Осінь — це не лише, як писав Олександр Пушкін, «очей чарівність», а й пора заготівлі овочів на зиму. Отож як тільки починає жовтіти й опадати листя з дерев, у міських дворах з’являються вантажівки і легковики, заповнені різноманітною городиною. Як правило, привозять її в місто на реалізацію селяни з власних подвір’їв. Міні-базарчики, які вони влаштовують просто біля під’їздів багатоповерхівок, дуже популярні: овочі там завжди свіжі й ціни нижчі, ніж на ринках. На одному з них я й стала свідком такого діалогу.

— Кажете, картопля із Сум, а чого ж така дешева — 2 гривні 50 копійок за кіло? — питає жінка у продавця.

— Бо вродило цього року нівроку! — каламбурить той, виставляючи вагу. — Скільки братимете? Бачите, яка гарна картопелька — рівненька, одна в одну!

— А чи їв її колорадський жук? — несподівано цікавиться жінка. — Я чула, якщо жук їв картоплю, значить у ній немає ГМО.

— Тьфу ти, — розсердився продавець. — Що ж мені, сертифікат у «колорада» брати?!

— У нього не треба, — відповіла жінка,— а ось у відповідних служб не завадило б!

Тоді продавець не зміг пред’явити покупцям жодних документів про наявність чи відсутність генетично модифікованих організмів у своїй картоплі. І це можна виправдати стихійною торгівлею, від якої й слід чекати подібного. Але як розуміти те, що на офіційних ринках, у магазинах і супермаркетах нам щоденно продають кота в мішку в той час, як в Україні вже два роки введене обов’язкове маркування продуктів із ГМО? У Харківській області, наприклад, досі не було  офіційно зареєстровано жодного генно модифікованого продукту, хоча  такі є в регіоні. Це підтверджують фахівці ДП «Харківстандартметрологія». За даними державної випробувальної лабораторії харчової і сільськогосподарської продукції цього підприємства, за два роки виявлено 4,5% продукції з ГМО. І це лише в перевірених зразках.

Проблеми контролю за наявністю ГМО в продуктах харчування в області порушували на розширеному засіданні обласної комісії з питань якості, де було запропоновано механізм контролю достовірності інформації, нанесеної на етикетку харчової продукції. Тепер керівникам підприємств харчової галузі Харківщини не відмахнутися від проведення контролю продовольчої сировини і готової продукції на вміст ГМО. Наказано й головному обласному управлінню з захисту прав споживачів забезпечити в торговельній мережі області постійний контроль харчових продуктів щодо обов’язкового маркування  вмісту генетично модифікованих організмів під час виробництва вітчизняних продуктів харчування, створено робочу групу при обласній комісії з питань якості для постійного контролю безпеки і біобезпеки продовольчої сировини й харчових продуктів під час їх виробництва і реалізації в Харківській області.

Одне слово, до розв’язання проблеми залучили усі наявні державні структури. Проте без таких ось небайдужих жіночок, як та, що купувала картоплю, жодні фіскальні чи контролюючі органи не наведуть ладу ні в нашій торгівлі, ні в промисловості. Забули ми якось, що порядок  у громадянському суспільстві, як в європейських країнах, може триматися лише на нашій з вами ініціативі, активності та совісті.