Від попередніх урядів протягом 10 років країна накопичувала важкі економічні проблеми, й тепер владі та громадянам доведеться їх негайно розв’язувати, туго затягуючи паски. Саме це стало основним лейтмотивом прес-конференції міністра фінансів України Олександра Шлапака, на яку гостинно були запрошені регіональні ЗМІ. І це зрозуміло, адже позицію уряду й заклик до населення на місцях триматися в цей скрутний час (коли започатковують непопулярні заходи, що б’ють по пересічних людях) обласні засоби масової інформації можуть донести швидко.

«Офіційний показник дефіциту бюджету, який було затверджено в січні 2014 року, становить 70,6 мільярда гривень. Зазначу, що уряд вчергове (що відбувалося останніми роками) завищив макроекономічні показники. Чим це насправді відображалося в реальному житті? Тим, що кошти не надходили до Пенсійного фонду. На рахунках у Держказначействі на папері були 29 мільярдів гривень, а на практиці — практично нічого. А в 2005—2007 роках усі ці кошти ретельно зберігалися на казначейських рахунках», — запевнив Олександр Шлапак.

Міністр вважає, що політика останніх років (починаючи з 2008-го) призвела до того, що держава утримує собі в збиток НАК «Нафтогаз України», і все це сталося через те, що в країні не було сформовано реальної ринкової ціни на блакитне паливо — воно повинно коштувати 4 тисячі гривень за кубометр. І від такої ціни мають формувати дотації на це паливо для незахищених верств населення.

«За нашими підрахунками, 4,5 мільйона сімей в Україні сплачуватимуть за блакитне паливо таку саму суму, як і раніше», — додав він.

Олександр Шлапак назвав цікаві цифри щодо економії на трудових ресурсах — ми повинні скоротити на 50% кількість державних службовців. Також на часі істотне зменшення кількості прокурорів та суддів. Так, якщо в розвинених країнах на 100 тисяч населення припадає троє-п’ятеро прокурорів, то в Україні — цілих 10. Якщо скоротити чисельність прокурорів на 4525 осіб, як планує уряд, можлива економія становитиме 271 мільйон гривень щороку, починаючи з 2015-го. Треба погодитися, що це чимала цифра.

Ще одна категорія громадян, яка тисне на бюджет і «з’їдає» чимало державних коштів, — пільговики. За словами міністра, їх в Україні просто сила-силенна, понад 30% усього населення. Для прикладу, в сусідній Росії пільги від держави мають лише 3% громадян.

Журналісти не забарилися з питаннями до міністра, чимало з них були вельми цікавими. Так, представник ЗМІ із Житомирщини підтримав Олександра Шлапака у вирішенні питання скорочення великої армії пільговиків і попросив його відповісти, як він бачить таке скорочення. «Уявімо — ви зараз міністр економіки, а я представник преси. Дайте відповідь на це запитання мені тепер», — запропонував головний фінансист країни. На це журналіст дав таку пораду: «В обласному центрі люди по кілька разів на день (і багато пільговиків також) користуються громадським транспортом. А в селах і селищах — два або менше разів на тиждень. Може, слід саме в цьому напрямку щось подумати?» Міністр відповів, що справді треба щось із цим робити.

Таким чином, влада спілкується з громадою, і відчувається зворотний зв’язок. Може, саме за таких умов навіть при жорсткій економії ми досягнемо в подальшому значних перемог.