В Одесі відбувся Другий міжнародний конгрес «Органічна Україна-2018», в якому взяли участь майже 300 фермерів з нашої країни, а також науковці, експерти, закордонні гості. Головна мета заходу полягала у підвищенні ефективності роботи кожного органічного оператора, демонстрації переваг новітнього виробництва та ознайомлення з ризиками тих, хто вирішив ним займатися, наданні вичерпних відповідей зацікавлених у створенні органічного виробництва. Учасники ознайомилися з досвідом розвитку органічного ягідництва, вирощування зернових та олійних культур, сої та бобових, з особливостями органічного садівництва та розсадництва.

Сформувати природну філософію

Органічне виробництво — це не просто продукти без хімії та ГМО, а особлива філософія. Воно передбачає турботу про природу, людей і навколишній світ. Нині світовий ринок органічних харчових продуктів, зростаючи щороку на 10—15%, сягнув понад 75 мільярдів євро. Традиційні лідери у світі за площами під органічними культурами — Австралія, Аргентина, США, Іспанія, Китай, Італія, Франція, Уругвай, Індія та Німеччина.

Органічне виробництво — це не просто продукти без хімії та ГМО, а особлива філософія. Фото facebook.com/органічна україна

В Україні загальна площа сільськогосподарських земель зі статусом органічних та перехідного періоду становить 381 173 гектари (0,89%). Дослідження Федерації органічного руху України показують, що сучасний внутрішній споживчий ринок органічних продуктів у нашій країні становить приблизно 0,5 євро на особу. Ці показники свідчать не лише про низький рівень купівельної спроможності населення, а й про те, що в нас досі не сформувалася філософія органічного виробництва та споживання, а також державна політика його розвитку. Над розв’язанням цих двох проблем працюють громадські організації органічного сектору, Мін­агрополітики, Офіс підтримки реформ напряму органічного виробництва та нішевих культур при Мінагрополітики, численні міжнародні проекти та програми.

Оскільки органічний сектор українського АПК переважно зорієнтований на постачання сировини за кордон, учасники конгресу зосередилися на пошуку шляхів розвитку внутрішнього органічного ринку та збільшення виробництва продуктів з доданою вартістю експортної якості. За висновками голови асортиментного комітету ГС «Органічна Україна» Олексія Соломки, темпи розвитку внутрішнього ринку органічної продукції відстають від його можливостей. Загалом частка органічних продуктів на ринку України становить не більш як 0,1%.

Світовий досвід доводить, що чистими, вільними від хімічних сполук можуть бути майже всі продукти — від сала і горілки до цукерок. Однак, на переконання Олексія Соломки, українські супермаркети мають позбутися упередженого ставлення до органічних продуктів та прагнення заробляти на них як на звичайній продукції, а виробникам щороку варто додавати до своєї лінійки нові товари, дбати про їхню маркетингову привабливість.

Чиста городина має потрапляти і на полиці супермаркетів. Фото з сайту thebalancesmb.com

Пріоритет — здорові харчі

Органічний ринок став більше дружити із владою. Про це свідчить навіть такий приклад: лідер органічного руху України Олена Березовська стала експертом Офісу підтримки реформ напряму органічного виробництва та нішевих культур Мінагрополітики. Цей новостворений орган працює над питаннями врегулювання ринку, налагоджує відносини з органами сертифікації та операторами ринку, вдосконалює проект нового органічного закону №5448 на основі пропозицій виробників, співпрацює з органами влади областей у питаннях розроблення регіональних програм підтримки органічного виробництва, організовує навчання фермерів.

Цілісна політика розвитку органічного виробництва в Україні формується на базі світового й регіонального українського досвіду. Бюджети багатьох областей заклали на цей рік кілька мільйонів гривень на часткову компенсацію вартості органічної сертифікації, в деяких регіонах компенсують 20% вартості органічної продукції для дошкільних установ. Лідери за сертифікованими органічними площами — Одеська, Херсон­ська і Дніпропетровська області, за кількістю операторів — Київська, Харківська, Одеська і Херсонська. А всього в Україні 426 операторів, із них 294 — виробники сільгосппродукції, 132 належать до інших категорій: трейдери, підприємці, що займаються логістикою. Сертифікацією займаються 17 органів.

— Приємно, що лінійка органічних продуктів за рік збільшилася, — зазначила Олена Березовська. — Під час конгресу розіграно шість кошиків з органічними продуктами, які ми наповнили в Одесі. При цьому ще раз переконалися, що це абсолютно можливо, до того ж здорові харчі коштують не надто дорого. Сподіваюся, що за рік споживчі органічні кошики стануть багатшими і різноманітнішими за асортиментом.

До речі, більшість із тих, хто успішно вирощує органічну продукцію, розповідали, що перша мотивація була такою: виробляти чисту екологічну продукцію для власних дітей та родин. Адже доведено, що фізичне здоров’я людини напряму залежить від здорового харчування.

Державне замовлення пожвавить внутрішній ринок

Основний чинник, який стримує органічний ринок, — дуже низька купівельна спроможність населення, а також невміння споживачів розпізнавати серед маси товарів справжні органічні продукти. На багатьох товарах несумлінні виробники пишуть «натуральний», «еко», «біо», хоч до здорових вони не мають жодного стосунку. А тому важливо ухвалити й запровадити у практику новий органічний закон, мають діяти освітні програми для споживачів, які зорієнтують їх у морі товарів та пропагуватимуть переваги здорових харчів.

Директор T. B. Fruit Олег Мочалюк вважає серйозною перешкодою для його бізнесу брак сировини. Не вистачає площ сертифікованих садів, а тому 99% сировини, з якої компанія виробляє продукцію, вирощують у власних або орендованих садах. Ситуацію можна врегулювати збільшенням обсягів реалізації продукції. Запорука розвитку внутрішнього ринку — стимулювання його від держави. Таку думку часто висловлювали учасники конгресу. Пропонували: «Зробіть державне замовлення на органічний продукт для дитячого садочка, школи та лікарні. Чому відповідні державні органи, покликані контролювати якість продукції, не можуть сказати всю правду про неорганічні продукти, наскільки вони шкідливі?»

І ще про одну проблему згадували на конгресі. Органічне виробництво не лише набагато витратніше, а й складніше в технологічному плані, ніж традиційне. А тому потребує значної консультаційної підтримки. Але дорадництво в Україні перебуває в зародковому стані, тому воно тримається здебільшого на закордонних проектах, таких, як UHBDP.

— Для проекту органічне виробництво — це своєрідна ніша, і ми завжди показуємо  виробникам нові можливості, особливо якщо є проблеми з реалізацією, — зазначив менеджер проекту UHBDP Дмитро Ніколаєв. — Спробуйте щось нове, спробуйте змінити свої підходи до виробництва, зрозумійте, хто ваш покупець і що він бажає. Ми вчимо  не лише нових технологій, а й правильної презентації своєї продукції, пошуку нових ринків збуту та  інформування. Щороку запроваджуємо для фермерів нові сервіси та оцінюємо вплив проекту.

Проведення конгресу ініціювали Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» та Офіс підтримки реформ при Мінагрополітики за активної участі цього відомства. Генеральним спонсором заходу виступив Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), який фінансує Міністерство міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) та співфінансує і реалізує Менонітська асоціація економічного розвитку (MEDA).

Конгрес засвідчив, що органічний рух України зміцнюється новими силами, ідеями, технологіями, зв’язками з внутрішнім і міжнародним ринком. Ідеологи руху підійшли до розроблення концепції розвитку органічного виробництва в Україні, яка рано чи пізно має втілитися у відповідну державну програму. Більшість учасників заходу висловили впевненість, що нинішній органічний сезон також буде багатим на нові імена, інвестиції та інновації. А органічній Україні бути.