СТАНДАРТИ

Зміни в суспільному житті вимагають нагального реформування органів виконавчої влади і державної служби

Допоки, перетинаючи наш західний кордон, залізничники узвичаєно змінюють колеса вітчизняних потягів. Схожі метаморфози відбуваються й у зворотному напрямку. Дивуватися тут нічому: ми надто довго перебували за «залізною завісою», а вожді колишньої країни постійно переймалися тим, щоб прикордоння було міцним і неприступним валом, через який цивілізаційні європейські процеси не проникали б на українську територію.

Ця «зміна коліс» і нині істотно гальмує розвиток усіх сфер суспільного життя незалежної України, а надто державного управління, яке передусім зобов’язане стимулювати цей розвиток, виробляти власну стратегію поступу, підвищувати рівень державних послуг, оптимізовувати управлінський апарат, позбуватися догм надмірної централізації, тотального контролю і засилля непрозорих процедур, що підживлює корупцію.

Певна річ, за роки незалежності багато зроблено, та вітчизняна державна машина все ще потребує приведення у відповідність із принципами та практиками демократичного урядування. Про це йшлося 25 квітня на щорічній Всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародної участі «Модернізація державного управління та європейська інтеграція України», яку зорганізувала Національна академія державного управління при Президентові України.

«Сьогодні наша країна упевнено рухається шляхом євроінтеграції, використовуючи кращий міжнародний досвід із проблем удосконалення державного управління та формування громадянського суспільства. Бути повноправним членом європейської родини — це для нас не лише честь, а й насамперед велика відповідальність. Переконаний, що результати цієї конференції сприятимуть ефективній модернізації системи підготовки державно-управлінських кадрів та розбудови демократії на принципах рівноправного партнерства», — йдеться у привітанні, яке надіслав учасникам зібрання Віктор Янукович.

Глава держави закликав науковців, практиків, управлінську еліту країни до конструктивного діалогу, щоби прискіпливо проаналізувати, чи наблизилися українські реформатори до сервісної держави, якою мірою зреалізовано президентські завдання створити дієздатну виконавчу владу, модернізувати державну владу, спрямувавши її діяльність на задоволення потреб кожної окремо взятої людини.

Про те, що догми в управлінні державою, які існують, поступово відходять у минуле, говорив у виступі заступник глави Адміністрації Президента Сергій Ларін. За його словами, кожен керівник структур виконавчої влади, кожен державний службовець повинен запитати себе, чи готовий він стати лідером змін, повести за собою інших, застосовувати у практиці європейські інструменти управління. Лише свідомий і цілеспрямований євровибір рухатиме нашу країну вперед, завважив Сергій Ларін.

«Ідея Європи», європейська орієнтація має усвідомлюватися як точка відліку, початкова фаза соціокультурного та соціополітичного мислення. Ці орієнтири, за словами президента НАДУ при Президентові України професора Юрія Ковбасюка, застосовує в науковій і освітній діяльності колектив провідного вишу з підготовки магістрів державного управління. З цією метою удосконалюється нормативно-правове забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації державно-управлінських кадрів, проводяться науково-практичні дослідження кращого європейського досвіду.

Якісно змінити державну машину неможливо без досвідченого персоналу, нової якості кадрової політики, зазначив голова Національного агентства з питань державної служби В’ячеслав Толкованов. Тож адаптація вітчизняної системи роботи з кадрами до євростандартів може і повинна прискорити професіоналізацію українських чиновників, чому зокрема сприятиме  впровадження в життя нового закону про державну службу.

Учасники всеукраїнської конференції «Модернізація державного управління та європейська інтеграція України» ухвалили рекомендації, в яких зазначено, що модернізація вітчизняного державного управління передбачає низку послідовних поетапних кроків, що дадуть змогу запровадити нові принципи, методи, структури, зміцнять вертикаль влади, поліпшать взаємодію центру і територій, стимулюють ефективність інституту державної служби.

Водночас на цьому представницькому зібранні зазначалося, що подолання кризи та подальший розвиток трансформаційних процесів в українському суспільстві потребують більшої відкритості й активнішої інтеграції до ЄС та світового співтовариства. А що обраний Україною курс до Європи має обопільну зацікавленість, свідчить те, що в роботі згаданої конференції взяли участь посли та дипломатичні працівники 15 країн, керівники вищих шкіл державного управління та міжнародних інституцій.