Зазвичай наприкінці травня на корпункті «УК» на Рівненщині з’являється директор дитячого санаторно-оздоровчого комплексу «Країна мрій» в Острозькому районі Іван Дячук. Розмовляємо про проблеми в організації дитячого оздоровлення, що рік у рік наростають, наче снігова куля. Адже з 2014-го цей процес відбувається без участі фонду державного соціального страхування: відповідний пункт Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (п. 1 ст. 25) поставили на дуже вже затяжну паузу.
Та цього разу Іван Леонтійович приїхав значно раніше: «Оскільки алгоритму оздоровлення дітей після карантину досі немає, ми не реалізували жодної путівки. Кошти, які заробили торік, закінчилися. Для підготовки комплексу до сезону взяли позику. Та чим платити людям, які миють і прибирають, сторожам? Уже не кажу про обов’язкові платежі до бюджету та цільових фондів. Хотілося б почути відповідь: що нам робити далі?»
«Ми банкрутуємо!»
З огляду на карантин влада довго мовчала. Хоч така ситуація не лише у «Країні мрій», а в усіх дев’яти оздоровчих закладах, які на Рівненщині ще на плаву. Аж доки директори провідних оздоровниць оприлюднили узгоджену позицію.
Просили небагато: провести засідання координаційної ради з питань організації оздоровлення, аби розставити крапки над «і» — літо ж на порозі. І одразу ж сформулювали власні пропозиції, як зробити цей сезон безпечним: діти повинні пройти ПЛР-тести і, звісно ж, приїхати в табір лише за умови негативного результату. Якщо не відновиться транспортне сполучення, організувати централізоване довезення груп. Збільшити фінансування для стаціонарних закладів за рахунок коштів, передбачених на відпочинок у пришкільних таборах, які цього року не працюватимуть. Відповідно до Закону «Про оздоровлення та відпочинок дітей», організувати безплатні медичні огляди для працівників їхніх закладів. Директори гарантували дотримання всіх санітарних та епідеміологічних вимог і приписів.
Робота оздоровниць — це не тільки відпочинок дітей, а й сотні робочих місць у надскладних економічних умовах і відповідно наповнення місцевих бюджетів. Пропозиції, погодьтеся, цілком слушні.
Перший заступник голови ОДА Сергій Подолін одразу ж відреагував на них так: «Ми проведемо засідання координаційної ради і запропонуємо варіант розв’язання проблеми. Дітям справді треба дати простір і свіже повітря. Єдине, що нас стримує, — карантин».
А карантин продовжено до 22 травня. Тому очевидно, що своє слово тут має сказати уряд, а Мінсоцполітики — розробити алгоритм безпечного оздоровлення дітей.
«Але маємо план «Б»
Якщо офіційний Київ вирішить не розпочинати сезон-2020 зовсім, то в директорів є план «Б». Кошти, передбачені в обласному бюджеті на оздоровлення дітей, вони пропонують спрямувати на підтримку матеріальної бази закладів незалежно від форми власності, адже збитків у такому разі зазнаватимуть усі.
«Тоді принаймні вдасться зберегти базу для наступного року. Практика свідчить: якщо заклад не працює один сезон і в його підтримку не вкладати кошти, відновити роботу вже не вдається», — в розпачі каже патріарх дитячого оздоровлення заслужений працівник освіти України Іван Дячук.
Щоправда, внести такі зміни можна лише 5 червня, коли депутати зберуться на чергову сесію обласної ради, а подати — щонайменше за 20 днів. До речі, в бюджеті Рівненщини на оздоровлення дітей усіх категорій передбачено небагато — 8 мільйонів гривень. А приміром, у Полтавській області — 48. Хоч саме в Рівненській чи не найбільше дітвори пільгових категорій в Україні: понад 127 тисяч хлопчиків та дівчаток підлягають чітко прописаному в законодавстві обов’язковому оздоровленню. Загалом дітей від 6 до 17 років на Рівненщині 186 тисяч — область залишається лідером народжуваності в Україні.
Ще один варіант підтримки оздоровниць — виплати від держави з часткового безробіття. Таке поняття введено на період карантину. Іван Дячук сподівається, що вже у травні їх підтримає уряд саме завдяки цій програмі, яку реалізують через службу зайнятості. Відповідний пакет документів на працівників комплексу він туди спрямував.
Що у пріоритетах?
На жаль, здоров’я дітей не стало пріоритетом для обласних і районних чиновників. Погортайте їхні декларації й переконаєтеся: виплат, які отримує, приміром, середньостатистичний голова районної ради, цілком вистачило б на утримання дитячої оздоровниці в міжсезонний період. Не особливо переймаються темою і в об’єднаних громадах: лише кілька з них передбачили кошти на оздоровлення в бюджетах-2020.
Сама чула, як один із керівників ОТГ казав: «Навіщо воно мені? За дорогу люди в селі подякують, а тут тільки проблем наживеш». У певному сенсі він має рацію, адже коштів на всіх дітей одразу не вистачить, а батьки запитають: «Чим мої діти гірші?» Сподіватися на наступні роки теж не виходить, бо бюджети громади дедалі частіше не виконують, особливо нині, коли бізнес отримав пільги.
Однак вихід є. Треба тільки дуже захотіти подарувати дітям бодай шматочок повноцінного літа. Такого, як свого часу дарували нам. Пам’ятаєте? А якщо дуже хочеш, то й ангели допомагають, кажуть у народі.
Коли свого часу в «Країні мрій» запровадили військово-патріотичну гру «Джура», високі чиновники навіть дорікали директорові: «Навіщо ви все так мілітаризуєте?» А як настав 2014-й, самі порекомендували всім таборам… «Джуру». Нині оздоровчі комплекси створюють унікальні можливості для дітвори навчитися жити поза межами комфорту, виживати в надзвичайних ситуаціях. До речі, саме це пріоритет подібних закладів у Європі. Тоді й втрачений на самоізоляції імунітет відновиться, й літо запам’ятається надовго.
ПРЯМА МОВА
Тетяна РЯБУХА,
голова підкомітету у справах сім’ї та дітей
Комітету Верховної Ради
з питань гуманітарної та інформаційної політики:
— У 20 числах травня разом з Мінсоцполітики напрацюємо алгоритм дитячого оздоровлення у посткарантинний період. Я сама була директором дитячого табору й знаю, яке важливе для дітвори літнє оздоровлення і як непросто організувати цю роботу. А надто тепер, у період карантину, з яким ми ще ніколи не стикалися.
Моя позиція така: маємо максимально зберегти заклади оздоровлення в областях, допомогти у придбанні путівок і подарувати дітям літо. Вони засиділися в закритому просторі.