Леонід ОЛЬШЕВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

Українські студенти, які вивчають китайську, й китайські, що вивчають українську та інші науки в наших вишах, сходознавці, митці та просто поціновувачі мистецтва вщерть заповнили один із залів музею, де днями урочисто представили 23 каліграфічні сувої, виконані у традиційній манері провідним сучасним майстром. Виставку «Ма ¢оцзюнь. Мистецтво каліграфії» організовано за сприяння Посольства Китайської Народної Республіки в Україні та Інституту Конфуція при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка.

Відвідувачі виставки мали змогу взяти участь у майстер-класі з каліграфії. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Українці мають нагоду зустрітися з одним із яскравих видів традиційного мистецтва Китаю — каліграфією. В культурі народів, які послуговуються ієрогліфічною писемністю, каліграфія містить не тільки багатий, насичений асоціаціями зміст ідеограми, а й доносить духовний та емоційний стан людини, яка «голосом пензля» говорить про свої настрої, емоції, що супроводжують творчий акт каліграфічного відтворення тексту.

Зародження мистецтва каліграфії сягає сивої давнини. Створення ієрогліфічної писемності приписували легендарному першому імператору Фу Сі, який також, за переказом, навчив людей розпалювати вогонь, винайшов циркуль тощо.

Сучасні науковці датують найдавніші з досі знайдених зразків китайських ієрогліфів XVII століттям до н. е. З розвитком китайської писемності змінювалися обриси ієрогліфів. На форму ієрогліфів та їх частин впливали матеріали для письма та носії текстів, утилітарні міркування державотворців й естетичні уподобання окремих каліграфів.

Історія знає талановитих майстрів каліграфії, які присвятили життя виключно цьому мистецтву. Їхні шедеври цінували на рівні з найдорожчими творами живопису, окремі роботи відтворювали у кам’яних рельєфах, щоб протягом тисячоліть зберігалися кращі надбання національної культури. Мистецтво каліграфії разом із живописом, розробленням шахових стратегій та грою на цитрі вважали одним із чотирьох мистецтв, які має опанувати шляхетна людина заради самовдосконалення.

Нині це мистецтво залишається вагомою складовою духовної спадщини Китаю. І хоч у часи новітніх технологій молодь надає перевагу комп’ютерному набору, кожен китаєць не полишає туші, паперу і пензля, щоб передати емоції, які породжує у ньому рукописний текст. Один із видатних майстрів сучасної каліграфії, людина, яка своєю творчістю надихає молоде покоління майстрів, — Ма Гоцзюнь, викладач каліграфії в Академії мистецтв університету Цинхуа. В 2012 році його кандидатуру було висунуто до списку 30 найвидатніших каліграфів, чиї роботи мають велику цінність та ринковий потенціал.

Відвідувачі виставки також мали нагоду взяти участь у майстер-класі з каліграфії та послухати традиційну китайську цитру. В іншому залі на великому плазмовому екрані демонстрували фільм про походження ієрогліфів. І хоч він був китайською мовою, зрозуміти, як фігурка воїна чи орача стала основою певного писемного знака, було нескладно.

Не винайшовши універсальної абетки, китайці зробили зі своїх знаків-слів-символів цілу галузь загадкового мистецтва.