Сильна жінка — це звучить гордо! Але такий титул створює своїм власницям більше проблем, ніж дає користі. Зокрема, видатна вітчизняна  спортсменка Любов Черепаха, яка щоразу прославляє Україну, здобуваючи лише найвищі нагороди, і донині  не відзначена жодною з державних нагород.  Який статус — чемпіонки світу, турботливої матері, громадської діячки або просто коханої жінки — для неї важливіший, наша розмова з чарівною Леді Че. 

Ті, хто бачать кролевецькі рушники вперше, переживають незбагненні відчуття. Перед  ними маліють і дрібніють інші дива, світ стає величавим і невимірним, чарівні візерунки беруть у полон. Немає у світі жодного народу, де б так шанобливо ставилися до свого національного оберегу, що супроводжує кожного з нас усе життя — від народження і до останньої хвилини.  Кролевецькі рушники були, є і будуть національним символом, вони  як український духовний гімн, що звучить у вічності. 

Кохання — почуття чи не завжди вистраждане у своїй сутності. У головних героїв романтичної оперети Ярослава Барнича «Шаріка», на прем’єру якої запросив Тернопільський академічний драмтеатр ім. Т. Шевченка, вони витримали перевірку війною, часом, але не погасли, навпаки, запалили ватру людського щастя. «Про серця біль вам розкажу», — твердить головний персонаж — поручник кінноти українських січових стрільців Степан Балинський.   

У потоці сучасної літератури з його глибинами і мілинами, в якому останні переважають, важко зорієнтуватися масовому читачеві. А тут ще й пресловута глобалізація на голови нашого каламутного суспільства та брак моральних гальм…
З-поміж українських видавництв, які вирізняються тематичним спрямуванням своєї продукції, її глибиною і важливістю для оновлення суспільства — київська «Криниця», хоч вона і не найпотужніша за кількістю видань та їхніми накладами. Далеко за межами України відома її Шевченкіана, грунтовні й популярні видання про обшири вітчизняного образотворчого мистецтва на межі двох тисячоліть, серія інших книжок, яку об’єднує тематика «В обороні роду і держави». 

Після кожного інтерв’ю з Валерієм Томазовим, очільником української генеалогії, завжди поверталася ніби з гостинцями з пра-пра-бабусиної скрині і казковим бентежним відчуттям, що їм там немає кінця-краю… 
— Пане Валерію, якими загадковими сюжетами із родовідних кореневищ почастуєте цього разу?
— Я взявся за майже недосліджену генеалогію купецтва. Про одну з потужних династій на півдні України, рід Маврокордато, 2010 року вийшла в Греції моя книга — на  замовлення тамтешнього видавця. Нині в нас готується її видання  українською мовою.
Дослідження роду Маврокордато привело мене до інших грецьких родів, тому що усі вони багато разів породичалися. Там просто не було випадкових шлюбів: одружувалися в певному колі, на дівчатах з певних родин. Два двоюрідні брати могли оженитися на троюрідних сестрах, причому тітка одного могла бути дружиною двоюрідного дядька другого. 

З патріархом українського гончарства, найстаршим серед побратимів свого цеху, я зустрілася в Опішному. Майже вісімдесят років віддав він древньому ремеслу. Глина для нього — живий матеріал, з якого народжуються живі скульптури. 

Споживчий ринок можна порівняти з полем бою: продавці проти покупців. Але нам, покупцям, воювати набагато складніше. Проти нас працює ціла система — продавці, охоронці, адміністрація. У будь-якій війні перемагає той, хто краще підготовлений. Саме цій меті — підвищити обізнаність людей і підняти культуру споживання — присвячена програма «Територія обману», яка протягом року виходить на каналі 1+1.
Почалося все зі звичайної курки-гриль, якою у відрядженні отруїлися колеги телеведучого Олексія Душки. Тоді він і вирішив зробити передачу про товари, які ми купуємо в супермаркетах. Після першого випуску з’ясувалося, що проблем, про які варто поговорити, — безліч. 

Недавно у столиці проходив 43-й Міжнародний всесвітній конгрес бджільницьких асоціацій «Апімондія». Місто, в якому він проводиться, пасічники називають світовою столицею бджільництва. Що за цим? Розповідає директор Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» доктор ветеринарних наук, професор Олександр ГАЛАТЮК.

Мабуть, не варто багато говорити про те, що значить для українця народна пісня. Це — невичерпне джерело нашої духовності, дбати про чистоту якого — священний обов’язок кожного. Адже аморальне суспільство, як відомо, гине. 

Що таке медицина плода, в нашій країні знають поки що лише окремі фахівці. Втім, це одна з актуальних галузей медицини, що вже давно розвинена у всьому світі. Адже сьогодні майже кожна четверта дитина, яка помирає на першому році життя, з’являється на світ з вродженими вадами розвитку. У якому стані сьогодні медицина плода в Україні, як впроваджується цей напрям у перинатальних центрах — наша розмова з головним неонатологом Міністерства охорони здоров’я Єлизаветою ШУНЬКО.