Рада включила до порядку денного сесії законопроект про скасування депутатської та суддівської недоторканності. Але перш ніж поставити цей документ на розгляд та голосування, політики наполягають на виконанні певної умови.

Законопроект щодо недоторканності народних депутатів та суддів вніс до парламенту Президент України Петро Порошенко. «Настрої в суспільстві показали, що такий імунітет народних обранців виявився невиправданим, оскільки він, по суті, перетворився на гарантію безкарності», — йдеться в пояснювальній записці.

Законопроект пропонує внести зміни до статті 80 Конституції, позбавивши народних депутатів недоторканності, залишивши такі слова: «народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Щодо недоторканності суддів, то у проекті закону йдеться про те, що суддю не можна без згоди Вищої ради юстиції затримувати і заарештовувати до винесення обвинувального вироку, за винятком затримання під час або безпосередньо після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя людини.

Депутати проголосували за те, щоб цей законопроект було включено до порядку денного сесії, але вимагали одночасного скасування недоторканності Президента. «Є чітке усвідомлення, що потрібно знімати недоторканність із депутатів повністю. Є чітке усвідомлення, що потрібно знімати недоторканність із суддів, — вони тоді першими захочуть, щоб закон в Україні виконувався. І потрібно вводити цивілізовану серйозну справжню процедуру відповідальності Президента через закон про імпічмент», — заявив народний депутат України Єгор Соболєв.

Пам’ятаючи свої передвиборчі обіцянки, парламентарії всіляко демонструють ентузіазм у питанні ухвалення законопроекту про зняття депутатської недоторканності. Фото Михайла ПОЛІНЧАКА

Недоторканних поменшає

Коментуючи законопроект, народний депутат Олег Ляшко зазначив, що фракція, яку він очолює, неодноразово наполягала на тому, що потрібно створити тимчасову комісію для підготовки змін до Конституції, зокрема в частині скасування депутатської недоторканності. «На жаль, ця наша ініціатива не знайшла підтримки в колег з інших фракцій. Хоч я вважаю, що потрібно було створити комісію, на одній сесії прийняти рішення про внесення змін, а на наступній — підтримати законопроект у цілому», — вважає політик.

Політологи переконують, що поспішати з таким рішенням не варто. «Вважаю, що ухвалювати закон в односторонньому порядку не можна, — каже політолог Олексій Вороненко. — Закон потрібно розглянути з нормальною і реалізованою процедурою імпічменту. Інакше функції депутатів будуть символічні, як за часів минулої влади». Прихильники ж такої ініціативи наполягають, що законопроект потрібно ухвалювати в будь-якій редакції. На думку народного депутата Тетяни Чорновол, недоторканність потрібна тільки тим депутатам, які хочуть уникнути відповідальності за свої злочини.

Шлях в історію буде непростим

За словами адвоката Олександра Готіна, законодавча процедура, яка дає змогу притягнути до відповідальності народного депутата, якщо він скоїв яке-небудь суспільно-небезпечне діяння чи злочин, нині є. Але на це потрібна згода парламенту. Саме у цьому полягає основна проблема. Адже депутати з огляду на колективну солідарність здебільшого не хочуть підтримувати звернення Генеральної прокуратури й надавати відповідну згоду, крім кричущих випадків, що набули широкого суспільного резонансу.

«Певні народні депутати, прикриваючись недоторканністю, скоюють протиправні дії, — каже адвокат. — Згадайте, як один із депутатів вирубав двері сокирою в кабінет одного з міських голів. Трапляється, що народні обранці влаштовують дебоші в судах, захоплюють будівлі тощо. Розуміючи, що їх ніхто не зможе притягти до відповідальності через складну процедуру, деякі політики використовують мандат не на благо суспільства та країни, а для задоволення особистих інтересів».

На його думку, коли йдеться про злочини, не повинно бути жодних винятків. Однак він підкреслив, що політики не повинні нести відповідальність за свої виступи в парламенті чи голосування, а для цього їм потрібен певний імунітет. «Тому, на моє переконання, найкращий вихід — це обмеження застосування депутатської недоторканності», — зазначив Олександр Готін.

На думку народного депутата України VII скликання Оксани Калетник, недоторканність є певною гарантією для опозиційних політиків на право вільно висловлювати політичну позицію. Тому ініціативи щодо скасування недоторканності так довго не знаходили підтримки в сесійній залі, хоч багато представників політичних сил у різні роки про це заявляли. «Коли я запитувала колег з різних фракцій, зокрема тих, що на той момент представляли опозицію, як вони ставляться до питання скасування недоторканності, багато з них говорили, що раз на це в суспільстві є запит, ми його підтримаємо, — каже пані Калетник. — Щоправда, уточнювали, що доки будується держава, недоторканність повинна існувати. Оскільки протистояння між владою й опозицією може набувати дуже складних, зовсім не демократичних форм, коли за ті чи інші висловлювання людину можуть посадити у в’язницю».

На переконання Оксани Калетник, політичний імунітет дає захист виваженому політикові. Політик має бути впевненим у тих переконаннях та ідеях, які він транслює суспільству, й не повинен відчувати страху. Що ж до ситуацій, коли йдеться про злочини, то тут не потрібно штучно створювати винятків для політиків. Відповідати перед законом депутати мають так само, як звичайні громадяни.

Пам’ятаючи про свої передвиборчі обіцянки, народні депутати всіх фракцій всіляко демонструють ентузіазм у питанні ухвалення законопроекту про зняття недоторканності. «Я вже змучився голосувати за скасування депутатської недоторканності за останні п’ять або шість скликань. Нарешті зробімо це і увійдемо в історію!» — закликав колег народний депутат Нестор Шуфрич.

Та увійти в історію політикам навряд чи буде так легко, як переконує пан Шуфрич. На документ, імовірно, чекає довгий шлях через Конституційний суд і горнило голосування. Воно стане справжнім тестом для парламенту, який треба буде складати вже наступного сесійного тижня, що розпочнеться 3 лютого.