«Для України, як і для всього світу, Віфлеємський вогонь — символ любові, спів-праці, миру і доброти. І ми дуже раді виконати щорічну добру місію», — наголосили представники Національної скаутської організації «Пласт», які завітали до урядовців, аби передати їм часточку Віфлеємського вогню миру. Так трохи незвично розпочалося чергове засідання уряду.

До урядовців завітали пластуни й передали їм часточку Віфлеємського вогню миру. Фото надала пресслужба Кабінету Міністрів України

Урядовці передавали цю теплу та благодатну часточку по колу з рук у руки та врешті повернули Прем’єр-міністрові. Денис Шмигаль висловив удячність небайдужій молоді за привітання із прийдешніми новорічними й різдвяними святами, побажавши їм, їхнім сім’ям та всім українцям здоров’я, злагоди й добра.

А основну частину засідання Прем’єр розпочав традиційно із ситуації з коронавірусом. Він нагадав, що, відвідавши днями Івано-Франківщину, побував у місцевій ковідній лікарні, фахівці якої зауважували: понад 97% нинішніх пацієнтів там невакциновані.

«Укотре наголошую: візит до центру вакцинації або пункту щеплення не варто відкладати. Вакцинуйтеся, адже новорічні й різдвяні свята краще святкувати захищеними і здоровими», — наголосив глава уряду.

Програма, що не має аналогів

Тим, хто вже отримав дві дози вакцини, Денис Шмигаль нагадав про можливість скористатися програмою «єПідтримка», популярність якої набирає обертів. Адже нині вже 5,8 мільйона українців відкрили віртуальні картки в банках, 4,7 мільйона подали заявки на отримання тисячі гривень і понад 2,3 мільйона їх отримали, сплативши за обрані товари чи послуги понад 210 мільйонів гривень, — на книжки, театри, залізничні квитки тощо.

«Завдяки розвитку цифровізації та діджиталізації уряд зумів запустити цю програму менш ніж за місяць. Технічна її реалізація фактично не має аналогів у світі. Швидкість і прості сервіси для громадян — це те, що має стати повсякденним стандартом державної політики», — зазначив Денис Шмигаль.

«Пакунок малюка» чи компенсація

Уряд продовжує вдосконалювати державні послуги. Серед важливих останніх рішень — розширення функціоналу програми «єМалятко». Це один з найпопулярніших сервісів в Україні. Відтепер батьки новонародженого, які не отримали «пакунка малюка» в пологовому будинку або управлінні соцзахисту населення за місцем проживання, зможуть отримати грошову компенсацію через «Дію».

Уряд також затвердив документ, який спрощує порядок отримання «пакунка малюка» або грошової компенсації. Зокрема, скасовується необхідність подання довідки із закладу охорони здоров’я про неотримання цієї послуги. Отримати «пакунок малюка» зможуть батьки новонародженого, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. 

Ще одним важливим кроком у напрямі діджиталізації став запуск Єдиного державного реєстру ветеранів війни, який дасть змогу впровадити зручні послуги для українських захисників.

«Триває його бета-тестування, і найближчим часом реєстр має повноцінно запрацювати. Затверджуємо рішення, яке дасть змогу наповнювати реєстр комплекснішою інформацією про послуги ветеранам. Він міститиме інформацію про використані й можливі пільги кожному ветеранові війни та громадянам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною», — пояснив Прем’єр-міністр.

Новий інструмент послуг ЖКГ

Важливий напрям у цифровізації, над яким уряд починає роботу, — створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи з надання житлово-комунальних послуг. Це проєкт-система, що має назву «Простір житлово-комунальних послуг».

«На сьогодні в нашій державі поки що нема єдиного інструменту, завдяки якому громадяни можуть одразу отримати всі послуги, пов’язані з галуззю ЖКГ. Ми такий інструмент створюємо. Буде впорядковано між собою роботу всіх постачальників комунальних послуг, з’явиться змога прозорого управління житловим фондом і будинком, а також онлайн-замовлення та оплати комунальних послуг. Крім того, громадяни отримають можливість повідомляти про порушення у галузі благоустрою, а держава отримає системні й верифіковані дані про ситуацію у цій галузі», — зазначив глава уряду.

Серед пріоритетів Кабміну — енергоефективність. Із наступного року почнеться реалізація програми з термомодернізації. «Почнемо з продуманого утеплення й модернізації п’яти тисяч багатоквартирних будинків. Разом з міжнародними партнерами підвищуватимемо енергоефективність сотень шкіл, лікарень, дитсадків, бюджетних і комунальних установ. Мета всіх цих заходів — скорочення споживання газу на 30—40% у наступні роки. Разом із запланованим підвищенням видобутку власного газу це забезпечить справжню енергонезалежність нашої держави», — наголосив Прем’єр.

Уряд схвалив два законопроєкти, які дадуть у подальшому змогу системно та оперативно розвивати програму енергомодернізації. Вони поліпшують умови для програми термомодернізації, зокрема спрощують порядок створення ОСББ, скорочують кількість процедур і часу, необхідних для початку проєкту з термомодернізації житлового будинку. Завдяки цим змінам розвиток отримає і система енергетичного менеджменту будівель, що дасть змогу системно підходити до всього процесу.

Рух до Європи — визначальний вектор

За рік, що минає, уряду вдалося багато зробити і на євроінтеграційному напрямі. Прем’єр зауважив, що загальний прогрес з виконання Угоди про асоціацію за 2020 рік становив 54%, а за 2021 рік він зріс на 7%, і нині становить 61%.

Розпочато предметний діалог щодо оновлення митних тарифів для полегшення доступу українських товарів на європейські ринки. Активізовано й співпрацю щодо Європейського зеленого курсу. Загалом за 2021 рік ухвалено 37 євроінтеграційних законопроєктів. Уряд ухвалив 51 акт, спрямований на виконання Угоди про асоціацію.

Нині урядовці затвердили ще 12 документів, які системно наближають Україну до інтеграції в європейські ринки й упроваджують найкращі правила і практики Євросоюзу.

А у планах уряду та Верховної Ради на рік прийдешній, які оприлюднив Прем’єр, — поглиблення співпраці з Євросоюзом, що слугує одним із ключових пріоритетів. Тому Кабінет Міністрів ухвалив символічне рішення про внесення змін до складу комісії щодо виконання Угоди про асоціацію: голова парламенту відтепер буде співголовою комісії спільно із Прем’єр-міністром, а один із заступників керівника Офісу Президента — заступником голови комісії разом із віцепрем’єром з євроатлантичної інтеграції.

Це дасть усім органам влади змогу системно об’єднати зусилля й показати, що для нашої держави рух до Європи — це визначальний вектор зовнішньої та внутрішньої політики, переконаний Денис Шмигаль.