Щоп’ятниці урядовці приходять до сесійної зали Верховної Ради, намагаючись звітувати перед суспільством за проведену роботу. Переважно їхні виступи істотно відрізняються від академічних звітів під час засідань Кабміну. У залі під куполом відчуваємо гру емоцій, зворотний зв’язок, чуємо незавчені фрази й людську мову, зрозумілу пересічним громадянам. А коли слово бере Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, цікаво стає навіть людям, далеким від політики чи економіки. Його особиста присутність стала традицією парламентського вік-енду, що викликає більшу довіру до роботи уряду, ніж сухі рядки хай навіть найсоціальніших постанов і розпоряджень.          

Коротко й у справі

З усіх окреслених питань Прем’єр завжди виступає лаконічно, говорить конкретно, уважно вислуховує пропозиції із зали. Скажімо, вчора під час «Години запитань до уряду» він запевняв, що цьогоріч дорожні роботи на трасі Одеса — Рені з великим шансами на успіх буде завершено. Її внесено в план дорожніх робіт на 2018 рік. Його погоджено в межах митного експерименту, від якого кошти надійдуть в Одеську область.

Народних депутатів він просить не допустити ухвалення будь-яких змін до закону «маски-шоу стоп»: «Я чув, що якісь точкові зміни хочуть внести до цього закону. Прошу народних депутатів у жодному разі цього не допустити, — звернувся до зали глава уряду. — Бізнес лише починає вільно дихати, їх ніхто не кладе обличчям у підлогу, а я вже чую, що є спроби цю ситуацію змінити».

Кабмін відстежуватиме ефективність використання мільярда гривень, спрямованих на модернізацію державних шахт. Якщо точніше, то «щоб ніхто нічого не вкрав». «Ми вважаємо, що необхідно інвестувати туди, де ніхто нічого не вкраде, а ми закладемо нові можливості й збільшимо видобуток власного вугілля. Ми знайшли алгоритм надання мільярда гривень гарантій, щоб почали створюватися нові потужності. І далі ми відстежуватимемо, наскільки цей ресурс використовують для збільшення видобутку власного вугілля. Нам необхідно скорочувати імпорт вугілля, і ми над цим сьогодні серйозно працюємо», — запевнив Володимир Гройсман. 

Щодо грошової компенсації пільг на проїзд певним категоріям громадян, тобто монетизації, Прем’єр вважає за потрібне запобігти та уникнути схем списання коштів (читай — звичного грабунку бюджетів усіх рівнів) на тих, хто ці пільги отримує. Така перевірка називається страшним словом «верифікація». Від поєднання цих двох термінів більшість пільговиків можуть впасти у ступор, але не такий страшний чорт, як його намагаються намалювати деякі популісти.  

За словами Прем’єра, верифікація і подальша монетизація унеможливлять зловживання, а громадяни зможуть одержати цільову фінансову підтримку для сплати проїзду або ж використати ці кошти на власний розсуд. Ліричний відступ: їздити в такому разі доведеться вже власним коштом. 

Верховній Раді Прем’єр пропонує розробити механізм швидкого ухвалення важливих економічних законів, які впливають на зростання ВВП й економічне зростання. Ідеться про новий механізм проходження законів, які впливають на економічний розвиток. Приміром, на ухвалення необхідних і нагальних 35 законів за чинною процедурою можна витратити 2—3 роки. «А економіка не чекає. Люди хочуть жити краще, ми повинні більше виробляти продукції, у нас є багато завдань щодо погашення зовнішніх боргів тощо. Тому нам потрібно все-таки працювати над створенням механізму швидкого ухвалення економічних законів», — слушно запропонував Володимир Гройсман.

Країна не має часу роками очікувати на ухвалення актуальних документів. Фото з Урядового порталу

Право вибору 

Окрім Прем’єра, найбільший тиск запитань витримував учора міністр соціальної політики Андрій Рева. За його інформацією, уряд збільшив фінансування програми забезпечення людей з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами до близько 1,63 мільярда гривень, що на 652 мільйони більше, ніж торік.

«Перший крок для зміни системи забезпечення людей з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами — ліквідація черг із забезпечення засобами реабілітації. У держбюджеті на 2017 рік було заплановано кошти в сумі 977 мільйонів 600 тисяч гривень, що становило лише 60% заявленої потреби і створювало майже річну чергу на отримання таких виробів. Уряд знайшов резерви у фінансуванні, і обсяг програми було збільшено за рахунок внутрішнього перерозподілу коштів між міністерським програмами», — розповів міністр.

Основним механізмом розвитку ринку протезно-ортопедичних виробів та інших засобів реабілітації є забезпечення вільного вибору людиною таких виробів і як підсумок — однакового доступу підприємств до отримання замовлень. «А не так, як у нас сьогодні склалося, — «клуб для своїх», куди «чужі» не можуть зайти», — цитує УНІАН слова Андрія Реви. Тобто людина з інвалідністю самостійно визначатиме необхідний для себе товар, а управління соціального захисту виступатиме в ролі його представника.

«Ми створили електронний каталог, доступний на сайті Міністерства соціальної політики, де визначається тип потрібного засобу відповідно до стандартів ВООЗ, з величезної кількості вибирається перелік виробів, які відповідають потребам людини, і людина вибирає виріб. Управління соцзахисту одразу робить електронний запит на виробництво, укладається тристоронній договір між людиною, управлінням соцзахисту і виробником. У договорі прописано терміни виконання, якість, ціни».

Говорячи про забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, Андрій Рева вказав на вади системи: протезно-ортопедичні вироби, колісні крісла тощо в Україні ви­робляє або постачає 91 підприємство. 58 виготовляють протези і лише 6 — високофункціональні протези, яких потребують постраждалі учасники АТО.

Уряд спрямовує 30 мільйонів гривень на програму перевезення людей з інвалідністю. Це факти­чно пілотний проект із придбання автомобілів і передачі їх територіальним громадам за підсумками проведеного конкурсу. Основним критерієм вибору громад, яким буде надано такий транспорт, слугуватиме ухвалене рішення органу місцевої влади про створення служби перевезень і надання коштів місцевого бюджету.