Засідки, погоні, поранення. Атрибути фільмів-бойовиків, на жаль, міцно вкорінюються в мирну справу — заготівлю лісоматеріалів. Суперприбутковий бізнес знецінив для «чорних» лісорубів життєдайне й природозахисне значення дерева. Ті, кого затримують на гарячому, тікають, кидаючи обладнання, завантажені лісом вантажівки. Але це лише пішаки, які зазвичай уникають покарання, як і їхні «роботодавці», котрі оббирають Україну на мільйони гривень.  

Нелегальний бізнес процвітає. За даними Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство), торік незаконно вирубано 24 тисячі кубів лісу, а це майже 85 мільйонів гривень збитків. Лише за перше півріччя 2016-го таких рубок побільшало на 36% порівняно з відповідним періодом 2015-го: по галузі це становить 15,8 тисячі кубів мінус державних майже 74 мільйони гривень. Керівництво агентства зазначає, що насправді незаконна вирубка лісів масштабніша.

Час грає проти насаджень

Наведення ладу в заготівлі деревини стартувало в 2013-му, коли в Держлісагентстві запровадили систему електронного обліку деревини (СЕОД), яку розробила австрійська компанія Latschbacher. Компанія змогла запропонувати в комплексі і саму систему, і бирки для колод, кишенькові персональні комп’ютери (КПК зчитує сканером і в режимі он-лайн передає інформацію з бирки про сортність, породу, діаметр лісоматеріалу тощо одразу на сервер агентства), мобільні принтери для роздруківки товаротранспортних накладних.

«До 2013-го дані про обсяги заготівлі спеціалісти записували «на коліні», звіти подавали в лісгоспи раз на місяць, а через півроку звіти по областях узагальнювали в агентстві. Нині вже протягом дня в агентстві бачать, скільки лісу заготовили, перемістили, продали і кому. Тобто система ефективно працює і змінити щось, як на папері, вже не можна. До речі, завдяки системі за день лісник зміг «чипувати» 1,5 тисячі колод — на папері цього не зробиш», — каже представник компанії LatschbacherGroup у Східній Європі Володимир Молочко.

Як повідомило «УК» Держлісагентство, нині кілька лісогосподарських підприємств південно-східних областей ще перебувають на стадії впровадження СЕОД. Головна причина — складне фінансове становище. Але агентство шукає кошти і до кінця цього року планує повністю укомплектувати всі малоресурсні підприємства необхідним обладнанням для повноцінного функціонування системи. Ті, які не запровадили або частково це зробили, загалом заготовляють дров’яну деревину, що, як засвідчує аналіз, не викликає особливого інтересу для зловживань.

А ще в коментарі агентство зазначило, що програмісти ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» («ЛІАЦ») розробили альтернативне програмне забезпечення, яке на безкоштовній основі надавали і надають усім постійним лісокористувачам, що здійснюють електронний облік деревини. Тож ДП повністю забезпечує підтримку та безперебійну роботу СЕОД. 

Знайти баланс інтересів

До речі, Держлісагентству підпорядковано лише 73% лісів, а 27% — таким постійним лісокористувачам, як Мінприроди, Міноборони, обласним радам та іншим. Як експерти, так і фахівці Держлісагентства вважають: якщо законодавчо закріпити впровадження державної СЕОД для всіх лісокористувачів, то буде все відомо про деревину — від заготівлі до реалізації. Таким чином зменшиться її тіньовий обіг, лісогосподарська діяльність наблизиться до європейських стандартів у сфері раціонального використання та збереження лісів.

Вселяє надію, що «чорних» лісорубів колись здолають, адже нині вже триває обговорення проекту урядової постанови «Про затвердження Положення про єдину державну систему електронного обліку деревини». Проект разом з аналізом регуляторного впливу розміщено на офіційному веб-порталі  Мінагрополітики (www.minagro.gov.ua, розділ «Регуляторна політика»). Головне, кажуть експерти, щоб документ не загубився у владних кабінетах і його зміст відображав прагнення викорінити незаконні вирубки й тіньовий продаж лісоматеріалів.

До речі, і в Мінобороні, і Мінприроди «УК» запевнили, що всіляко підтримують ідею впровадження єдиної СЕОД.

У Положенні про СЕОД серед функцій системи прописано обмін інформацією з органами Міністерства внутрішніх справ та Державної фіскальної служби. Експерти тільки за, адже спільний контроль завжди дієвіший за вибірковий. Поліція — контроль на дорогах за переміщенням лісоматеріалів, а митниця — бар’єр для незаконного їхнього експорту. Але для забезпечення цього контролюючі органи повинні мати автоматичний доступ до інформації.

До речі, нещодавно Держлісагентство і Національна поліція підписали Протокол про інформаційне співробітництво, згідно з яким агентство надає правоохоронцям доступ до СЕОД з метою запобігання незаконним рубкам і своєчасного притягнення до відповідальності порушників лісового законодавства. Працівники Нацполіції зможуть бачити не лише загальну інформацію під час перевірок, а й повні дані про лісопродукцію від моменту заготівлі до відвантаження кінцевим споживачам. 

Деякі експерти ратують за надання такого доступу й для громадськості. Йдеться про те, що нині зокрема активісти можуть перевірити лише законність заготівлі лісоматеріалів, точніше — легальність бирки. Доступ до такої інформації, як стверджує Держлісагентство в своєму коментарі «УК», реалізовано через сайт ДП «ЛІАЦ» (www.ukrforest.com). Для перевірки походження деревини достатньо ввести лише номер бирки і в режимі онлайн буде надано інформацію із СЕОД.

Координатор проекту «Екомайдан» Олександр Маріковський виступає за демонополізацію інформації, оскільки ліси державні й громадяни мають право контролю. Він вважає дієвими громадські патрулювання задля виявлення деревини без бирок, блокування порушників і виклик за такими фактами поліції на місця.

Водночас директор національного представництва FSC в Україні Павло Кравець заявляє, що відкритої системи для громадян у Європі немає. «Лише в Румунії дозволяють громадськості контролювати, що відбувається в лісі та як деревина їде від лісгоспу до споживача. Але у відкритті громадськості даних має бути баланс інтересів її та бізнесу. Сьогодні часто деревину бізнесмени купують вже в лісі, а активісти по 3—4 рази зупиняють машини, щоб перевірити, чи є бирки. У Румунії є спеціальний кол-центр, інспекції, куди можна зателефонувати, вказати місце, де помітили підозрілу вантажівку, її номер. Спеціалісти, маючи доступ до бази даних, перевіряють легальність», — каже фахівець міжнародної природоохоронної організації, що опікується проблемою відповідального управління лісами.

І додає: «Хоч би якою досконалою була система контролю, вона не вирішить усі питання. Треба подбати й про те, щоб працівник у лісі мав гідну зарплату, аби в нього навіть думок не виникало про різні махінації». 

Експерти також переконані: щоб уникнути маніпуляцій з даними, сервер загальнодержавної СЕОД треба розмістити на незалежних ресурсах, а не на ресурсах лісокористувачів, як нині в Держлісагентстві. Адже принцип — сам собі контролер — вони не вважають ефективним. 

Коли ж можна розраховувати на реальне запровадження загальнодержавної СЕОД? У проекті згаданої постанови КМУ зазначено, що вона набуде чинності через шість місяців від дня її опублікування (звісно її ще треба ухвалити). У тримісячний строк центральні органи виконавчої влади мають узгодити з постановою свої нормативно-правові акти та підготувати необхідні для її реалізації документи. У ці 9 місяців, за словами експертів, можна вкластися і з доопрацюванням програмного забезпечення, долученням нових лісокористувачів та навчанням людей у лісгоспах. Звісно, слід подбати й про ресурс для закупівлі необхідного обладнання. До речі, в компанії Latschbacher зазначають, що відповідно до світової практики доопрацьовувати систему має тільки її розробник. У будь-якому разі тут готові допомогти за потреби.

Від редакції. Щоб уже побудована, а потім і доопрацьована система насправді діяла, потрібен належний державний контроль: більше рейдів поліції, використання дронів тощо, громадська участь. Не слід забувати й про фінансові стимули, аби не було спокуси переступати закон. Залишається сподіватися, що ще трохи — і ліси не танутимуть, не зникатимуть звірі й птахи, які там мешкали, поліпшиться екологічна ситуація, поменшає повеней, пожеж, а держава нарешті припинить підраховувати економічні збитки.