НАМІРИ

Торг тут недоречний?

Віолетта ГРОМОВА
для «Урядового кур’єра»

Кожний будній ранок на київській вулиці Бажова починається з ажіотажу. Тут розташована одна із двадцяти міських державних нотаріальних контор. У холод і в спеку ще до світанку тут вишиковуються довгі черги по  засвідчення підпису, оформлення довідки, заповіту або договору, наприклад,  про оренду приміщення.

Приймають громадян до обіду. Хто не встиг, той спізнився. Номер черги на наступний день не переходить. Треба знову вставати вдосвіта і робити все наново. Можна ще домовитися з місцевими «підприємцями», які, зайнявши чергу з ночі, продадуть місце у ній за «прийнятну» ціну. За 1—5 місця плата доходить до 200 гривень. Хтось пристає на ці умови, а інші знову приходять  у напівтемний коридор державної контори, де навіть туалети для відвідувачів не передбачені, і терпляче чекають.

Навпроти входу стоїть банер, гостинно запрошуючи до приватного нотаріуса, який приймає у фешенебельному офісі за 20 метрів. Але люди туди не поспішають: дорого!

— Я прийшла оформити спадщину. У приватного нотаріуса мені сказали, що візьмуть за послуги 450 гривень, а тут близько 150, — поділилася жінка похилого віку, яка  назвалася Світланою Сергіївною.

— Тут надійніше, все-таки контора державна, — підтримало її відразу кілька голосів із черги в два десятки людей.

Службовці контори сказали, що справді, ціни на послуги державних нотаріусів встановило Міністерство юстиції, а приватні нотаріуси за Законом «Про нотаріат» встановлюють тарифи за домовленістю із клієнтом. Щоб покінчити з нотаріальною вакханалією і зробити послуги нотаріусів доступнішими для населення, Міністерство юстиції України розробило законопроект про внесення змін до Закону «Про нотаріат», який передбачає введення на всій території України єдиних ставок за надання нотаріальних послуг.

У ході громадських слухань, під час яких обговорено цей законопроект, міністр юстиції Олександр Лавринович зазначив, що на сьогодні в Україні нема єдиної системи обчислення розміру плати за послуги, які надають нотаріуси, що призводить до встановлення в різних регіонах різних тарифів за однакові нотаріальні послуги. Як зазначив міністр, це не відповідає вимогам статті 24 Конституції, якою задекларовано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Розроблений Мін'юстом законопроект пропонує встановити мінімальну та максимальну межу оплати за послуги, пов'язані із  приватними нотаріусами і нотаріальними діями, а також передбачає, що розміри ставок та порядок сплати нотаріального збору визначатиме Кабінет Міністрів. Крім того, для забезпечення доступності послуг нотаріуса для соціально незахищених верств населення проектом закону пропонується встановити пільги зі сплати нотаріального збору, розмір якого також встановлюватиме Кабмін.

«УК» поцікавився  у президента Асоціації нотаріусів Київської області Валентини Шепітко, як сприйняли урядові законодавчі ініціативи приватні нотаріуси.

— Нічого поганого в цьому немає. Ми діємо від імені держави. Хоч ми і самозайняті  громадяни, але маємо гербову печатку. Тому тарифи повинна встановлювати держава, — сказала вона.

А ось черкаський адвокат Олександр Бодашко побоюється, що жорстке регулювання державою тарифів на нотаріальні послуги може призвести до зниження рівня їх якості.

— Будь-яке втручання держави в ринкові процеси неправильне. Особливо якщо це стосується сфери послуг. Ми ж говоримо про верховенство права, про демократичну модель суспільства, про вільний ринок! У кожної людини має бути право самій вирішувати, який рівень послуги і в яких умовах вона хоче і може отримати. А в разі державної цінової зрівнялівки у приватних нотаріусів зникне стимул вдосконалювати свій рівень і боротися за клієнта, — упевнений правозахисник.

Так чи інакше, спроби впорядкувати ціноутворення на ринку нотаріальних послуг Мін'юст робить уже не перший рік. Попри те, що це стосується кожного українця, досі успіху вони не мали. Тому і змушені громадяни  товпитися біля дверей державних нотаріальних контор, обходячи десятою дорогою респектабельні приватні контори. Хоча, здавалося б, і в перших, і в других  захищають державний інтерес.