4 жовтня в усьому світі відзначають День захисту тварин. Це нагадування про відповідальність людей за тих, хто поряд, стало особливо актуальним під час війни, коли багато тварин страждають від обстрілів. Тварини, як і люди, теж зазнають поранень і тяжкого стресу. Багато з них лишилося без домівки і стали біженцями чи безпритульними.
Однак є багато прикладів, коли брати наші менші не залишаються без людської теплоти і турботи. Майже щодня переглядаємо новини, як українські військові та волонтери рятують у гарячих точках та деокупованих територіях чотирилапих. Саме людяність і бажання надати допомогу живим істотам відрізняють нас, українців, від російських окупантів, для яких забавка — влаштувати сафарі на кішок та собак на українських вулицях або вирізати на шкурі живої тварини свастику.
За часи війни волонтери та зоозахисники врятували чимало свійських і диких тварин. Нещодавно в Донецькій області неподалік деокупованого Лимана українські військовослужбовці знайшли ведмедя, який перебував на території приватного зоопарку. За словами зоозахистників, окупанти жорстоко обійшлися з більшістю диких тварин, яких там утримували, але ведмедеві вдалося залишитися живим. Тепер він потребує лікування та реабілітації через контузію внаслідок вибухів.
На жаль, зоопарки та парки із тваринами на окупованих територіях і там, де тривають бої, опинилися в дуже скрутному становищі. Тож нині неможливо сказати, як справи у їхніх вихованців.
Три місяці під обстрілами
Навесні цього року, на самому почату вторгнення росії, майже весь світ спостерігав за порятунком тварин з харківського «Фельдман екопарку». До війни в цьому унікальному комплексі було зібрано близько 5 тисяч звірів і птахів 300 видів. Розташований якнайдалі від міської метушні, але поблизу Харкова, цей регіональний ландшафтний і зоологічний парк був улюбленим місцем відпочинку харків’ян і гостей міста. Тут можна було побачити багато рідкісних тварин, яких вписано в Червону книгу.
На території екопарку працював центр психосоціальної реабілітації, де займались анімалотерапією. Але все це зруйнувала війна. Із першого дня вторгнення російських загарбників екопарк опинився на лінії вогню. Ворожі снаряди щодня вибухали на його території, руйнуючи вольєри та позбавляючи життя їх мешканців. За словами власника екопарку бізнесмена та політика Олександра Фельдмана, жертвами ворожих обстрілів і бомбардувань стала більш як сотня тварин.
«Загиблі тварини — це дуже страшно і сумно. Бізоненя, що втратило обох батьків. Шимпанзе, орангутанги та мандрил, яких уже ніколи не побачать діти, що так їх любили. Ще одна улюблениця дітвори — лосиха Варя. Зовсім ще маленькі тигри та ягуари, олені. Це неможливо згадувати без сліз», — поділився спогадами Олександр Фельдман.
Не обійшлося в екопарку і без людських жертв. Попри обстріли, співробітники й волонтери підтримували тварин, годували їх і з перших днів війни розпочали евакуацію, яка тривала майже три місяці. За цей час загинуло шестеро людей. Двох із них, які на початку березня залишилися на ніч стерегти тварин, кацапські окупанти розстріляли та забарикадували тіла в одному із приміщень. Їх знайшли лише через місяць. Ще троє співробітників загинули через обстріли, коли приїжджали погодувати підопічних. Під час евакуації мешканців екопарку загинув 15-річний волонтер. На честь загиблих після війни на території екопарку планують встановити меморіал.
«У мене в голові не вкладається, якими нелюдами треба бути, щоб убивати людей, які рятують тварин! За ці злочини, як і за багато інших, що скоїли агресори в Україні, обов’язково має настати покарання. А пам’ять загиблих ми вшануємо у відбудованому екопарку, збудувавши на їхню честь меморіал», — зазначив Олександр Фельдман.
Евакуація тварин з-під обстрілів закінчилася лише у травні. Знадобилося багато часу через постійні обстріли, які часто не давали змоги прорватися на територію екопарку. Було багато інших труднощів: термінова підготовка тимчасових вольєрів у різних частинах України, стресовий стан багатьох тварин. Особливого піклування потребували хворі, поранені й літні тварини, з перевезенням яких були складнощі. Для евакуації великих тварин були потрібні спеціальні навички і транспорт. Та, на щастя, всіх тварин, які вижили під час обстрілів, вдалося перевезти в безпечні місця.
Допомога надходила відусюди
Значну кількість тварин спочатку відвозили до власника екопарку, домівка якого перетворилася на Ноїв ковчег, а вже потім відправляли в підготовлені місця. Хоч надходило багато пропозицій із-за кордону, ухвалили рішення розмістити тварин у межах України. Деяких прийняв харківський зоопарк, інші поїхали в зоопарки й екопарки Полтави та Одеси, решта знайшли тимчасовий притулок у західних областях.
До порятунку тварин з «Фельдман екопарку» долучилися тисячі людей з України й десятків інших країн, які у найважчий період його існування підтримали матеріально. Допомогу надали десятки міжнародних та вітчизняних зоозахисних організацій, зоопарків і комерційних структур.
«Ми дуже вдячні кожному незалежно від розміру внеску. Без цієї допомоги було б неможливо прогодувати, забезпечити медикаментами й усім необхідним та евакуювати наших тварин у безпечні місця. Ми безмежно вдячні нашим військовим, зокрема українським прикордонникам, які перебували на бойовому чергуванні на блокпостах поблизу екопарку. Вони не лише постійно сприяли нашим співробітникам та волонтерам, допомагаючи безпечно потрапити в екопарк і виїхати з нього, а й годували та напували наших тварин, коли прорватися на його територію не давала змоги ситуація. Без допомоги військових, безперечно, постраждало б значно більше тварин», — зазначив Олександр Фельдман.
Під час евакуації найбільша кризова ситуація склалася, коли під час нічного обстрілу снаряд упав біля вольєра з тиграми. На щастя, він не розірвався. Якби вольєр було зруйновано, то перелякані й поранені небезпечні хижаки опинилися б на волі поряд з Харковом і найближчими селами, що наразило б на небезпеку їхніх жителів. Тому співробітники були готові навіть прийняти важке рішення й усипляти хижаків. Але після відеозвернення власника екопарку надійшла допомога і звірів вдалося врятувати.
Однак деяким тваринам через ушкодження вольєрів усе-таки вдалося вибратися та розбігтися по навколишніх лісах. Але як заспокоюють в екопарку, людям вони не загрожують. Найбільша група — це олені. Вони цілком здатні адаптуватися у природі та знайти харчування. Одна біда: вони звикли до людей і не бояться їх, тому в екопарку закликають мисливців не стріляти в цих благородних красенів. Залишили територію екопарку і червоні вовки. Попри гучну назву, вони невеликі, схожі на лисицю і не становлять небезпеки. Екопарк і навколишні території перебували тоді на лінії фронту, і проводити пошукові операції було неможливо. Проте більшість тварин все-таки вдалося повернути. Серед них примати, дикобрази та єноти. Їх також евакуювали в безпечні місця.
Бебі-бум харківських біженців
Хоч мешканці екопарку роз’їхалися по всій країні, співробітники і власник дбають про всіх своїх вихованців. Їх регулярно відвідують, спілкуються з ними, забезпечують їжею та всім необхідним, а також радіють, що навіть у такий важкий рік не обійшлося без бебі-буму.
У різних куточках країни у тварин екопарку з’являється потомство. Тож життя триває, і по закінченні війни всіх вихованців чекатимуть нові домівки у відбудованому «Фельдман екопарку». Роботи над проєктом уже тривають, але для початку треба провести розмінування території та зрозуміти, що зі зруйнованого підлягає відновленню, а що треба будувати наново.
Але вже виникли цікаві ідеї та нестандартні рішення. Одним із пріоритетів, який враховуватимуть під час проєктування, стануть території для психореабілітації людей. Як зазначають в екопарку, це необхідно, адже на сьогодні, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 8,5 мільйона українців мають ризик психічних розладів, і через війну ця цифра зростає. Центр психосоціальної реабілітації «Фельдман екопарку» за участі провідних вітчизняних фахівців розробив десятки реабілітаційних програм із залученням таких прогресивних методів, як екотерапія, анімалотерапія. До війни в них встигли взяти участь понад 7000 людей, і підсумки були дуже хорошими. В екопарку планують розширювати цей напрям.
«Проєкт реконструкції ще на стадії розроблення: не існує поки що ні кошторису, ні інвестиційної програми. Але ми зосереджені на тому, щоб наші тварини якомога швидше повернулися додому, а всі наші друзі отримали нагоду знову насолоджуватись спілкуванням з ними. Не сумніваємося, що усе відновимо. Розмовляючи з харків’янами, постійно чую, що їм це потрібно й болить так само, як і мені. Отже, ми спільно зробимо наш екопарк ще кращим, ніж був до війни», — зазначив Олександр Фельдман.
Борис БРЕСЛАВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»
(Фото надав «Фельдман екопарк»)