Світлана ШАПІРО
для «Урядового кур’єра»

Дід Мороз тепер приходить до моїх онуків. А до мене — ні. Значить, зі мною щось відбувається...

Давним-давно цей казковий Дід завжди знав усі мої найпотаємніші мрії. Правда, ніколи не писала йому листів-заявок. Щоранку першого січня, три роки поспіль, знаходила під ялинкою адресований мені його гарантійний лист, в якому головний чарівник країни обіцяв, що скоро (термін був не визначений) така чудова дівчинка, як я, отримає чудовий бобінний магнітофон «Астра»! Лист завжди було завірено печаткою будівельного тресту, в якому працював тато. Я вірила і чекала.

Дід Мороз не обдурив моїх довгих очікувань! Хоч це був «Маяк», а не «Астра», радості не зменшилося. Втім, чомусь подарунок був отриманий улітку, і дивним чином цей день збігся з днем виписки тата з лікарні після чергового інсульту, але факт незаперечний: на моєму столі з’явився чудовий новенький магнітофон.

Ми довго всією сім’єю читали інструкцію і, нарешті, увімкнули його!

Співала Майя Кристалінська. Це було диво! Потім бобіни видали нам багато всіляких добрих, веселих і не дуже пісень. Були там і «Журавлі» Бернеса, і «Надія» Анни Герман, і «Біловезька пуща» «Піснярів», та багато чого ще! Але першою піснею на моєму магнітофоні була «Ніжність» М. Кристалінської.

Нічого не знаючи про долю цієї співачки, тоді я вважала, що пісня присвячена загальному улюбленцю Юрію Гагаріну. Мене мучило лише одне: що означає таке загадкове слово «Екзюпері». Коли, нарешті, наважилася запитати про це у тата, то дізналася приголомшливу історію, написану Екзюпері. Батько читав мені про Маленького принца французькою мовою. Я не знала жодного французького слова, але все зрозуміла: це була найкраща в світі правда про кохання. Мені було дуже шкода Маленького принца, льотчика, троянду. Розуміла, що земля без них осиротіла. Я слухала і слухала пісню про ніжність, а голос Кристалінської наче обіймав, заспокоював, уселяв надію.

На уроці в школі наша вчителька стверджувала, що образ російських жінок у літературі не змінюється століттями. Ось пушкінська Тетяна Ларіна вирішувала для себе питання про те, що важливіше:  обов’язок чи любов, так і героїня оповідання О. Борщаговського «Три тополі на Шаболовці» Нюра була поставлена перед вибором: подружній обов’язок чи любов. І вчителька робила висновок про те, що радянські жінки не можуть порушити подружній обов’язок, а найголовніше, щоб вони не зганьбили честь країни. Я не розуміла тоді, що ж тут не так. І вірила вчителям. Але чомусь незлюбила цю безхребетну дурепу Нюру і заодно Тетяну Дороніну, яка її грала у фільмі «Три тополі на Плющисі»! Слухати пісню «Ніжність» у виконанні Дороніної було нестерпно.

Та все тече, все змінюється. Магнітофон від старості став зажовувати свої колись блискучі стрічки, з’явилася нова техніка й інша музика. А потім я дізналася все-все про Майю Кристалінську, про її хворобу і щохвилинну боротьбу за життя, її кохання, і те, що пісня «Ніжність» не мала ніякого стосунку до першого космонавта Гагаріна. Мене вразила інформація, що Майя померла в той самий день і годину, що і її чоловік, тільки через рік — 19 червня 1985 року. І тоді я зрозуміла, про що ця пісня, ця безоглядна «Ніжність»...

Вже не знаю, де той мій перший магнітофон. Давним-давно не приходить до мене Дід Мороз. І тато теж помер. Мені так його не вистачає.