Не запальним танцем і не величною піснею, а тривогою увірвався в хід розмови за «круглим столом», який днями зібрало Міністерство культури, голос генерального директора — художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Г. Верьовки Анатолія Авдієвського.
— Ми побували в 75 країнах, — сказав він, — маємо контракти за кордоном до 2016 року. А ось Україною гастролювати не маємо змоги. Попса їздить, а ми ні. Чому?
— Нам треба активніше працювати самим, — сказав міністр Леонід Новохатько, — і об’єднувати громадян на зміни у психології: культура — не елемент ринку, а державотворчий інструмент.
Чи не вперше за багато останніх років вів засідання віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко. Вже це дало присутнім відчуття впевненості, що влада розглядає культуру не за остаточним принципом. Тож пропозицій і зауважень у виступах митців не бракувало.
Передовсім вони нарікали на недосконалість чинного законодавства щодо культури. Так, упевнений заступник директора Українського центру культурних досліджень Олександр Гриценко, якщо вивести з тіні гастрольний збір, то колективи зможуть отримати на самофінансування мільйони гривень.
Ішлося й про засилля закордонних гастролерів, переманювання комерційними структурами підготовлених за державні кошти фахівців. На жаль, усе це не врегульовано законами.
— Поширена така ситуація, — зазначає гендиректор ДП «Державна циркова компанія України» Ігор Хлібосолов, — ми готуємо унікальний номер і його виконавця майже два роки, а потім приватний конкурент пропонує артистові вищу зарплату, і державна установа залишається без номера й зі збитками. Потрібен закон про контракт.
«Коли ми відзначаємо номінантів програми «Нові імена України», а це діти 7—19 років, — сказав голова Українського фонду культури Борис Олійник, — гроші збираємо з шапкою по колу, бо працюємо без державного фінансування. Олігархи не дають, а середній клас відгукується. Тому закликаю підтримувати таких меценатів».
Окрема тема — проведення Всеукраїнського звіту майстрів мистецтв та аматорів народного мистецтва в наступному році.
Оскільки він проходитиме під знаком вшанування Кобзаря, то гендиректор Національного драматичного театру імені І. Франка Михайло Захаревич вніс пропозицію: до дати на базі театру провести фестиваль вистав обласних колективів.
ПРЯМА МОВА
Віце-прем’єр-міністр
Костянтин ГРИЩЕНКО:
— Розмова вийшла конструктивною. Всі зауваження і пропозиції не залишаться поза нашою увагою. «Круглий стіл» розглядаю як інструмент прийняття рішення. Справді проблем багато. Але ми концентруємося на підготовці до 200-річчя Тараса Шевченка. Кобзар має консолідувати суспільство, сприяти розвитку культури. І тому підтримую ініціативу про проведення в Києві фестивалю колективів, які підготують програми до ювілею.
Багато йшлося про брак коштів. Але не можна сподіватися лише на бюджет. Треба вчитися заробляти, використовувати спонсорську допомогу.
Ми в Google+