Синоптики обіцяють теплий лютий і теплий початок весни. Отже, недалеко той час, коли талі води наповнять річища, водотоки набухнуть, наче вени у трударя, і понесуть на своїх хвилях і крижини, й опале листя, і непотріб, недбало кинутий хомо сапієнсами.
За словами урядовців, центральні і більшість місцевих органів влади готові до льодоходу і пропуску повені. Державна служба з надзвичайних ситуацій розробила відповідний план протидії загрозам і реагування на надзвичайні ситуації. Він передбачає формування міжвідомчого угруповання сил і засобів загальною чисельністю понад 37 тисяч осіб, 10 тисяч одиниць основної техніки і близько 970 плавзасобів від ДСНС України, Держводагентства, Мінінфраструктури, Міноборони та інших відомств.
Про це повідомив голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських під час селекторної наради під головуванням віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула. «Головне — безпека людей. Основа ефективних дій відповідальних служб у своєчасному плануванні робіт, дій на запобігання і жорсткому контролі», — підкреслив Олександр Вілкул, доручивши профільним відомствам вжити превентивних протипаводкових заходів.
Він також доручив активізувати роботу міжвідомчого штабу і забезпечити координацію дій зі штабами країн, через які пролягають транскордонні річки. Зокрема це Росія, Білорусь, Румунія, Угорщина і Молдова.
За словами Михайла Болотських, за дорученням уряду процес пропуску повені спрямований на захист населення і територій від її негативного впливу. «Щоб ліквідувати крижані затори на річках, захистити мости, гідроспоруди та водозахисні дамби, передбачено залучення піротехнічних підрозділів рятувальників і Збройних сил загальною чисельністю 500 чоловік і 150 одиниць техніки», — зазначив він. І додав, що Український гідрометцентр у постійному режимі веде моніторинг гідрологічної ситуації на річках і водоймах. Гідрологічні умови, що на сьогодні склалися, дають підстави очікувати весняної повені без значних негативних наслідків. Однак Михайло Болотських зазначив, що сили і засоби повинні бути готові до негайного реагування.
«Чітка взаємодія і координація сил усіх органів влади, відомств і організацій забезпечать пропуск весняного водопілля з мінімальною шкодою для людей і держави», — вважає він. Прикладом такої взаємодії урядовець назвав роботу оперативних служб під час зимової негоди наприкінці січня. Завдяки злагодженій роботі рятувальників, дорожників, ДАІ та військових вдалося запобігти загибелі і переохолодженню людей внаслідок тривалого перебування в заторах через снігові замети.
Досвід минулих років показує, що чимало залежить і від місцевих органів влади. Там, де не надають належної уваги розчищенню водовідвідних каналів, водоспусків, зливової каналізації, можна очікувати неприємностей навіть за найбезпечнішого сценарію розвитку природних процесів.
Також варто звернути увагу на якість води. Адже підняття рівня річок може призвести до затоплення вигрібних ям, стихійних сміттєзвалищ, гнойовищ тощо. Головна причина виникнення цих точок забруднення — «дика» роздача земель на берегах водойм під забудову. На жаль, за минулий рік не сталося практично жодних позитивних змін у розв’язанні проблеми прибережних захисних смуг. Про це наша газета писала у публікаціях «Як уберегти береги наших річок від дерибану» 21 серпня 2013 року та «Доступ до води в законі і в житті» 16 липня 2013-го.
Харківщина. Греблю не прорве
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
Щоб уникнути загрози повеневих підтоплень, у Харкові ремонтують споруди водного господарства. Як розповів директор КП «Комплекс з експлуатації об’єктів водозниження і зливової каналізації» Володимир Накогутов, у цьогорічних планах міської влади — продовжити реконструкцію Журавлівської греблі.
Нині на ній відновлюють ригелі та перекриття верхньої частини. Після цього на греблі планують відновити всі бетонні і металеві конструкції. Загальна вартість робіт становить 3,6 мільйона гривень, з яких вже освоєно близько 500 тисяч гривень.
Також заплановано зміцнювальні роботи на Лозовеньківській дамбі, що зведена в 1950-х роках. Це потребує 470 тисяч гривень. На найближчій сесії міськради розглядатимуть питання фінансування. Вирішуватимуть цього року і долю найстарішої в Харкові — Лопанської греблі, яка теж потребує реконструкції.
Миколаївщина. Гідрокаскад до паводка готовий
Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»
Каскад ГЕС-ГАЕС відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» інтенсивно готується до проходження весняного паводка. Спеціальна комісія перевірила готовність до водопілля Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС. Результати свідчать, що нині забезпечено цілодобовий контроль стану акваторії Олександрівського водосховища, сформовано аварійно-ремонтні бригади, перевірено систему зв’язку, підготовлено плавзасоби, обстежено гідромеханічне обладнання та гідротехнічні споруди.
Найближчими днями буде організовано протиаварійне тренування.
Головний інженер Сергій Музиченко впевнений: споруди гідрокаскаду до паводка готові. Згідно з проектними розрахунками, вони спроможні пропускати 5,6 тисячі кубометрів води за секунду. За 15-річну історію Олександрівського водосховища максимальну витрату води в річці під час весняної повені було зафіксовано 2003 року. На ділянці Олександрівської ГЕС вона становила близько двох тисяч кубометрів за секунду.
Тоді гідротехнічним спорудам найнижчого зі штучних водоймищ на Південному Бузі довелося виступити регулятором водної стихії, мінімізуючи наслідки високої повені для міста Вознесенська та інших населених пунктів, розташованих нижче за течією. Причому сталося це в період, коли гідростанція не повністю була готова прийняти високий паводок, — недобудованою залишалася гребля на обвідному каналі. Нині гідроенергетики впевнені: в аналогічній ситуації вони зможуть надійніше захистити сусідів.
Закарпаття. Хто почистить канави?
Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»
Про рівень води в річках Закарпаття можна отримувати інформацію в режимі онлайн. Вона надходить із 27 гідрометео- і 12 метео?станцій, розміщених на всіх найбільших водних артеріях краю. Сайт Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса дає змогу дізнаватися про загрози чи їхню відсутність миттєво. Заздалегідь можна скоординувати дії служб і відомств, якщо наростає загроза майну і життю громадян.
— Ми підготували 24 моторні і веслові човни, 114 насосів, плаваючий транспортер, 3 пожежно-насосні станції та 7 одиниць інженерної техніки, які залучатимуть у разі ускладнення ситуації. Також готові до ліквідації водної небезпеки понад 900 чоловік особового складу, — розповіла керівник прес-служби обласного управління ДНС Наталія Батир.
Ймовірними районами проведення рятувальних робіт визначені Ужгородський, Мукачівський і Хустський. Сформовано три зведені загони оперативно-рятувальної служби, які мають достатньо пально-мастильних матеріалів.
13 лютого спостерігається підвищення рівнів води на річках області, пов’язане з попередніми опадами і таненням снігу.
Але поки що метеорологи не очікують формування значних паводків, підтоплень житлових будинків і сільськогосподарських угідь не сталося.
А ось питання щодо забруднення меліоративних і дериваційних каналів та кюветів у населених пунктах, насамперед сільських, із порядку денного не знято. Очищувати їх мали б органи місцевого самоврядування, але ще не бралися. Чого чекають?
Сумщина. Міні-ГЕС перевірили
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
Як повідомила прес-служба територіального управління Держгірпромнагляду в Сумській області, державні інспектори з охорони праці доволі високо оцінили стан усіх трьох гідроспоруд, що розташовані на території області. Ідеться про Низівську, Маловорожбянську і Михайлівську ГЕС на річці Псел у Сумському та Лебединському районах.
На переконання фахівців, будь-які весняні примхи чи вибрики не стануть на заваді плавному проходженню води.
Івано-Франківщина. У запасі тримають вибухівку
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Відлига подекуди вже до півметра підняла рівень води на прикарпатській ділянці басейну Пруту і Дністра. Річки пробуджуються — скидають лід. На малих річках Івано-Франківщини — Свічі, Сукелі, Лужанці — саме почався льодохід. Суцільний льодостав ще тримає в крижаному полоні Ворону і Свірж, але це ненадовго. Місто Тисмениця і село Букачівці, через які протікають ці гірські норовливі річки, добре знають негативні наслідки їх інтенсивного паводкового режиму.
Весняний розлив на Прикарпатті вирізняється не тільки різким підйомом рівня води від танення снігу — стрімка течія враз піднімає великі об’єми криги, утворюються льодові затори. Вони загрожують інфраструктурним об’єктам пошкодженням, а то й руйнацією. Тому на випадок крайньої потреби, щоб захистити мости, гідроспоруди і водозахисні дамби, фахівці піротехнічного підрозділу управління МНС в Івано-Франківській області тримають у запасі вибухівку, щоб з її допомогою підірвати крижані навали на річках. Нині їх особливо багато на Черемоші поблизу села Кути.
У ці дні прикарпатський територіальний підрозділ Державної служби з надзвичайних ситуацій посилив моніторинг гідрологічної ситуації, працюючи у взаємодії з гідрометеорологічними станціями та постами, щоб забезпечити безаварійне сходження криги та пропуск великої води.
— Але головне для нас — безпека людей, — наголошує начальник управління ДСНС України в Івано-Франківській області Володимир Чернецький. — Готові до роботи наявні сили і рятувальні засоби з інженерною, автомобільною технікою та автономними джерелами електроживлення включно. Разом з резервом особовий склад налічує понад 1300 осіб, маємо 154 одиниці основної і спеціальної техніки.
Окрім того, кожен підрозділ області оснащений значною кількістю рятувальних засобів — жердин, кругів, жилетів. На кожну пожежну машину встановлено рятувальний пристрій «Соломинка» — наповнений повітрям під тиском пожежний рукав із заглушками. Ним можна успішно рятувати потерпілих, якщо доведеться витягати з води.
Ми в Google+