Громадські консультації, ініційовані Державною регуляторною службою, що проходили днями у Клубі Кабміну, були гарячими. На захід з’їхалися директори найбільших промислових підприємств, що працюють на експорт, зерновики, залізничники та профспілки. Кожна сторона намагалась донести і відстояти свою позицію.

Благі наміри 

Укрзалізниця та Мінінфраструктури  обгрунтовували підвищення тарифів потребою підняття зарплат у галузі, модернізувати рухомий склад, колії, компенсувати збитки від пасажироперевезень та розрахунку за міжнародними запозиченнями. А також зростанням цін на електроенергію, податку на землю, подорожчанням складових ремонту і техніки тощо.

За словами заступника міністра інфраструктури Миколи Снітка, Укрзалізниця не може жити за попереднім заниженим тарифоутворенням. Уже не ті часи. «У нас постійно зростає вартість електроенергії, плата за землю внаслідок зняття пільгового оподаткування тощо, — пояснив він. — Якщо у 2014-му ми платили за землю 177 мільйонів гривень, то в 2015-му — вже 3,18 мільярда. Тож мораторій на підвищення тарифів, про який просять промисловці, не доречний. Якщо діяти за їхньою логікою,  треба оголосити мораторій на подорожчання всього і зупинити економіку», — резюмував він, додавши, що підтримує позицію щодо створення Нацкомісії з регулювання транспорту, яка стане арбітром у справедливому тарифоутворенні.

Учасники дійшли згоди, що на ринку має працювати постійна робоча група за участю представників Мінекономіки, Державної регуляторної служби, Мінфіну, Антимонопольного комітету, Укрзалізниці, бізнесу, яка моніторитиме ситуацію на ринках і напрацьовуватиме  компромісні рішення.

За розрахунками Миколи Снітка, внаслідок підвищення тарифів галузь отримає додатково 5,2 мільярда гривень, які витратить на інфраструктурні проекти,  придбання понад тисячі вагонів, техніки для ремонту інфраструктури та електрифікацію ділянки Долинська — Миколаїв — Колосівка, а також на підвищення зарплат. Адже на сьогодні залізничники (у галузі працює 300 тисяч осіб) на 14-му місці за рівнем зарплати, тоді як металурги — на 4-5-му. 

За прогнозами заступника начальника Головного комерційного управління Укрзалізниці  Юрія Меркулова, запланована 15-відсоткова індексація тарифів збалансує в нуль загальну рентабельність підприємства. Тоді як без підвищення тарифів буде мінус 6,6%.

Промисловці радять залізничникам знизити апетити та корупцію, оптимізувати витрати і за рахунок цього модернізувати галузь. Фото з сайту avangarddnepr.com.ua

Коли обіцянки — цяцянки...

Промисловці застерегли, що не переживуть чергового підвищення  тарифів. Попереднє було у лютому 2015-го — на 30%. Адже конкуренція на міжнародних ринках висока, а ціни на  метал, залізну руду, аграрну та хімічну продукцію падають. Тож наслідки для України можуть бути катастрофічними. Можемо втратити експортні ринки збуту, бо не будемо конкурентні за ціною. А це зниження валютної виручки, обсягів виробництва, робочих місць, а також перевезень. Тобто програють усі. До речі, торік за 11 місяців вантажоперевезення залізницею вже впали на 11%.

Промисловці порадили залізничникам знизити апетити та корупцію, оптимізувати витрати і за рахунок цього модернізувати галузь. Адже досі немає аналізу ефективності використання 9 мільярдів гривень, які Укрзалізниця отримала торік від 30-відсоткового підвищення тарифів.

Їхню думку поділяє  член Комітету Верховної Ради з питань транспорту Володимир Гусак: «Лише за останні п’ять років зростання становить 100%. Та це не спонукало залізницю до оновлення вагонів і локомотивів. Як наслідок, у 2015-му тепловози досягли 100-відсоткового зносу, але за рік не закуплено жодного нового».

«Коли монополіст визначає тарифи, виходить анекдотична ситуація, — додає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. — Адже тоді ніхто не знає, яка рентабельність  перевезень Укрзалізницею зерна, металу, інших видів вантажів. При цьому немає  різниці в тарифі, коли везеш вантаж ціною  30 чи 300 доларів за тонну. Вагонам-зерновозам, які обслуговують зернотрейдерів, уже понад 20 років, і їх вартість дорівнює нулю. Нові не закуповують, і за розрахунками Світового банку, за сім років їх взагалі може не стати в Україні, якщо не змінити транспортну політику. З таким віком вагонів у складовій тарифу не повинно бути амортизації, але ж гроші за неї в Укрзалізницю надходили. То де вони?»

Промисловці попереджають про наслідки

«У ситуації, коли підприємства рахують кожен долар, підвищення тарифів може підштовхнути їх до прірви, — констатує президент об’єднання «Металургпром» Олександр Каленков. — Якщо до кінця 2016-го гірничо-металургійний комплекс ще працюватиме, це буде великий успіх. Адже якщо підприємства закриються, мільйон осіб опиниться без роботи, а країна — без валютної виручки у 6 мільярдів доларів». 

Невтішний прогноз підтверджує і гендиректор комбінату «Запоріжсталь» Ростислав Шурма: «За два роки ціни на метал упали втричі. Залізничний тариф у собівартості металургійного підприємства становить 30—40%. Після підвищення тарифу на 15% він виросте ще на 5—6 доларів. Нині ціна чавуну на заводі становить приблизно 140 доларів,  рулону — 190—200 доларів. Тому 5 доларів — це 3—4% собівартості в металургії. Одна річ працювати в нуль, інша — в мінус 4—5%. За таких обставин нам доведеться відмовитися від 20—30% замовлень, бо це нижче від собівартості».

Він також порадив  держмонополії зробити прозорим свій фінплан і зосередитися на підвищенні операційної ефективності, а не перекладати неефективність на чужі плечі. Доречно підвищувати тарифи, коли поліпшиться ситуація на зовнішніх ринках. А це, за прогнозами, станеться не раніше ніж за півроку. При цьому потрібно користуватися гнучким тарифом, на який впливатимуть індекси цін на той чи інший товар на міжнародних ринках. 

Про непідйомне тарифне навантаження на собівартість продукції говорять і українські коксохіміки, які працюють в умовах війни. «Не забувайте, у нас ще є економічна війна. Ми воюємо, щоб   собівартість була прохідною. Сьогодні це 95%. У вугіллі перевезення становлять 15—20% його вартості. Говоримо не про розвиток, а про виживання, щоб не було колапсу. Найнижчого рівня досягнуто. Далі буде дорога в нікуди», — підсумував гендиректор Авдіївського коксохімічного заводу Муса Магомедов.

Із песимізмом чекають на підняття тарифів і електроенергетики. Адже щоб дати струм, потрібно як мінімум довезти вугілля до станції. За словами директора з логістики ДТЕК  Ореста Логунова, якщо енергетики піднімуть тариф, профільне міністерство ще більше електроенергії змушене буде купувати в Росії.

Підсумком емоційних громадських консультацій стало підписання спільної резолюції між Державною регуляторною службою, Мінінфраструктури та галузевими асоціаціями щодо створення спеціальної робочої групи. Вона має всебічно проаналізувати наслідки підвищення тарифів і запропонувати Кабміну дорожню карту.

ПРЯМА МОВА

Баланс інтересів буде знайдено

Микола СНІТКО, 
заступник міністра інфраструктури:

— Виступаю за створення Нацкомісії з регулювання транспорту  і гнучкі тарифи, але вони мають бути економічно обгрунтовані. Бо у 1990—2000-х роках нам уже говорили про допомогу металургам та знижки для них. Нині, коли є значне боргове зобов’язання, Укрзалізниця не може дотувати будь-які галузі економіки.