Виборчі перегони, які стартували 5 вересня, дають змогу громадянам –– пересічним українцям більше дізнатися про тих, в чиїх руках завтра можуть опинитися «віжки» місцевої влади. Серед людей, які прагнуть посісти крісла в органах місцевого самоврядування,  ті, які дотепер ніколи ще не були біля керма влади. Однією з них є молода юристка, голова секретаріату, помічниця голови Ради адвокатів Закарпатської області Дарія БІЛОВАР. З кандидаткою в депутати Мукачівської територіальної громади зустрівся кореспондент «УК».

Разом із колегами молодий правник допомагає розв’язувати проблеми підприємців міста

Вік не є визначальним для успіху

— Даріє, дотепер Вас знали завдяки діяльності в правовій сфері. Однак замахнулися, так би мовити, на більше й прагнете впливати на життя громади міста та ще восьми населених пунктів, які входять в ОТГ. Наскільки важливим є для Вас депутатство, чи, може, воно розглядається як ще одна кар’єрна сходинка?

–– Не буду  заперечувати, що мої успішні професійні кроки тісно пов’язані з Радою адвокатів Закарпатської області, яку очолює відомий фахівець Олексій Фазекош. Тут була однією з організаторів Асоціації захисту прав правників, і відбулося моє становлення як журналіста у програмі «Погляд Фазекоша». 

Маючи вже і досвід, і знання, хочу йти далі, виходити на ширші горизонти. Доводити, що маю для цього достатні можливості.

— У 26 років не зарано йти в дорослу політику?

–– З повагою ставлюся до людей старших старших за мене, з більшим життєвим досвідом. Але, хай вибачають, їхня зрілість не може автоматично свідчити про правильність управлінських рішень. Молоді люди здатні не лише вносити свіжий погляд на їхнє прийняття, а й, що головне, добиватися виконання тих самих рішень. Є багато молодих керівників, які демонструють чудові ділові якості, домоглися процвітання своїх міст. Тож вважаю, що й для депутата молодість не завада, а додаткові можливості самореалізації.

До сказаного хочу додати, що управління містом –– це, насамперед, не політика. Це –– копітка робота з наведення і підтримання порядку в діяльності різних служб, органів державної влади на місцях. Вона не така почесна, як багатьом здається, але не менш потрібна, ніж депутатство на високих щаблях державної влади.

—  Ви працюєте під керівництвом голови Ради адвокатів Олексія Фазекоша. Є кандидатом у депутати від партії «Слуга народу», хоча Олексій Андрійович, як відомо, притримується інших політичних поглядів... 

–– Погоджуюся, що моє кандидатство для мого керівника Олексія Фазекоша стало повною несподіванкою. Зрештою, ми знайшли порозуміння, що наші дещо відмінні політичні погляди на подальшу плідну співпрацю на адвокатській ниві не вплинуть. У цьому переконана на всі сто.

Дарія БІЛОВАР вирішує ділові питання з головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм ФАЗЕКОШЕМ

Симбіоз молодості й досвіду

— На головній площі обласного центру –– Народній відбулося представлення команди, яка йде від «Слуги народу». Можете коротко охарактеризувати її?

–– Так, звичайно. Список кандидатів у депутати до Закарпатської обласної ради від цієї політичної сили очолив голова обласної державної адміністрації Олексій Петров. А в нашій місцевій команді –– чинна  депутатка облради Інгрід Туріс, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша, політик Едгар Токар та інші. Досягнуто, так би мовити, симбіозу молодості й досвіду. Водночас, зазначу, що мене трохи зарано називати кандидатом у депутати, бо на площі Народній відбувся лише формальний  старт перегонів. Офіційна реєстрація всіх кандидатів розпочнеться з 15 вересня, і тоді стануть відомими остаточні списки.

— Не забігатимемо наперед, але на яких ролях бачите себе у випадку, якщо все-таки станете депутаткою Мукачівської ОТГ?

–– Як юрист, неодноразово допомагала підприємцям розв’язувати їхні проблеми у веденні бізнесу, я маю у цьому певний досвід. До того ж нині в експрес-режимі здобуваю навички управління ресторанним бізнесом. Усі ці знання планую використовувати в роботі депутата, якщо таки вдасться обратися. Без належної організації підприємництва, вирішення складних питань у малому і середньому бізнесі подолати кризові явища  і, зрештою, пришвидшити темпи економічного розвитку України неможливо.

Дарія БІЛОВАР прагне стати депутатом Мукачівської ОТГ

«Жіночі» квоти важливі, та не вирішальні

— Завдяки змінам, що внесено до законодавства, на виборах запроваджена квота –– серед депутатів рад має бути не менш ніж 30 відсотків однієї статі. Звичайно, що під цим нововведенням законодавець мав на увазі саме жінок, представництво яких досі було дуже низьким. Відтак нині вони активніше, ніж раніше, йдуть у депутатство. Чи не цим пояснюється і Ваше рішення?

–– Запровадження жіночих квот –– це дуже позитивно. Але й без них я була готова до того, щоб займатися громадською діяльністю. До речі, в Україні загалом бажання жіноцтва активніше йти у владу є очевидним… У Києві кандидатом на посаду міського голови є Ірина Верещук («Слуги народу») –– єдина з жінок прагне очолити владу в столиці. Ще кандидаткою на посаду мера Хмельницького від цієї ж політсили є Інна Ящук. Загалом  за посади голів міст від «Слуги народу» змагатимуться щонайменше п’ять жінок. Що маємо казати, якщо навіть у Білорусі, де люди 26 років жили при диктаторі й не бачили справжньої демократії,  саме жінки демонструють найбільшу волю і прагнення до змін. Їхня енергія долає всі перешкоди. Тож і ті зміни до виборчого законодавства –– це не поблажливість до «слабкої» статі, а вимога нашого часу.

Команда від політсили «Слуга народу» презентується на площі Народній перед Закарпатською облдержадміністрацією. Фото надані автором

«Сім’я мене розуміє і підтримує»

— Чи не постраждає від такого Вашого рішення сім’я? Як поєднуватимуться сімейні справи, адже у Вас росте маленька донечка, і можливе депутатство?

–– Сім’я мене розуміє і підтримує. Не думаю, що депутатські справи завадять сімейним обов’язкам. Мене підтримують і чоловік, і мама. А Соломійка, впевнена, у майбутньому зможе пишатись мною, якщо я працюватиму успішно і зможу принести користь місту, в якому вона зростатиме.

Знаю багато країн, де відповідальність за державне управління беруть на себе жінки. Вони очолюють міністерства, є прем’єр-міністрами, навіть найвищими посадовими особами. У цих країнах досягнуто загальне благополуччя, у людей є відчуття безпеки. І все це супроводжується залученістю жінок до керівництва. Тому й собі, й іншим жінкам, які кандидують у депутати, раджу наполегливо йти до мети і при цьому не боятися публічності.

— Бажаю досягти мети, до якої прагнете. А в майбутньому, якщо все складеться вдало, можливо, і поборотися за депутатство на вищих рівнях державної влади. 

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр»