Американські науковці з’ясували, що, маючи медичну страховку, людина може вдвічі менше перебувати на лікарняному завдяки ефективнішому і своєчасному лікуванню. Тоді працівник зазвичай не затягує з походом до лікаря. Крім того, його контролюють лікарня і страхова компанія (СК). Для українських реалій, за підрахунками страховиків, зменшення кількості лікарняних удвічі могло б привести до зростання ВВП на 20—30 мільярдів гривень щорічно. 

Втім, користувачами послуги добровільного медичного страхування (ДМС) в Україні є не більш ніж 3% населення. При цьому, за оцінкою Ліги страхових організацій (ЛСОУ), на корпоративне ДМС в Україні припадає понад 40% страхових премій. На ринку страхування здоров’я працюють понад 50 страховиків з досвідом роботи понад 10 років.

Додаткове  благо

Згідно з українським законодавством добровільне медстрахування своїх працівників роботодавець здійснює за рахунок прибутку. Жодних пільг на оподаткування ДМС немає, що, на думку деяких страховиків, стримує потенційних клієнтів від цього виду страхування.

«Сьогодні добровільне медстрахування — таке саме додаткове благо для співробітника, як, наприклад, презент від компанії, де він працює, у вигляді путівки або холодильника. Подарунок від підприємства має бути «очищений» від податкових пільг, інакше компанії почнуть «дарувати» співробітникам продукти, одяг тощо, щоб заощаджувати на нарахуваннях зарплати, — вважає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.

На його думку, неспроможність держави забезпечити нормальний рівень медобслуговування без додаткових оплат не може бути достатнім аргументом для різних підходів у корпоративному оподаткуванні. Соціальний характер витрат на страхування слід враховувати при оподаткуванні громадян, які сплачують за нього із власних коштів. Тобто якщо людина сама страхує своє здоров’я, вона не залежатиме від виплат із держбюджету, оскільки сама опікується своїм майбутнім, що, безумовно, буде позитивним для держави.

Через нинішню складну економічну ситуацію Мінфін навряд чи «пропустить» будь-які пропозиції стосовно запровадження податкових пільг під час ДМС. Проте фахівці запевняють, що компанії можуть зменшити свої витрати, закладаючи видатки на страхування працівників до структури фонду оплати праці. На більшості підприємств є частина коштів, які спрямовують на оздоровлення працівників (це матеріальна допомога для оздоровлення). Якщо замість їхнього розподілу за окремими персонами просто застрахувати бажаючих співробітників, ефект «оздоровлення» буде набагато вищий. Проте більшість працедавців просто не знають про можливість такого ефективнішого використання коштів на оздоровлення. І тому бідкаються браком податкових пільг.

Для самих працівників компаній корпоративне ДМС вигідніше роздрібного, адже страховик, беручи на обслуговування великий колектив, працює за тарифом набагато нижчим, ніж за умов продажу індивідуальної страховки. Різниця вартості річного поліса для корпоративних та індивідуальних клієнтів за однакового рівня покриття може сягати 2—4 разів. А все тому, що індивідуальний клієнт зазвичай намагається максимально використати всю страховку. Якщо ж поліс колективний, таких працівників набирається не більш ніж 30%.

Корпоративне страхування вигідне для співробітників компанії з певних причин. «Страхова компанія бере на себе координацію і оплату послуг з лікування застрахованих у клініках, у пакети можуть входити як державні/відомчі, так і комерційні клініки найвищого цінового рівня. Страхові пакети, як правило, покривають високовитратне стаціонарне лікування (у т.ч. оплата ліжко-місця, медикаментів, оперативні втручання)», — пояснює директор департаменту з продажу особистих видів страхування страхової компанії (СК) «ПРОВІДНА» Леся Щербакова. За її словами дуже часто корпоративні клієнти купують для своїх працівників покриття лікування серйозних захворювань — онкології, туберкульозу, цукрового діабету. Курс лікування таких станів може коштувати страховій до 100 тисяч гривень і більше, що для звичайного працівника істотна сума.

У деяких випадках корпоративного ДМС можлива часткова оплата страховки за рахунок коштів співробітника (50% — він, 50% — працедавець). Можливі варіанти, коли підприємство оплачує 100% за страхування своїх співробітників або утримує до 100% вартості страховки з їхньої зарплати.

Ціна здоров’я

За оцінкою експертів, середня сума страхового покриття для кожного працівника компанії при ДМС на рік може становити до 100 тисяч гривень і більше. Вартість покриття залежить від рівня клінік (державна/відомча чи комерційна найвищого цінового сегмента), додаткових програм (стоматологія, критичні захворювання, патронаж вагітних і т.д.), кількості застрахованих осіб та території їхнього проживання (різний рівень цін лікувально-профілактичних закладів у різних регіонах України). Оптимальним страховики вважають річне страхове покриття 25—30 тисяч гривень. Страховий поліс, що забезпечує таке покриття, може коштувати від 120 до 200 гривень на місяць.

Віковий ценз для власника корпоративної страховки з ДМС — не старше ніж 55—60 років. Мінімальний колектив для корпоративної страховки — не менш ніж 10 осіб. Якщо на підприємстві лише половина працівників застрахована, це ніяк не впливає на якість страхового забезпечення.

Працедавці під час вибору оптимального страховика з ДМС мають враховувати надійність і репутацію компанії, її досвід роботи у цьому виді страхування, бо в деяких компаніях виплати перевищують залучені платежі. За словами пані Щербакової, у сегменті ДМС гранично допустима збитковість — 70—75%. «Це пов’язано з великими адміністративними витратами на утримання штату працівників медичного асистансу (партнер-посередник між СК та лікувальними закладами) в Києві та регіонах, орендою та утриманням офісів, виплатою комісійної винагороди партнерам та агентам і покриттям ризиків, пов’язаних з коливанням вартості медикаментів і лікуванням застрахованих», — пояснює експерт.

 Тому компанія має добре управляти власними активами або за рахунок інших видів страхування, або завдяки великій кількості застрахованих збалансувати ці ризики. Ще одним важливим чинником у виборі страховика є динаміка фінансових показників, зокрема рівень виплат (якщо він не досягає 50%, це може свідчити про завищені тарифи або проблеми з виплатами).

У кінці квітня представники компаній-членів ЛСОУ взяли участь у засіданні робочої групи при Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) щодо стимулювання розвитку ДМС. Їхні пропозиції до Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання добровільного медичного страхування» схвально сприйняли всі учасники робочої групи та взяли за основу законопроекту, розробником якого є МОЗ. У ЛСОУ вважають, що за умов підвищення стандартів соціального захисту та мотивації персоналу суб’єктів господарювання актуальності набуває необхідність державного втручання у процеси удосконалення оподаткування операцій за договорами ДМС.

Чи відбудуться зміни у цьому напрямку, побачимо. Але соціально орієнтований бізнес і надалі опікуватиметься ДМС. 

ДОВІДКА «УК»

За даними Ліги страхових організацій, за 2013 рік страхові виплати з ДМС збільшилися на 12% порівняно з 2012-м — до понад мільйона гривень. На розвиток ДМС впливають збільшення роздрібного обсягу аптечного продажу на 13% у грошовому і на 2,6% у натуральному вираженні, зростання соціальної відповідальності бізнесу на 5% (колективне страхування працівників є невід’ємною частиною компенсаційного пакета). При цьому корпоративні клієнти не готові збільшувати бюджети на медстрахування. Деякі страховики демпінгують, щоб утримати великих брендових клієнтів або не допустити зниження частки портфеля на ринку. Водночас через високу монополізацію ринку медпослуг медичні установи завищують їхню вартість і кількість.

У 2013 році укладено 1,6 мільйона договорів на ДМС (на 12,5% більше, ніж 2012-го). Рівень страхових виплат становив 72,6%. Торік страховики оплатили майже 2,3 мільйона звернень про лікування застрахованих (плюс 6,1% порівняно з 2012 роком). Середній розмір страхового платежу становив 847 гривень, а середній розмір страхової виплати — 439 гривень.

КОМПЕТЕНТНО

В людей, як і в техніку, потрібно інвестувати гроші

Володимир ЗЕЛЕНИЙ, 
заступник генерального директора 
СК «НАФТАГАЗСТРАХ»:

— Організація медичного страхування на підприємствах — це важливий крок подальшого розвитку ДМС. Статистика свідчить, що в нашій державі налічується 15 мільйонів осіб, що працюють. Втім, в Україні працедавці й досі докладають мало зусиль для підтримки здоров’я працівників.

Розвитку механізмів добровільного медстрахування заважає нерозуміння того, що в людей, як і в техніку, потрібно інвестувати кошти. Кожен виробник знає про поняття «амортизація». Страховка могла б стати таким буфером для працівника. Але, на жаль, у країні немає податкових стимулів, що спонукають роботодавця купувати поліс своїм працівникам. Вихід — придбання його за кошти фонду оплати праці, де закладено матеріальну допомогу на оздоровлення.

Тіньовий ринок медпослуг  становить 40%

Олександр ЗАЛЄТОВ, 
заступник голови ради  Ліги
страхових організацій України:

— Вітчизняна система охорони здоров’я фінансується переважно коштом державного та місцевих бюджетів, які розподіляються централізовано відповідно до наявних потужностей закладів охорони здоров’я без врахування обсягу та якості наданих послуг. У цій системі  пацієнта розглядають як чинник витрат та статтю видатків. Майже 40% фінансування в Україні припадає на тіньовий ринок медпослуг. Натомість фінансування системи охорони здоров’я за рахунок добровільного страхування забезпечено видами особистого страхування (2% бюджетного фінансування галузі охорони здоров’я).

Останніми роками страхування здоров’я характеризується позитивною динамікою надходження страхових платежів, зростанням обсягів страхових виплат та врегульованих страхових випадків. Зокрема у 2013 році у зв’язку з хворобами та травматизмом застрахованих страховики оплатили різноманітні медпослуги майже на 1,5 мільярда гривень та врегулювали понад 2,5 мільйона страхових випадків. Медпослуги за допомогою страхування надавали державні, відомчі та приватні заклади. Вітчизняні страховики інвестували в галузь охорони здоров’я (медобладнання, транспорт, кол-центри тощо) майже 600 мільйонів гривень.