ЗАСІДАННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ 

Уповільнення темпів роботи галузі викликає неабияке занепокоєння Прем’єр-міністра 

Від неупередженого ока статистики нікуди не подінешся. Сухі цифри зведень відображають реальний стан речей у державі, фіксуючи найменші коливання економічних показників. Деякі з них глава уряду Микола Азаров оприлюднив на вчорашньому засіданні свого Кабінету, і не всі з них дали йому привід для самозаспокоєння.

На перший погляд, приємним видається зростання на 1,5% за 8 місяців основного критерію діяльності реального сектору — ВВП. З огляду на негативні чинники на внутрішній і зовнішній арені, а саме: рецесію в провідних європейських країнах, згортання товарних ринків та ринків капіталів, ціновий тиск енергоносіїв на економіку, — ці півтора відсотки можна сміливо записати в актив. Так само потішила видобувна промисловість, яка дала 3,2% приросту, і висока динаміка роздрібної торгівлі, де обороти зросли на 16%. Утім, статистика — справа серйозна. Особливе занепокоєння викликає будівельна галузь. 

Завдання для міністра

У цій сфері  темпи виконання  робіт уповільнилися на 8%. І це на тлі минулого року, який видався чи не найбільшим за всю історію новітньої України за обсягами державного капітального будівництва.

За словами глави уряду, нині завершено реалізацію одних масштабних проектів і розпочато втілення інших, серед яких слід виокремити програми доступного житла чи подальшого вдосконалення інфраструктури. «В цей перехідний період темпи будівництва, як відомо, уповільнюються, — різко констатував Микола Азаров. — Але це не пояснює, чому так незадовільно розгортаються програми в деяких областях».

Скажімо, в Криму темпи виконаних будівельних робіт скорочено аж на 33% порівняно з аналогічним торішнім періодом. Понад 15% зі знаком «мінус» припадає на Житомирську, Київську, Черкаську області й місто Севастополь. «Тому доручаю очільникам тих регіонів, що допустили значне скорочення обсягів будівництва, провести докладний аналіз причин такої ситуації та вжити необхідних заходів для унеможливлення подальшого уповільнення темпів розвитку будівельної галузі», — чітко поставив завдання Прем’єр-міністр.

Прем'єр занепокоєний скороченням фронту робіт для будівельників. Фото Володимира ЗАЇКИ

Логічним результатом виявлених проблем стала також його прискіплива увага до міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолія Близнюка: «Ми ухвалили закон про містобудівну діяльність, ми спростили процедури початку будівництва, введення в експлуатацію житла, скоротили строки оформлення права на землю та багато іншого, а на обсягах будівництва це не позначилося! Виникає запитання: вони що, не працюють, чи це проблеми на місцях?».

Слід додати, що лише у вигляді субвенції на соціально-економічний розвиток та через Фонд регіонального розвитку уряд перерахував регіонам майже 2 млрд грн, що в 1,4 раза більше, ніж торік. «Доручаю вам проаналізувати цю ситуацію та на найближчому засіданні Кабінету Міністрів доповісти, — особисто звернувся до керівника галузі Микола Азаров. — Якщо потрібні нормативні зміни — вносьте, і ми обов’язково їх розглянемо. Проте всі заходи слід здійснити оперативно, щоб не випустити ситуацію з-під контролю».

Держава — ефективний власник

Хоч куди глянь, скрізь дуже складно обійтися як без контролю з боку держави, так і без відкритого діалогу між нею, бізнесом і профспілками. «Держава повинна розглядати будь-яку допомогу вітчизняним виробникам як інвестицію не тільки з економічної точки зору, а й із соціальної, — продовжив думку Микола Азаров. — Тому уряд очікує від бізнесу підвищення соціальної відповідальності та збільшення інвестицій у розвиток українських підприємств». Така позиція Прем’єра зміцніла після наради щодо розвитку електрометалургійних підприємств.

Зменшення попиту на зовнішніх ринках, відповідне падіння ціни й значна частка електроенергії в собівартості продукції спричинили багато проблем у роботі окремих виробництв. Про перебіг наради наша газета частково розповіла в попередньому номері, висновок же Микола Азаров оприлюднив лише в залі засідань уряду: «Я поставив завдання перед Міжвідомчою робочою групою до 15 жовтня проаналізувати ситуацію на кожному підприємстві (тут він зробив особливий наголос. — Ю.М.)  і підготувати рішення, які дадуть змогу на довгострокову перспективу розв’язати проблеми галузі».

За його словами, уряд готовий піти назустріч вітчизняним підприємствам електрометалургії, але це повинна бути дорога з двостороннім рухом. А виконання власниками цих підприємств усіх взятих зобов’язань — і соціальних, й інвестиційних — жорстко контролюватимуть.

Головним критерієм, від якого залежить успіх цього партнерства, є прозорість ведення бізнесу. І тут важливою складовою постає соціальна відповідальність власників. В іншому разі, дав неоднозначно зрозуміти Микола Азаров, «розмова вестиметься вже  про доцільність такого власника».

«І хай не розповідають їхні окремі захисники про неефективність управління державною власністю, — наголосив глава уряду. — Держава свої кошти в офшори не виводить, а витрачає на підвищення соціального захисту».

В цьому контексті Прем’єр-міністр за кілька днів до святкування Дня партизанської слави звернувся до своїх безпосередніх підлеглих і голів облдержадміністрацій: «Ще раз подивитися, чи всі можливі резерви ми задіяли для поліпшення життя, гідного пенсійного, соціального та медичного забезпечення цих заслужених людей». 

ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ

♦Про амністію у 2012 році (проект Закону);

♦Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва (постанова Кабінету Міністрів);

♦Про затвердження переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012—2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації (постанова Кабінету Міністрів);

♦Про надання фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків унаслідок надзвичайної ситуації, що сталася 9 червня 2012 р. на території Львівської області (розпорядження уряду);

♦Про затвердження плану корпоратизації державних вугледобувних підприємств до 2014 року (розпорядження уряду);

♦Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2013—2023 роки (розпорядження уряду).