Про таких, як учитель трудового навчання Сергій Марущенко, кажуть: має не тільки золоті руки, а й таку саму голову. Йому 44 роки, з яких 23 — педагогічний стаж. Нині викладає трудове навчання у сумській школі №15, а ще разом з учнями допомагає тим, кому це особливо потрібно, — бійцям АТО.
Сергій Іванович показує невеличкий пристрій вагою близько 150 грамів, який за потреби можна скласти в мініатюрний прямокутник розміром трохи більшим, ніж звичайний портсигар, і покласти в кишеню. Це міні-пічка «Сумчанка». Щоправда, на промисловий потік цей винахід поставити не вдалося, а ось разом з учнями його автор виготовив понад 300 одиниць цього зручного у користуванні пристрою. Вистачить 5—6 сухих шишок чи жменьки трісок, щоб склянка води на ньому закипіла за три хвилини.
А чим розпалити «Сумчанку»? Звісно, сірником. Сергій Марущенко дістає невеличкий пакет, у якому їх сотні. Але не по одному, а по чотири, обмотані клаптиками різнокольорової бавовняної тканини, густо просякнутої воском. Якщо звичайний сірник горить 10—15 секунд, то провощений «квартет» щонайменше 5—10 хвилин.
А ось — так звана «кішка», або офіційною мовою пристрій для виявлення розтяжок і знешкодження вибухових пристроїв. Проста і зручна, вона врятувала не одне життя наших бійців. Складається із трьох частин: центрального стрижня та двох бокових виступів. За допомогою шнура її закидають на відстань 25—30 метрів, а потім акуратно прочісують місцину. Якщо розтяжок немає, то можна сміливо йти далі. А якщо є, то закладена вибухівка чи міна спрацюють вхолосту, убезпечивши бійців від осколків.
Просто? Так, однак скільки життів уже врятували «кішки» сумського вчителя, яких він разом з учнями виготовив сотні.
Як каже Сергій Марущенко, спершу пристрій не вдавалося закидати на чималу відстань через його легкість — навіть вітер міг завадити цьому. Вирішив додати ваги за допомогою міцних свинцевих заклепок — спрацювало!
За словами вчителя, набувати технічної кмітливості йому допомагає… риболовля. Багато років поспіль він професійно займається нею, а в 2011-му навіть став чемпіоном Сумської області з ловлі риби за допомогою фідера.
Виїжджаючи до річок та ставків, чоловік змушений дбати і про гарячий чай, багато інших побутових речей. Тож і використовує набуті навички.
Що стосується пічок і «кішок», то для масового їхнього виготовлення потрібна насамперед сталь. Як член громадської організації «Самооборона Сумщини» разом з іншими волонтерами регулярно виїжджає до сіл Сумського району, де збирає все, що потрібно для бійців. І, звісно, метал для винаходів.
Ось тільки отримати його дедалі складніше, бо жителі «закріплених» за волонтерами населених пунктів уже віддали все, що могли віддати.
Аби спростити і вдосконалити ті чи ті види технічних робіт, самотужки виготовив простенькі пристрої. Наприклад, так званий кондуктор для отримання деталей однакових параметрів. Чи пружинні лещата з ножним приводом або ручний прес із двома важелями. Їх можуть взяти на озброєння і в інших школах.
А чи зацікавився бодай хтось простими винаходами сумчанина? Ні. Так і працює з учнями на ентузіазмі, оскільки розуміє: розпочата справа конче потрібна. І промислове виробництво новинок неабияк зарадило б бійцям.
Утім, такою неувагою вчитель особливо не переймається. Натомість вказує на фотостенд у класі зі світлинами захисників України, які користуються виробами сумського умільця. Вони тримають у руках ті самі «Сумчанки», «кішки», провощені сірники. Учні, споглядаючи на це, краще засвоюють щоденні уроки свого наставника.
Ми в Google+