Через тиждень громадяни ФРН обиратимуть новий парламент. Від того, які партії потраплять до Бундестагу, залежатиме не лише те, хто керуватиме країною наступні чотири роки (до речі, в тому, що Ангела Меркель знов опиниться у кріслі канцлера, не сумнівається майже ніхто).

Головна інтрига полягає в тому, з ким об’єднаються в новому складі парламенту провідні партії Меркель — Християнсько-демократичний Союз (ХДС) і Христянсько-соціальний союз (ХСС) прем’єр-міністра Баварії Горста Зеєгофера.

Знову із Соціал-демократами Німеччини (СДПН), яких очолює екс-президент Європарламенту Мартін Шульц? Німецькі політологи стверджують, що шанси увійти до Бундестагу мають також  Партія лівих, зелені, «Вільна демократична партія» (ВДП) і «Альтернатива для Німеччини».

Зовнішньополітична платформа кандидатів на виборах до Бундестагу найменше хвилює пересічних німців. Фото з сайту euractiv.sk

Росії треба дати гостру відповідь

Результати німецьких виборів для України важливі передусім тим, що Німеччина відіграє провідну роль у мінському процесі і входить до складу нормандського формату — єдиного міжнародного майданчика, який займається врегулюванням конфлікту на Донбасі. Крім того, Ангела Меркель, яка давно особисто знайома з Володимиром Путіним, відома тим, що спілкується з ним доволі відверто й без перекладача. Голос Німеччини вирішальний у ЄС під час вирішення важливих для України питань: продовження антиросійських санкцій, надання фінансової допомоги чи просування важливих для Києва євроінтеграційних пріоритетів.

Якщо аналізувати підходи до українського питання і відносин з Росією консерваторів Ангели Меркель і соціал-демократів Мартіна Шульца, то вони відрізняються невеличкими нюансами, у яких розібратися може досвідчений експерт. Загалом і ті, й інші виступають за збереження санкцій проти Кремля до повного виконання мінських домовленостей, обидві політичні сили вважають приєднання Криму до Росії незаконною анексією, яка суперечить міжнародному праву, підтримують українські реформи і готові підставити плече Києву в разі форс-мажору у відносинах з ЄС.

Німецькі ліві — традиційні союзники Кремля. Вони виступають за повне скасування антиросійських санкцій. Кілька німецьких депутатів від лівих сил уславилися тим, що неодноразово відвідували окупований Крим і Донбас, де ручкалися з ватажками так званих ЛНР-ДНР.

На відміну від лівих, партія «Союз 90/Зелені» завжди була послідовною у підтримці України під час Євромайдану, протягом трьох років анексії Криму й російської агресії на Донбасі. Німецькі депутати від зелених активно лобіюють інтереси України в Європарламенті та ПАРЄ. Як пише DW, у виборчій програмі зелені не пошкодували критичних слів на адресу Путіна. «Коли Путін окуповує Україну, йому треба гостро відповідати. В цьому я цілком на боці федерального канцлера», — заявив один з двох лідерів зелених Джем Ездемір.

Заморозити кримське питання

А ось заяви щодо українського питання лідера ВДП Крістіана Лінднера спричинили хвилю критики від зелених, соціал-демократів і християнських демократів. Він запропонував заморозити питання Криму, щоб створити передумови для розрядки у відносинах з Росією. Цю заяву сприйнято доволі серйозно, оскільки припускають, що після виборів ця партія може стати коаліційним партнером ХДС.

Проте в офіційній програмі ВДП ідеться, що ліберали підтримують санкційну політику Німеччини і ЄС щодо Росії у відповідь на анексію Криму й агресію на Донбасі. Крім того, ВДП у виборчій програмі присвятила окрему увагу темі «Східного партнерства» ЄС, вимагаючи тіснішої співпраці з країнами регіону зокрема щодо політики безпеки. У партії вважають: якщо країни «Східного партнерства» здійснюватимуть реформи, їм треба надати шанс на подальше зближення з ЄС і перспективу членства.

«Альтернатива для Німеччини» — єдина серед провідних партій, яка у передвиборній програмі не згадує проблеми врегулювання конфлікту на Донбасі й порушення Росією норм міжнародного права. На думку її лідера Александера Гауланда, санкції проти Росії у зв’язку з анексією Криму не мають жодного сенсу, «оскільки Росія його все одно не поверне».

Грета БАУЕР
для «Урядового кур’єра»