Учениця дев’ятого класу Юлія Сенюта з Тернопільщини розробила проект бронезахисного елемента для захисту легкої й важкої техніки. У дівчини була дуже сильна мотивація для роботи над винаходом. «Мій дядько дев’ять місяців тому пішов на фронт добровольцем, брав участь у бойових діях біля Донецького аеропорту, під Іловайськом був важко поранений, — розповіла дівчина. — Він водій бойової машини піхоти». Юля стала думати, як захистити водіїв та екіпажі легкої та важкої бронетехніки. Запропонована винахідницею броня складається з двох «пирогів». Перший — шари гуми, перекладені силіконовим наповнювачем. Другий — багатошарова композитна броня. Без розкриття подробиць скажемо лише, що такий «пиріг» забезпечить розсіювання як кумулятивного струменя в разі попадання з гранатомета, так і кінетичної енергії, якщо вцілить підкаліберний снаряд, який найчастіше використовується в зоні АТО.

Свій винахід Юля продемонструвала на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідних робіт Малої академії наук, який майже місяць триває у столиці. Загалом у ньому беруть участь майже 1300 школярів — переможців регіональних етапів конкурсу.

— Цьогорічний конкурс дуже патріотичний. Якщо раніше цей епітет ми застосовували переважно до робіт конкурсантів відділень мовознавства чи фольклористики, то нині такими стали технічні чи комп’ютерні проекти», — зазначив президент МАН Станіслав Довгий.

Директор МАН Оксен Лісовий зазначає, що, скажімо, конкурсанти відділення технічних наук представили чимало проектів з військової тематики.

Так, юні науковці мають ідеї для полегшення роботи медиків в умовах бойових дій. Приміром, Анастасія Бабенко з Києва розробила проект автономного вакуумного холодильника для транспортування органів. Порівняно з аналогами установка до 40% довше зберігає біологічний матеріал, а також проста в обслуговуванні. У Володимира Павлова з Вінниці — мобільний оптико-електронний прилад, який дає змогу бачити периферичний кровообіг при пораненнях.

Хіт сезону — роботи, що стосуються безпілотників. Школяр із Києва Владислав Клибанівський пропонує використовувати їх для охорони державного кордону. Учень працював одразу над двома проектами, аби з’ясувати, які параметри найкраще відповідають поставленій меті. «На безпілотнику буде встановлена камера, яка автоматично оброблятиме зображення та фіксуватиме кожний перетин кордону, — розповідає винахідник. — Апарат в автоматичному режимі виконуватиме політ на відстань 20 кілометрів в один бік, і на таку саму відстань — в інший. Під час польоту зображення передаватиметься на контролер, де, власне, воно й оброблятиметься, і в разі незаконного перетину кордону одразу буде відправлений сигнал тривоги. Нині реалізована тільки частина мого проекту, адже ще потрібен час для його доопрацювання та бракує коштів. Але прототип уже існує. Ми знайшли українську компанію, яка готова стати спонсором, але вони не можуть оплатити всі витрати, тому шукаємо тих, хто готовий долучитися до фінансування розробок».

Захват викликає удосконалена автоматична система керування Олексія Максимова з Одеси. У разі виходу з ладу системи керування (наприклад, через ворожу атаку електромагнітним імпульсом) безпілотник не падає безпорадно, а включає автоматичний режим керування й повертається на завчасно визначене місце. Для доопрацювання винаходу потрібно п’ять тисяч доларів.

Тема наукової роботи учня Івано-Франківського фізико-технічного ліцею Василя Дяківа — «Спосіб знищення літальних апаратів». «Для ведення стратегічної тактичної розвідки супротивник у зоні АТО широко використовує російські безпілотники, — розповідає Василь про мотиви, які спонукали його взятися за таку розробку. — Щодня наші бійці фіксують десятки апаратів, з яких лише одиниці вдається знищити. Ми пропонуємо використовувати радіокеровані моделі літаків для знищення малогабаритних ворожих дронів. Вони оснащені вибуховими пристроями. За допомогою пульта радіокерування та камери радіоспостереження ми наздоганяємо ворожий безпілотник. У момент зіткнення спрацьовує детонатор, і модель літака вибухає, знищуючи ворожий дрон. Випробування довели ефективність цього методу. Ціна нашої моделі — близько 20 тисяч гривень. Це як мінімум вдвічі дешевше від ворожих безпілотників. А життя наших воїнів — безцінні».

Ще один спосіб нищення ворожих аеророзвідників пропонує Оксана Мурдза, учениця Тернопільського технічного ліцею: «Можна використати електромагнітну бомбу з радіусом дії 100—200 метрів, яка знешкодить мінібезпілотний літальний апарат, не завдавши шкоди власній техніці зв’язку, розвідки та безпеки. Пристрій генерує потужний електромагнітний імпульс, який діятиме в радіусі 100—200 метрів. Імпульс знешкодить електронне обладнання безпілотних літальних апаратів ворога, яке є одним із найуразливіших його місць. Сподіваюсь, що моя розробка буде реалізована. Для завершення робіт потрібно 3 тисячі доларів».

— Аеророзвідка — перспективний напрям, але дуже складний як для розробок апаратів, так і підготовки фахівців, пошуку фінансування. Саме тому ми організували школу підготовки операторів, де випробовуємо безпілотники, удосконалюємо їх. Також ведемо переговори з інвесторами і сподіваємося, що їх зацікавлять розробки МАНівців, — розповідає координатор школи аеророзвідки при Асоціації випускників Києво-Могилянської академії Олексій Цебро.

НАСАМКІНЕЦЬ.Радіючи тому, що в нас є такі талановиті діти, варто пам’ятати: якщо держава не підтримає й молодих науковців, і досвідчених вчених, які генерують ідеї, не допоможе з виготовленням промислових зразків, з реєстрацією авторських прав, не звертатиме уваги на ідеї, які демонструють учні на таких конкурсах, то через деякий час перед нами постане набагато складніша кадрова проблема, ніж нині.

ПРЯМА МОВА

Оксен ЛІСОВИЙ,
директор Малої академії наук:

— І військові, й цивільні розробки, представлені у технічному відділенні цьогорічного конкурсу, показали, що в Україні є значний потенціал талановитих майбутніх інженерів, яких країні дуже не вистачає. Він демонструє ефективну роботу системи пошуку і підтримки здібних дітей у нашій країні. Попри негаразди, вона непогано підтримується державою. Існує проблема впровадження ідей МАНівців у виробництво, та розв’язати її передусім має держава.