Запаси антрацитового вугілля на Луганській теплоелектростанції тануть щодня. Нестача його поставок може обернутися зупинкою підприємства. На думку фахівців з різних міністерств, вугілля можна возити до Щастя (де розташована ТЕС) автомобілями, а в разі критичної ситуації брак електроенергії на підконтрольній території Луганщини можна частково компенсувати за рахунок Слов’янської та Сєверодонецької ТЕЦ. Та чи готова область до такого перебігу подій?

Днями в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій обговорювали проблему транспортування вугілля підконтрольною територією на Луганську ТЕС. За повідомленням прес-служби міністерства, розглядають можливість здійснення таких поставок за допомогою великогабаритних автомобілів. Але таке рішення може призвести до того, що вантажівки зіпсують дорожнє покриття області. До того ж вимушений ремонт доріг стане додатковим навантаженням на бюджет області. Тож країна має визначитися, чи здатна залучити додаткові джерела фінансування ремонтних робіт цих автодоріг. А як дивляться на ситуацію луганські дорожники? 

«Пріоритет у роботі для нас — це маршрут з перевезення вугілля зі станції Рубіжне на Луганську ТЕС.

На цьому шляху завдовжки 85 кілометрів ми вже майже зробили ямковий ремонт. Залишилися невеликі ділянки. Питання на контролі в Кабміні, Міністерстві інфраструктури, Укравтодорі. Наше завдання — забезпечити рух великовантажних автомобілів цією ділянкою дороги», — розповідає начальник Служби автомобільних доріг в Луганській області Артем Арапов.

Його непокоїть те, що грошей вистачає лише на ямковий, але аж ніяк не на капітальний ремонт важливої ділянки шляху. Гроші на ремонт деяких ділянок (поблизу Новоохтирки) надано з обласного бюджету. Щоправда, обіцяють допомогти Укравтодор та інші структури, але в другому півріччі, «якщо транспортування вугілля автомобілями триватиме постійно».

Зусилля керівників Луганщини сконцентровано на тому, щоб накопичити достатній обсяг палива на осінньо-зимовий період. Фото УНIAН

Але чи витримає траса такі навантаження?

«Можу сказати зі стовідсотковою впевненістю, що ця дорога не витримає перевезення 4 тисяч тонн вугілля щодоби. Бо це маже 150 великогабаритних автомобілів. Треба забезпечити вивантаження палива із залізниці в Рубіжному, перевезти до Щастя, тож виходить, що одна завантажена машина проходитиме трасою кожні 8—10 хвилин. Вади дороги буде видно вже через місяць-півтора — вона просідатиме», — міркує Артем Арапов.

Особливість цієї дороги для області в тому, що вона одна веде до єдиного КПВВ у Станиці Луганській, де люди можуть офіційно перетнути лінію розмежування. Тут напружений пасажирський рух.

«Вважаю, що загалом такий варіант доставки важких вантажів неправильний. Треба шукати альтернативні шляхи доставки залізницею, — підкреслює Артем Арапов. — Навіть якщо виконаємо капітальний ремонт автомобільної дороги, вона не витримає перевезення такої кількості вантажів, особливо в літній період. Бо за нормативами, коли температура повітря перевищує 28 градусів, вводять обмеження на великовантажні автомобілі. Вони мають пересуватися тільки в нічний час. А в нас серед ночі рух перекрито, працюють блокпости».

Одне слово, дорожники сподіваються, що «така ситуація швидко врегулюється завдяки доставці іншими способами, тобто залізничним транспортом».

Тож розмова повертається до необхідності будівництва залізничної гілки, яка з’єднала б північ Луганщини з Україною.

Фахівці з відповідних департаментів ОДА постійно шукають альтернативний шлях доставки вугілля на ТЕС. Але поки що інші шляхи означають зростання вартості доставки, а в підсумку — підвищений (порівняно з іншими регіонами України) тариф на електроенергію, який доведеться розраховувати спеціально для Луганської області. Нині всі зусилля сконцентровані на тому, щоб найближчим часом накопичити достатній обсяг палива на осінньо-зимовий період. Робота спрямована на те, щоб забезпечити населенню підконтрольної частини області комфортні умови життя у теплих світлих помешканнях.

Якщо знадобиться, газ стане світлом

«Сєверодонецька ТЕЦ — державне підприємство, яке в комплексі з іншими забезпечує стабільну подачу опалення та електричної енергії в регіоні. Ця ТЕЦ здатна працювати в режимі генерації електричної енергії в опалювальний та між­опалювальний (з обмеженим електричним навантаженням) періоди», — стверджує виконуючий обов’язки директора підприємства Андрій Чумак.

За його словами, Сєверодонецька ТЕЦ — підприємство з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії. За наявності необхідного обсягу газу вона може в між­опалювальний період працювати в режимі генерації електроенергії з обмеженим навантаженням 30—32 МВт/год., в  осінньо-зимовий період, постачаючи теплову енергію для опалення і підігріву води споживачам Сєверодонецька, може нести електричне навантаження 85—90 МВт/год.

Щоправда, питання спро­­­­можності забезпечити регіон необхідним обсягом електричної енергії не належить до компетенції ТЕЦ. Тож обговорення, чи зможе теплоелектроцентраль підстрахувати ситуацію з електропостачанням краю в разі потреби, у середовищі фахівців, які могли б провести необхідні розрахунки, поки що не було. Хоч керівник підприємства стверджує, що «матеріально-технічна база ДП «Сєверодонецька ТЕЦ» дасть змогу синхронізуватися з Об’єднаною енергетичною системою України після увімкнення енергогенеруючого обладнання».

Ось ще проблема: ухвалою господарського суду Луганської області від 14.03.2017 року на  ДП «Сєверодонецька ТЕЦ» введено процедуру санації. Розробляють план санації підприємства для подальшого його погодження. Тож діяльність ТЕЦ здебільшого залежить від рішень і планів арбітражного керуючого.

Та й розв’язання питання, хто стане власником підприємства, на яке, можливо, чекає доля стратегічно важливого для Луганщини, далеке від вирішення.

Подолання комплексу острів’ян

Не лише транспортні розв’язки, а й енергосистема Луганської області кілька років  працювала в режимі енергоострова, бо не була синхронізована з Об’єднаною енергетичною системою країни. Цю проблему також обговорювали на нараді в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій, як й інші питання забезпечення належної роботи об’єктів життєзабезпечення на території області.

Магістральні лінії електропередач частково проходять тимчасово не підконтрольною українській владі територією області й після повного припинення перетоків електроенергії з 25 квітня цього року не задіяні в енергозабезпеченні регіону. Живлення здійснюється однією лінією потужністю 220 кВ «ЛуТЕС — Лисичанська», яка повністю розташована на підконтрольній території.

З 2014 року Луганська ТЕС була єдиним джерелом електроенергії для півночі області. У квітні 2017-го проведено навчання та виконано заходи, які дали змогу приєднати Луганську область до Об’єднаної енергетичної системи України по високовольтній лінії 110 кВ.

Будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» із заходами ПЛ 500 кВ «Донбаська — Донська» та ПЛ 220 кВ «Кремінська — Ювілейна» дасть змогу  остаточно приєднати область до Об’єднаної енергетичної системи і забезпечити стабільне енергопостачання регіону. Багаторічна плідна співпраця ОДА та ДП «Укренерго» дала змогу виконати необхідний комплекс підготовчих заходів, щоб цього року вже почалося будівництво нової підстанції «Кремінська». Визначено переможця на виконання робіт. Договір буде укладено до кінця травня. Проектний термін введення об’єкта в експлуатацію — 1 квартал 2018 року.

Як коментує ситуацію голова Луганської обласної державної адміністрації — керівник обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз, у результаті бойових дій підконтрольна українській владі частина області виявилася на так званому енергетичному острові. Єдиним джерелом генерації електроенергії залишилася Луганська ТЕС, ризик пошкодження якої досить великий. Тому будівництво підстанції — єдиний варіант підтримки стабільного енергозабезпечення регіону.