Зростання інтересу до вітчизняної історії, бажання знати правду та об’єктивні обставини тих чи інших подій, масштабна робота, яку проводять учасники Революції Гідності, ветерани АТО, активісти великої ради Українського козацького руху інформаційного спротиву російським агресорам і окупантам, представники піклувальної ради Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки імені князя Дмитра Вишневецького (Байди) вже сім років, дають позитивні результати. З’являється дедалі більше історичних документальних і художніх творів, які пропонують читачам правдиві розповіді про події з минулого України та конкретних людей-патріотів, героїчні звитяги яких мусимо знати і пам’ятати. 

Дмитро Сухінін (на знімку третій праворуч) разом з однодумцями продовжують просвітницьку роботу проти неправди. Фото з сайту topor.od.ua

Одним із багатьох прикладів такої діяльності на цій важливій ниві можна назвати створення для студентів і викладачів Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького філії Першої Національної козацької історичної громадської бібліотеки імені князя Дмитра Вишневецького (Байди).  

Просвітницька діяльність проти неправди 

Серед чинників гуманітарних успіхів — активний громадський науковий та культурний інформаційний опір пропагандистській війні, яку запекло і  відверто ведуть наші вороги із сусідньої держави та їхні карикатурні маріонетки з ОРДЛО проти відомих і визнаних героїв України, поширюючи міфи, небилиці чи просто неправдиву, заангажовану, суб’єктивну і перекручену інформацію. Тому величезне значення має практика створення і надання можливості представникам підростаючого покоління самим прочитати та зробити правильні висновки після прочитання наукових праць Миколи Костомарова, Дмитра Яворницького, Михайла Грушевського, Ореста Субтельного, Івана Крип’якевича, Михайла Драгоманова,  Миколи Аркаса, Георгія Шаповалова та інших. Те саме стосується творів всесвітньо відомих корифеїв української літератури і мистецтва, серед яких Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Марко Вовчок, Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Коцюбинський, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Олесь Гончар, Григорій та Григір Тютюнники та інші майстри красного письменства. 

Як директор-фундатор Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. князя Дмитра Вишневецького (Байди) мав честь запросити до співпраці відомих просвітян, козаків, учасників Руху опору агресорам і окупантам, громадських діячів, депутатів та ветеранів ЗСУ, АТО, МВС і СБУ, які працюють на громадських засадах вже понад п’ять років, допомагають проводити конференції, зустрічі та семінари у навчальних закладах, підрозділах Збройних сил України, ветеранських організаціях для розширення просвітницької діяльності. Ми вважаємо, що необхідно розширювати коло знань наших співвітчизників про часи Української революції, знищення Російською імперією Козацької держави, Гетьманату, окупації України більшовиками, червоного терору, Голодомору, розкуркулення, розкозачення, насильницьких переселень цілих народів. 

Принципові питання жорсткого засудження дій більшовицької влади, об’єктивного вивчення української та європейської історії розглядали на організованих нами міжнародних конгресах козацтва, міжнародній козацькій конференції з підтримки вступу України до НАТО, всеукраїнських і міжнародних конференціях, де засновниками і модераторами виступали науковці Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького на чолі з ректором Анатолієм Солоненком, науковцями Віктором Гудзем, Оленою Арабаджи, Ернестом Муртацієвим, громадськими і політичними діячами України, кримськотатарського народу, області та міста Мелітополь. Участь узяли і козаки Мелітопольського полку Міжнародного союзу козаків «Запорозька Січ», представники координаційної ради з питань розвитку козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, Всеукраїнського козацького центру сприяння євроатлантичній інтеграції,  творчих і мистецьких колективів.

Запланували подальші спільні дії

Згідно з меморандумом про співпрацю, ми запропонували створити філію козацької бібліотеки. За методичної підтримки підрозділів Міністерства культури та інформаційної політики України, завдяки активним практичним діям піклувальної ради і координаційної ради Запорізької ОДА ми разом з колегами на початку листопада влаштували презентацію цього проєкту. Розповідаючи про твори, що увійшли  до книжкового фонду, учасники звернули увагу на видання про новітню воєнно-політичну історію запорозького козацтва. Серед них «Вогняні роси» і моя нова робота «Українське козацтво — новітня історія». У них ідеться про боротьбу за незалежність України з 2014 року, роль та дії Запорозького козацького руху опору агресорам і окупантам у Революції Гідності, операціях «Дозор», «Перехоплення» і «Козацький волонтер», створення  Руху інформаційного спротиву, участь у воєнних діях проти російських окупаційних сил на сході України, політичних заходах із жорсткого засудження агресії РФ і тимчасової окупації АР Крим московськими загарбниками, проведення культурно-історичних та громадських національно-патріотичних заходів, виховної, спортивної, оборонної, євроатлантичної діяльності, участі козаків у розбудові підрозділів територіальної оборони України. 

Головою філії бібліотеки було обрано  науковця помічника ректора вишу Ернеста Муртазієва. Козаки, волонтери і учасники АТО з ГО «Мелітопольський козацький полк ім. отамана Олександра Литвина», МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ» на чолі з отаманом Костянтином Шовкоплясом запланували спільні дії, а Олександр Ничипорук, Юрій Стреляєв, старійшина, ветеран ЗСУ пан Хохлов поділилися досвідом роботи літературної фундації. У промові я насамперед звернув увагу на проведені за п’ять років заходи просвітницького і літературного напрямів у ЗСУ, вищих і середніх, професійно-технічних навчальних закладах. Наголосив на необхідності приділяти увагу європейській і євроатлантичній інтеграції, пошуковим і краєзнавчим діям, вивченню бойових дій запорозького козацтва, відносин із сусідами, культурі та мистецтву народів, які проживали у Північному Причорномор’ї в давні часи й середньовіччі, зміцнювати дружбу із кримськотатарським народом, пам’ятати та досліджувати дії козаків в період Української революції. 

Отаман Костянтин Шовкопляс запропонував допомогу козацької ради для проведення спільних походів місцями бойової слави українських воїнів, відрядження до побратимів у складі груп всеукраїнського штабу операції «Козацький волонтер», спортивних звичаєвих козацьких змагань. 

Ветеран АТО, заступник отамана, директор філії Всеукраїнського козацького центру сприяння євроатлантичній інтеграції Олександр Залата вніс зауваження до планування і подав пропозицію: після пандемії щомісяця збиратися разом із студентами для проведення уроків мужності. 

Вирішено підтримати пропозицію голови великої ради отаманів запорозького козацтва про підготовку циклу статей про спільні бойові дії Війська Запорозького Низового та Кримськотатарського війська згідно з рішенням попередньої конференції.  Заплановано відео- та аудіозустрічі, семінари на 2022 рік та створення проєкту державної програми розвитку українського козацтва.