кисню в повітрі, насиченість його фітонцидами цілюще впливають на хворих і посилюють лікувальний ефект. 

Фраза «лікуватися безкоштовно — марна справа» давно стала класичною. Потрапивши до лікарні, доведеться розкошелитися: 10, 30, 50 гривень викласти за аналізи; 200 гривень — за УЗД; від 600 до 1,5 тисячі коштує дослідження МРТ. Це тільки діагностика. Вартість ліків, процедур, операцій — окрема тема. І окремі розцінки. 

У розпал репетицій виконавця однієї з головних ролей довелося замінити. Ні, справлявся він чудово. Причина як для нашого сьогодення, на жаль, уже буденна — заслуженого артиста України Сергія Авдєєва мобілізували.
«Так, мені довелося нелегко, — каже Андрій Григоренко, який замінив колегу. — Хоч добре розумію, що це дрібниці порівняно з тим, як ведеться співвітчизникам, яких необхідність захищати Батьківщину вириває з буденного плину життя».

Лариса Кадочникова народилася в Москві в родині відомої актриси Ніни Алісової. Її назвали на честь зіркової ролі матері в «Безприданниці». Мабуть, артистичне ім’я вплинуло на долю народної артистки України — фільм «Тіні забутих предків» з її участю підкорив світ. Відтоді минуло багато років, але актриса привертає до себе увагу не тільки завдяки різноплановій творчості, а й оригінальній зовнішності. Якось молоді запитали в мене, що це за ефектна жінка у стилі глем-рок. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Шістнадцята «республіка-сестра»

«А король голий!»

Медаль за місто Будапешт

Торік у Києві відбулось 88 прем'єр — найбільша кількість за всю історію «Київської пекторалі». Найбільше нагород серед 14 номінацій зібрав Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Лауреатами стали керівник театру Станіслав Мойсеєв за найкращу режисерську роботу — виставу на твір Тараса Шевченка «Така її доля». 

Давид Бурлюк, який народився 1882 року на хуторі Семиротівка на Сумщині, а прожив життя переважно в Росії, Японії, США, пишався своїм українським козацьким корінням за батьківським родоводом та писав про свій живопис: «Мій колорит глибоко національно український». І в літературній творчості він збирався перейти на рідну українську мову, але так і не встиг. 

«Мода приховує природу економічних відносин», — сказала героїня Одрі Хепберн у фільмі «Забавна мордочка». Актриса була іконою стилю 50-х років минулого століття. Довжина подолу тих років стала актуальною в колекціях одягу на ХХХ «Українському тижні моди». І хоч жінки витрачають коштів на себе в півтора раза більше, ніж чоловіки, різке збільшення пропозицій для чоловіків стало ознакою модних показів у «Мистецькому Арсеналі».