Гуманітарна політика
-
Від Катерини до Водохреща
Крейду ледве струсив — тернувся рукавом куртки у школі об стіну. Вам, мабуть, цікаво, де це сталося, бо в сучасних школах крейдою стіни вже не білять. Та то не сучасна, їй понад сто років і стоїть вона поміж таких самих старих хат. Діло було в музейному комплексі в Пирогові, якраз там Святий Миколай із восьмирічними школяриками зустрічався. Святий і його помічниці розіграли з дітками спектакль про ялинку та лісоруба, загадували одне одному загадки, читали вірші і вирізали витинанки. І без подарунків, зрозуміло, не обійшлося.
-
Теплохід «Победа»: з кіно — та в полум’я
Два десятки композиторів світу поклали на музику вірш «Гренада», який створив 1926-го 23-річний уродженець Катеринослава (нині Дніпропетровськ) Михайло Шейнкман — відомий радянський поет і драматург із псевдонімом Міхаїл Свєтлов.
Михайло Аркадійович — один з небагатьох митців сталінської доби, який не доносив, не писав на колег пасквілів. Як згадував багаторічний в’язень сумління автор легендарних «Колимських оповідань» Варлам Шаламов, у ті часи це було значно важче, аніж створити «Гренаду».
-
Хронотопи і типи Нікаса Сафронова
Йому позували світові зірки шоу-бізнесу, мистецтва й політики. Одна зі складових його майстерності — самопіар. Художник полюбляє озвучувати, що за його портрети викладають 50—150 тисяч доларів. Тим часом 1999 року митець заснував благодійний фонд, щоб підтримувати талановитих людей і відроджувати музейні цінності.
Нікас Сафронов, титулований в князі, уперше привіз до столиці виставку картин останнього десятиріччя. Вона складається з кількох серій і налічує 120 робіт. Їх розвісили до середини лютого на третьому поверсі Музею історії Києва. На виставці також демонструється композиція, присвячена Сафронову, зі срібла, позолоти, діамантів, аметистової друзи з бюстом Сальвадора Далі. Вхід коштує 60 гривень. -
А хто, хто Миколая любить...
Звідки пішла традиція радувати близьких подарунками, і яких сюрпризів нині люди чекають від Святого Миколая, якого вшановуємо сьогодні? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».
-
Скульптори Магдалина та Михайло Белені: «У цій професії не маєш права говорити про труднощі»
Дві половинки цього подружжя впродовж 40 років скріплюють не лише сімейні узи, а й творчі. Обоє — випускники Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва. Обом по 62 роки, майже одночасно нагороджені званням «Заслужений художник України». Це — Магдалина Белень-Пуглик і Михайло Белень. «УК» завітав до творчого подружжя в їхній будинок, що неподалік знаменитого Невицького замку в передмісті Ужгорода.
-
У Львові пройшов IХ Міжнародний симпозіум гутного скла
Визнані майстри-гутники та молоді митці з 16 країн світу впродовж тижня творили зі скла у навчально-виробничих майстернях Львівської національної академії мистецтв авторські роботи, а відтак представили їх на підсумковій виставці у Національному музеї імені Андрея Шептицького.
-
Розвідником був понад рік, а педагогом — усе життя
Ця робота Дніпропетровського міського телевізійного театру (директор — Ольга Волошина) отримала Гран-прі V Міжнародного фестивалю екранного та сценічного мистецтв «Кінологос-2013» в Одесі. Здавалося, зовсім недавно знімальна група зустрічалася з її головним героєм у Києві, говорили про відзначення в рідному Дніпропетровську його столітнього ювілею 25 лютого 2014 року. Але нещодавно Євген Березняк пішов із життя…
Про те, як врятували старовинне польське місто Краків, знято багато художніх і документальних кінострічок, серед яких відомий радянський трьохсерійний фільм «Майор Вихор» за однойменним твором Юліана Семенова. Прототипами головного героя були три людини: розвідники Євген Березняк і Олексій Ботян, а також відомий письменник Овідій Горчаков (автор повісті «Викликаємо вогонь на себе»), з якого писалися зовнішність і характер «Вихора». До речі, Юліан Семенов із самими розвідниками не зустрічався. -
Актор Віктор Семирозуменко: «У мене амбіції не зашкалюють»
Поспішаючи на інтерв’ю із заслуженим артистом України Віктором Семирозуменком, який 17 років служить в Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки, побачив, що тротуар біля кав’ярні заблоковано. Іранські кіношники знімали бойовик за участю дуже відомого в них актора. Біля спецавто з паризьким (!) номером стовбичили українські статисти, одягнені французькими поліцейськими. Невже наша столиця перетворюється на кіномекку, де киянам відведена роль статистів?
-
Хай лампа світить, а не гріє
Хто міняв звичайну лампочку, знає, що її не можна хапати голіруч відразу після вимкнення — можна обпектися. Бо лампочка розжарювання починає світитися, коли розміщену у її колбі вольфрамову спіраль розігрівають до величезних температур (розжарюють — звідси й назва). Іншими словами, величезна кількість енергії іде просто на нагрівання спіралі і, відповідно, простору навколо лампочки.
-
Хоч його й не цікавлять лаври Кассандри
Йдеться про його дилогію «Час смертохристів. Міражі 2077 року» та «Час великої гри. Фантоми 2079 року». Але спочатку кілька слів про автора цих романів.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+