Одне з найважливіших завдань воєнного часу для Бюро економічної безпеки, яке розпочало роботу в Україні рік тому, в листопаді 2021-го, — пошук та блокування активів російської федерації. Мета — змусити цей ресурс працювати на Україну й завадити фінансуванню держави-агресора суб’єктами господарювання, які працюють у нашій країні.

Другий пріоритет — сприяння наповненню бюджету через унеможливлення економічних злочинів і тіньових схем, пов’язаних з податковою мінімізацією, незаконним поверненням ПДВ, порушеннями під час держзакупівель. На цьому наголосив в інтерв’ю Укрінформу голова БЕБ Вадим МЕЛЬНИК.

Про ідеологію, мету та особливості роботи БЕБ 

— Пане Вадиме, якою була логіка створення Бюро економічної безпеки попри те, що в нас є безліч структур та інституцій, котрі борються з корупцією та правопорушеннями в економічному секторі? Навіщо знадобилася ще одна?

— Почну з тези про необхідність гарантування економічної безпеки держави. Один з головних її чинників — сильний бюджет. А хто наповнює бюджет? Білий бізнес. Та ми раніше часто стикалися з тим, що у відносинах правоохоронців з бізнесом були численні випадки тиску і взаємопоборювання. Наприклад, ледь не всі дії податкової міліції підприємці сприймали як тиск. Податківці ж вважали це слідчими діями відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу. Цю проблему різночитань треба було розв’язувати.

До того ж, не тільки податкова міліція, а й Служба безпеки України, Національна поліція, МВС та інші структури так само втручалися в роботу бізнесу, виконуючи іноді не властиві їм функції контролю в галузі економічної діяльності. Тому існувала нагальна потреба у створенні єдиного органу, який би за рахунок правильних алгоритмів виявляв і запобігав кримінальним проявам в економіці. Не один законопроєкт із цього приводу було підготовлено. Унаслідок дискусій та пошуків ми отримали Бюро економічної безпеки:  не правоохоронний, а центральний орган влади, більше аналітичний із правоохоронною функцією.

Чому принципово важливо те, що в роботі бюро переважає аналітична складова? Перш ніж починати слідчі дії, що дозволяє Кримінально-процесуальний кодекс, необхідно зрозуміти: куди йти, де є більший ризик для економіки? Так-от: більші ризики для економіки треба шукати не на тих підприємствах, які сплачують податки та наповнюють бюджет. Бо якщо ми б’ємо реальний бізнес, то фактично битимемо по бюджету. Натомість треба бити по тіньовому сектору, який шкодить бюджету, шкодить білому бізнесу, зокрема створюючи нездорову конкуренцію. З бізнесом же, який чітко дотримується встановлених у державі правил гри, мають бути нормальні партнерські відносини, щоб він успішно працював, отримував прибутки для себе та більше сплачував до бюджету. А ось із тіньовим сектором треба боротися жорстко, там, де потрібно, — навіть дуже жорстко.

— Вам передали функції інших правоохоронних органів саме у царині відстеження, аналізу і подальших дій?

— Так. Підслідність більшості економічних злочинів, згідно з нормами Кримінально-процесуального кодексу, визначена за Бюро економічної безпеки. І саме БЕБ має виявляти ризики кримінальних проявів в економіці та шукати шляхи їх подолання не тільки у кримінально-правовий спосіб, за відкритими кримінальними провадженнями, а й шляхом підготовки змін до законодавства, проєктів нормативних актів тощо. У цьому і полягає суть роботи Бюро економічної безпеки: шукати кримінальні прояви в економіці та формувати систему запобігання їм у майбутньому. Ми єдиний орган, який має цим займатися. І я як директор, і наша команда спрямовуємо роботу БЕБ у цьому напрямі, шукаємо новітні алгоритми аналітичної роботи та розслідування злочинів. До процесу становлення бюро намагаємося залучити й міжнародних партнерів, які вже мають відповідний досвід, щоб вони допомогли нам правильно вибудувати роботу.

— У вас є аналітики, детективи, оперативники? 

— Так. Але більше уваги приділяємо налагодженню роботи саме аналітиків. Правду кажучи, в державі аналітиків із таким рівнем доступу до баз даних дотепер не було. Закон України «Про бюро економічної безпеки» надає такі повноваження. Аналітики мають спрямовувати роботу детективів, визначати її напрями. Вони беруться за справу там, де існують найбільші ризики. Детективи ж уже розкручують провадження.

Проілюструю на прикладі діяльності так званих конвертаційних центрів. Ці фіктивні фірми неабияк шкодять економіці, бо одна така структура може генерувати незаконні пільги для багатьох бізнесів. Одна фіктивна фірма може обслуговувати десятьох суб’єктів господарювання, які за такого посередництва мають змогу ухилятися від оподаткування, мінімізувати податки. Перебуваючи завдяки цьому в більш вигідному становищі, вони заважають білому бізнесу, який працює суто у правовому полі. І тут виникає логічне запитання: що доцільніше — боротися з десятьма клієнтами чи з одним конвертцентром? Безумовно, з останнім. Після припинення його діяльності одразу десять суб’єктів господарювання починають працювати на рівних із рештою учасників ринку умовах, змушені дотримуватися загальних правил. Таку концепцію ми й намагаємося впровадити: виявляти найбільше зло, руйнуючи підґрунтя для інших негативних дій і проявів.

Про нові завдання, які ставить війна 

— Логіка зрозуміла. Що на практиці? Щойно БЕБ почало формувати штат, відкривати перші провадження, почалася війна. Як це вплинуло його на роботу?

— Війна, яка триває в Україні, — зокрема й війна на виснаження економіки нашої держави. російська агресія, безумовно, нас більше згуртувала і загартувала. Сьогодні  всі ми як єдиний механізм працюємо на перемогу.

До війни бюро встигло попрацювати лише три місяці. На щастя, встигли напрацювати певні алгоритми, що дало змогу БЕБ навіть у нинішніх екстремальних умовах виконувати функції. Так, ми набрали тільки невеликий штат центрального апарату (приблизно 50 аналітиків, 100 детективів, 20 оперів, плюс бухгалтери, юристи, інший персонал). Але змогли налагодити роботу не лише в Києві, а і в регіонах, відрядивши туди людей, щоб вони допомагали обласним військовим адміністраціям гарантувати економічну безпеку на місцях. 

Ми відразу зрозуміли, що воєнна економіка трішки інша, вона потребує інших пріоритетів. Нині в Україні фактично існує дві ключові інституції. Перша — Головнокомандувач, Президент Володимир Зеленський. І друга — це Збройні сили України, українська армія. Це нині основа країни. Усі інші інституції покликані забезпечити їхню безперебійну роботу і здатність вирішувати тактичні та стратегічні завдання. У цьому ключі нині діє й надалі діятиме БЕБ. 

Ми визначили для себе два головні пріоритети, які поряд з усіма нашими основними функціями важливі саме у воєнний час. Перший — це пошук та блокування активів російської федерації. Другий — підтримка бюджету. Адже сильний бюджет — це сильна економіка, а сильна економіка — сильна країна, здатна протистояти ворогові. Тому наше завдання — перешкоджання розкраданню бюджетних коштів, унеможливлення незаконних тендерних закупівель, запобігання завищенню цін і незаконному відшкодуванню податку на додану вартість. 

— Поговорімо про ці пріоритети. Почнімо з першого: активи росіян. Медіа називали цифри: ви ініціювали арешт майна і майнових прав на 44 мільярди гривень. Що це за активи і що з ними відбувається далі? І цифри реальні? 

— Реальні. Ми розуміємо, що українська, російська та білоруська економіки тривалий час були тісно пов’язані й рівень проникнення російського капіталу в нашу економіку дуже високий, у чому щоразу переконуємося, виявляючи ці активи. Головне — забезпечити, щоб це майно та кошти, отримані від діяльності пов’язаних із громадянами ворожих держав підприємств на території України, не працювали на країну-терориста. Натомість необхідно зробити так, щоб вони давали користь нашій державі, територіальним громадам, Збройним силам.

Як ми діємо в цьому разі? Розслідуємо 22 кримінальні провадження, в яких фігурують підприємства, власники або бенефіціари яких — росіяни чи білоруси. Документуємо порушення податкового законодавства, інші зловживання, виявляти які в нашій компетенції. У межах проваджень накладаємо арешт на їхні активи для того, щоб вони не працювали на терористів і щоб їх не змогли вивезти за кордон. Ці підприємства мають брати під контроль органи, визначені національним законодавством. Наприклад, якщо ми заарештовуємо якісь активи, передаємо їх до АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів. — Ред.). А там уже визначаються з конкретними розпорядниками. Ідеться і про кошти, і про різноманітні товари, транспортні засоби, будівельні матеріали. 

Скажімо, заарештовані вагони, які належать компаніям з росії та білорусі, вже працюють на користь Української держави. Відповідно до судових рішень, ними розпоряджається Укрзалізниця. Великі партії скла, вилучені у підприємств, підконтрольних білорусам та росіянам, вже спрямували на відбудову зруйнованої ворогом інфраструктури. Тобто вже маємо результат цієї роботи: заарештовані кошти та майно не лежать мертвим вантажем, а працюють.

— І що далі? 

— Завершується підготовка основного законопроєкту (Президент поставив завдання у найкоротші терміни його затвердити), яким буде передбачено націоналізацію російського та білоруського майна, виявленого в нашій країні.

Вартість активів, які заарештовано за матеріалами Бюро економічної безпеки, — справді понад 44 мільярди гривень. Тут маю уточнити: все це бізнес, який діє, тому роботу підприємств, на яких працюють переважно наші співвітчизники, не зупиняємо. Тобто забезпечуємо, щоб ці активи не розкрадали, не вивозили з України, поповнюючи потугу агресора, і не скорочували робочі місця для українців та не припиняли виплату зарплат. 

Вилучені ресурси також повинні працювати на нашу країну. Немає сенсу сидіти на цих активах, як собака на сіні. 

Наведу приклад: кілька днів тому було реалізовано понад 2200 тонн хлористого калію та понад 17,3 тисячі тонн аміаку загальною вартістю майже 580 мільйонів гривень, на які Бюро економічної безпеки наклало арешт і передано до АРМА. Через механізм придбання військових облігацій ці кошти максимально швидко надійдуть до державного бюджету для потреб ЗСУ. 

— Тобто активи поки що працюють у статусі заарештованих, а законопроєкт, про який ви згадували, дозволить їх націоналізувати?

— Так. Приміром, можна націоналізувати вже згадані вагони, передавши Укрзалізниці. Вони даватимуть користь, прибуток від операційної діяльності зросте, і Укрзалізниця сплачуватиме більше податків. Але ці вагони можна буде й через прозорі процедури продати приватним компаніям — підприємствам, зернотрейдерам, металургам тощо. І кошти від продажу одразу ж підуть в бюджет.

— За даними ваших аналітиків, є ще російські та білоруські активи, що нині залишаються поза увагою, арешт на які ще не накладено?

— Таких активів багато. Поступово ми їх виявляємо. І чекаємо на цей важливий закон. Тому що Україна діє не як рф, що порушує всі міжнародні норми, а як правова держава. Відповідно навіть конфіскація активів країни, яка розв’язала проти нас війну, має відбуватися у правовому полі.

Наскільки багато таких незаарештованих активів? Думаю, ніхто точної відповіді не дасть. Багато власності приховано, замасковано через підставних осіб та різні іноземні юрисдикції. І ми з допомогою закордонних партнерів усе це вираховуємо, відстежуємо зв’язки через офшорні компанії тощо. Процедура складна. Але рано чи пізно, переконаний, усе з’ясуємо. 

— Чи є поміж заарештованих БЕБ активів ті, що належать підсанкційним суб’єктам господарювання?

— Питання санкцій дуже важливе. Санкції так само забезпечать блокування активів, щоб країна-агресор не могла відновлювати сили для ведення подальшої війни проти України. Ми займаємося й підсанкційними підприємствами. Запровадження санкцій — один із пріоритетів, визначених Президентом України. І ефект від їх введення вже відчувається й відчуватиметься у майбутньому.

Якщо говорити про санкційну політику, то її рушійна сила в Україні — керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. Саме очолювана ним разом з Майклом Макфолом група активно працює за цим стратегічним напрямом на глобальному, міжнародному рівні. І це дає результат: дедалі більше країн застосовують санкції проти держави-агресора.

На своєму рівні Бюро економічної безпеки, крім відкриття й розслідування кримінальних проваджень, працює в робочих групах зі збирання доказів для застосування санкцій до підприємств. На олівці зараз 100 таких підприємств. Поступово передаємо підсумки розслідувань у Мінекономіки, Мін’юст, інші відомства для подальшого опрацювання та підготовки санкційних рішень Кабміну та РНБО. Відомості щодо 23 підприємств уже передали, частково проти них застосовано санкції. Ідеться про активи на понад мільярд гривень. Ми вже заблокували більш як 100 мільйонів гривень на рахунках, заарештували  автомобільну техніку на 220 мільйонів. 

— Є поміж цих підприємств відомі загалу?

— Розголошувати такі відомості поки що не можна: до завершення розслідування маємо тримати це в таємниці. Бо, отримавши інформацію заздалегідь, власники зазвичай намагаються переоформити майно, в усілякий спосіб зняти арешт.

Про боротьбу із тінню, корупцією та про пошук компромісів із бізнесом 

— Поговорімо про другий пріоритет БЕБ — наповнення бюджету, роботу з бізнесом. Ні для кого не таємниця, що бізнес часто з пересторогою ставиться до правоохоронних органів. Чи вдається вам працювати так, щоб уникати звинувачень у тиску на підприємців, особливо під час війни?

— Органи із правоохоронними функціями справді люблять не всі. Але ж ми не для того існуємо, щоб нас любили. Працюємо заради того, щоб усі дотримувалися законодавства, зокрема в галузі економіки. Загалом ситуації бувають різними. Там, де можливі якісь перегини, намагаємося їх виправляти. Може, необхідні ще якісь законодавчі зміни, щоб запобігти будь-якому тиску на білий бізнес, зокрема й через слідчі дії.

Але ж є й інший бік. Часто цим просто маніпулюють, коли представники стовідсотково тіньового сектору як тиск на бізнес подають виявлені порушення. Скажіть, це бізнес? Це реальна шкода економіці держави. Ось такими кейсами насамперед займаємося. Виявляти їх дає змогу та сама аналітична робота, про важливість якої я казав на початку розмови. 

— Нещодавно у пресі з’явилися повідомлення, що БЕБ та СБУ нібито блокують діяльність агротрейдерів у портах. Прокоментуєте?  

— Експорт аграрної продукції в умовах війни — це надважливо. Перший аспект — повернення валютної виручки, другий — надходження податків до бюджету у процесі вироблення цієї продукції на території України, сплата податків за вирощування, продаж тощо. І ще один важливий момент — те, що завдяки зерновому коридору, роботу якого наша держава змогла забезпечити спільно з міжнародними партнерами, ми отримали реальну світову ринкову ціну для експортерів, а також підвищення закупівельних цін всередині країни. Бо до відновлення морських перевезень ціни на зернові в Україні впали, й аграрії опинилися на межі нульової рентабельності. Нині вони мають змогу продавати і повертати кошти, щоб забезпечити вирощування нового врожаю. Не буде справедливої ціни за продукцію — не буде врожаю-2023. Тож і справді дуже важливо не допустити перегинів з боку правоохоронних органів.

Та тут є і одне велике «але». Наші аналітики з’ясували, що втрати бюджету через несплату податків від такого експорту — майже 4,7 мільярда гривень. Ризик неповернення валютної виручки — приблизно $1,8 мільярда. Річ у тім, що 30% експортерів, які постачають аграрну продукцію на експорт, — фірми-одноденки, фірми-оболонки. Ці фірми мають підставних директорів,  не мають робочої сили, землі, обладнання для вирощування, збирання урожаю, не наймали субпідрядників тощо. Тобто через них відбувається легалізація зерна, вирощеного в тіні. Відповідно за нього не сплатили податків. І великі ризики того, що такі «підприємці» не повернуть офіційно валютну виручку в Україну. Вірогідно, це буде повернення в кеш, що, безумовно, принесе бариші окремим нашим співвітчизникам, але зашкодить економіці держави.

В Україні, зокрема, на рівні парламенту, вже працюють робочі групи, які із цим розбираються. І Данило Гетманцев (голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. — Ред.) узяв на себе відповідальність і намагається сформувати запобіжники від несплати податків та неповернення валютної виручки в бюджет. А БЕБ спрямовує свою роботу саме на ці 30% підприємств, які й скаржаться, що нібито потерпають від свавілля правоохоронців. Ми працюємо з такими підприємствами лише в межах кримінальних проваджень, щоб швидко й рішуче припиняти такі негативні явища. Натомість з легальним і прозорим бізнесом вибудовуємо суто  партнерські збалансовані відносини. 

— Про давню проблему, що існувала задовго до війни: незаконне  відшкодування ПДВ.

— Боротьба з  такими порушеннями — також поміж пріоритетів БЕБ. Тому що відшкодування ПДВ з бюджету, якщо воно незаконне, — це розкрадання державних коштів, по суті, крадіжка з кишені кожного українця. Нині бюджет має фінансувати Збройні сили, наші громади, які відновлюються після боїв, артилерійських обстрілів і ракетних атак, громадян — через програми соцзабезпечення. І ми відверто кажемо: той, хто розкрадає такий дефіцитний ресурс, — це мародер. Відшкодування ПДВ, якщо воно незаконне, — це так само розкрадання бюджетних коштів.

Ми проаналізували вже майже 4,5 тисячі заявок на відшкодування ПДВ за час бойових дій — на суму 21 мільярд гривень. Сумнівними виявилися 225 заявок на 3,3 мільярда. Алгоритм роботи з можливими порушниками такий: спочатку аналітика і застосування превентивних заходів. У рекомендаційних листах пропонуємо бізнесу добровільно відмовитися від поданих незаконно заявок на відшкодування ПДВ з держбюджету. Завдяки такій превентивній роботі ми вже змогли запобігти незаконному відшкодуванню на 1,3 мільярда гривень. Це  просто завдяки кабінетній роботі, без затрат робочого часу детективів, матеріальних витрат, допитів, викликів і так далі. Якщо реакції на наше звернення немає, а ми й після додаткового аналізу вважаємо, що відшкодування здійснено незаконно, відкривається кримінальне провадження.

У межах таких проваджень вже досліджуємо діяльність понад 50 суб’єктів господарювання. Більш як половину з них зареєстровано на Львівщині (це і місцеві компанії, й ті, що переїхали з інших регіонів). Спільно з Державною податковою службою працюємо над унеможливленням порушень. 

Чи існують тут корупційні ризики? Так. Недобросовісні посадовці, які сприяють незаконному відшкодуванню, також є. І тут допомагає наша спільна робота  з Державним бюро розслідувань: інформуємо ДБР про такі факти, в межах своєї компетенції перевіряємо можливі корупційні прояви. Принагідно звертаюся до таких чиновників: ви так само мародери, які допомагають розкрадати бюджет України під час війни. Покарання за це буде невідворотним. 

— Що з державними закупівлями? Сфера величезна за масштабами й обсягами коштів, які там крутяться. Очевидно, так само потенційно високі ризики зловживань?

—  Завдяки превентивним заходам (знову-таки йдеться про листи-рекомендації) інформуємо підприємства про такі ризики. У цей спосіб уже вдалося зекономити для державного бюджету 246 мільйонів гривень.

Загалом наші аналітики вивчили понад 500 тисяч тендерних закупівель — держзакупівель і закупівель за державні кошти — майже на 175 мільярдів гривень. Виявили 240 ризикових закупівель. Начебто небагато. Але треба розуміти, що ми не можемо охопити весь масив таких операцій. Головне — виявляти системні ризики. Інакше якщо ми почнемо втручатися в усі тендери, закупівлі можуть зовсім зупинитися. 

Ми займаємося саме згаданими ризиковими тендерними закупівлями (загалом на 1,6 мільярда гривень). Визначаємо тенденції, з’ясовуємо, чому так трапляється, щоб надалі такого вже не було. Спрямували понад 120 рекомендаційних листів. І від розпорядників державних коштів отримали відповіді: мовляв, так, справді Бюро економічної безпеки має рацію. І згадані вже заощаджені для бюджету 246 мільйонів — це якраз відмова від тендерних закупівель. 

Щодо закупівель за державний кошт є ще й інші аспекти, про які треба говорити. Іноді ми з’ясовуємо, що суб’єкти господарювання з бенефіціарними власниками в росії та білорусі стають переможцями тендерних закупівель за кошти України. Таких закупівель ми виявили на 136 мільйонів гривень. Завдяки нашим рекомендаціям розірвано договорів на 56 мільйонів. Можливо, фірма-переможець тендера і виконає роботи для наших державних та комунальних підприємств, але питання: чи не фінансуватиме вона отриманими коштами країну-агресора? Тому допускати таких суб’єктів господарювання до тендерних закупівель не можна. 

Ми поінформували про ці ризики Кабінет Міністрів, й нині розглядають питання щодо повної заборони їхньої участі в будь-яких тендерних закупівлях. Для ілюстрації: одне з комунальних підприємств оголосило тендер на закупівлю акумуляторних батарей. Сума — 20 мільйонів гривень. Але виявилося, що постачатимуть їх підприємства, які напряму пов’язані з рф. Завдяки нашим рекомендаціям договір розірвали. А ми зараз займаємося підприємством, яке пов’язане із країною-агресором. 

Великі кошти витрачаються на відновлення зруйнованої ворогом інфраструктури. І ми вже виявили порушень в цій царині на понад 100 мільйонів гривень. За цими фактами відкрито кримінальні провадження. Аналізуємо й інші потенційно ризикові кейси. Приміром, один з них стосується освоєння 1,8 мільярда гривень на відбудову зруйнованих об’єктів. Ми виявляли факти, коли кошти надають на спорудження об’єктів на поки що не визволених від ворога  територіях чи там, де тривають бої. Якщо ми зараз ці дороги відремонтуємо, а їх знову розбомблять, навіщо, питається, витрачати кошти? 

Чи ще такий приклад. Для одного з державних підприємств надано майже 18 мільярдів гривень — також на відбудову визволених територій, забезпечення харчування тощо. Коли йдеться про такі великі суми, ризик зловживань доволі високий. Тому тримаємо ситуацію під контролем. 

Завдання — виявити ризикові закупівлі й домогтися, щоб держустанови, які оголошували тендери, скасували невигідні для держави результати або ж домовилися про зниження цін та про більш прийнятні умови. 

Знову наведу кілька прикладів. 

В Одеській області намагалися закупити запчастини для локомотивів на 21,9 мільйона гривень. Після нашого втручання суму зменшили до 7,7 мільйона. Тобто заощадили 14,2 мільйона гривень. Як це вдалося? З’ясували, що, по-перше, потреби в такій кількості запчастин не було, по-друге, ринкова ціна їх трошки інша. 

На Житомирщині комунальне підприємство закуповувало труби. Після втручання (виявили завищення ціни) вартість закупівель зменшили із 6 мільйонів до 2,8 мільйона гривень. 

У Запорізькій області намагалися придбати комплект для медичного обладнання (витратні матеріали) за втричі завищеною ціною. Результати тендеру скасували. 

Інший аспект — економічна доцільність. В одному з регіонів надали 50 мільйонів гривень на спорудження басейну. З’ясували, поспілкувалися. Надали лист-рекомендацію. Замовники погодилися, що під час дії воєнного стану витрачати 50 мільйонів на басейн недоцільно. Крім того, виявилося, що до робіт хотіли залучити підприємство з порушенням умов тендера. В умовах чітко було визначено, що підрядник повинен мати власні можливості для виготовлення, жодних субпідрядників. Ми ж з’ясували, що підприємство, яке виграло тендер,  не має робочої сили, виробничих потужностей, навіть власної техніки. 

Про внутрішню кухню й реакцію на критику зовні 

— Пане Вадиме, трішки про вашу внутрішню кухню. Звідки надходить інформація, яку опрацьовують аналітики БЕБ? Громадяни мають змогу поінформувати вас про ймовірні порушення?

—  Повернуся до відповіді на ваше перше запитання. Що таке Бюро економічної безпеки? Правильно закладений у законі функціонал, правильна філософія, чітко визначені цілі й належний інструментарій для виконання покладених функцій. І цей інструментарій — доступ до аналітичних баз, іншої інформації — дає змогу аналізувати й робити висновки. Це великий плюс у нашій роботі. Але водночас і мінус, тому що технічно все це втілити під час війни дуже складно. Для аналітичного опрацювання інформації необхідні не тільки певні аналітичні продукти і програми, а й обчислювальна техніка відповідного рівня, чого ми наразі не маємо.

Звісно ж, це не привід для того, щоб ми не працювали і спробували якось обґрунтовувати свою бездіяльність. Навпаки. Намагаємося працювати якомога ефективніше. Розуміємо, що проблеми з фінансуванням не тільки в Бюро економічної безпеки, проблеми з матеріальним і технічним забезпеченням не тільки в нас. Тому намагаємося якомога ефективніше використовувати те, що маємо. А також  ініціюємо допомогу від міжнародних партнерів, щоб усе це працювало.

— Останнім часом було чимало нарікань на роботу Бюро економічної безпеки від деяких парламентарів і громадських активістів: мовляв, підсумки роботи не такі, як, втілюючи реформу, очікували від нового відомства.

— Критика — це завжди добре. Адже необхідно розуміти, можливо, справді щось не так, і намагатися все виправити, доки проблема не задавнилася. Але іноді критика буває несправедливою. У ситуації з БЕБ пов’язую це зокрема з тим, що люди, котрі нас критикують, іноді не зовсім правильно розуміють визначені законом пріоритети. Один із прикладів: нас завжди запитують про кількість оголошених підозр. Але ж як підозра вплине на воєнну економіку в Україні? Зрозуміло, підозри є, і кожну особу, яка порушила кримінальне законодавство, треба притягнути до відповідальності. Але ж насамперед має бути економічний ефект від діяльності відомства. Нагадаю наведені раніше цифри: 44 мільярди гривень російських та білоруських активів заарештовано, вдалося запобігти незаконному відшкодуванню ПДВ на 1,3 мільярда гривень, припинено незаконні тендерні закупівлі на 246 мільйонів. Оце підсумки нашої роботи.

Працює колектив, який сформовано ще на першому етапі (100 детективів, 50 аналітиків), можливостей для розширення й істотного поповнення штату, як це було б у звичайних мирних умовах, на жаль, немає.

І я, до речі, вважаю, що Бюро економічної безпеки дуже активно влилося в систему державних органів України. Ми змогли запустити структуру з нуля за три місяці. Не пам’ятаю, щоб так було ще бодай з одним органом у нашій країні. Як, мабуть, ніхто не може похвалитися такими цифрами за менш ніж рік роботи. Буде закон про націоналізацію, всі заарештовані нами кошти надійдуть у бюджет. 

—  Нині в БЕБ працюють 100 детективів, але ж, за законом, їх має бути на порядок більше. Чи є змога поповнювати штат компетентними людьми? Під час дії воєнного стану відбуваються кадрові конкурси?

— Конкурсні процедури в Бюро економічної безпеки почалися до війни. Тобто вже було сформовано перелік кандидатів. І якби не війна, в БЕБ уже працювали б до 2 тисяч людей. Бо саме на перші дні березня припадали перші тестування для конкурсантів, від чого, зі зрозумілих причин, ми змушені були відмовитися.

Два місяці тому я оголосив нові конкурси, які саме завершуються. Процедура набору людей в межах другого етапу добігає кінця (на час виходу інтерв’ю конкурси завершено. — Ред.). 

Нині в нас працює не тільки центральний апарат, а вже й шість територіальних підрозділів: у Києві та Київській області, Одесі, Львові, на Волині, Закарпатті і в Чернівцях. Незабаром ці структури запрацюють на повну силу. Але в тій кількості і з тією чисельністю, які дозволяє фінансування. Приміром, ми змогли оголосити конкурси до Територіального управління у Львівській області, де зможемо набрати не більш як 20—25 детективів, а штат — 100—120.

На наступний рік передбачено фінансування на зарплати для 690 працівників (це і центральний апарат, і всі регіональні підрозділи). Нині Мінфін та Кабінет Міністрів шукають додаткові можливості, тому що нам необхідно трішки більше набрати людей, щоб забезпечити роботу бюро в регіонах. Поки що набір людей в інші територіальні підрозділи довелося відкласти. 

Що стосується матеріального забезпечення, то все, що у нас є, — будівля, комп’ютерна техніка, транспорт — отримали від Державної фіскальної служби. Але проблема в тому, що надалі на капітальні видатки закладено нуль — як і фактично в усіх галузях. Тож працюємо з міжнародними партнерами, щоб отримати в межах їхньої допомоги сервери, іншу потужну комп’ютерну техніку. 

Також напрацьовуємо алгоритми пришвидшення отримання інформації — зокрема по лінії міжнародної співпраці. Співпрацюємо з багатьма європейськими країнами та США. Постійно шукаємо шляхи, як ефективніше виконувати поставлені завдання. 

— А чи гнучка система оплати праці в БЕБ? Можете мотивувати людей, які працюють краще, ніж інші?

— Ми завжди аналізуємо, що є мотивацією для людей. І гроші в цьому переліку стоять, мабуть, на третьому місці. Перша важлива мотивація — це зрозумілі, правильні й гідні умови праці, нормальне ставлення до людей. Тоді й буде віддача. Що ж до заохочення працівників за внесок у спільну роботу, то в нас є змога якимись надбавками, преміями їх трохи стимулювати. Хоч відповідне фінансування обмежене.

— Насамкінець про ваші подальші плани. Яку планку ставите перед бюро на найближчі місяці?

— Головне, чого хочемо вже завтра, — це нашої перемоги. Разом ми всі її наближаємо. Бюро й надалі стоятиме на сторожі економічних інтересів держави, оберігатиме її фінанси. Не думаю, що найближчим часом у нашій роботі щось зміниться, навіть після перемоги країна змушена буде ще довго працювати у стані воєнної економіки. Адже масштаб заподіяних агресором збитків і проблем колосальний.

Найголовніше, що, відновлюючи Україну, маємо діяти швидко, а десь, де це важливо, може, і жорстко. Крок за кроком, день у день працюємо на майбутнє, готуємося відбудовувати країну.

Олександр ХАРЧЕНКО,
Владислав ОБУХ,

Укрінформ, Київ