Заступник міністра регіонального
розвитку, будівництва та
житлово-комунального
господарства України 
Дмитро ІСАЄНКО

Будівельна галузь країни чи не найбільше серед інших постраждала від фінансово-економічної кризи. Але попри це останніми роками демонструє поступове і впевнене зростання. За два роки діяльності уряд Миколи Азарова уважно прислухався до бід та потреб будівельників: передусім щодо спрощення дозволів та дерегуляції галузі.

Про те, як останнім часом оновилося будівництво України, як проводиться зведення житла, як галузь готувалася до зустрічі Євро-2012 і які новини у промисловості будівельних матеріалів, кореспонденту «УК» розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Дмитро ІСАЄНКО.

—  Дмитре Валерійовичу, які, на ваш погляд, кардинальні зміни у функціонуванні міністерства були зроблені останніми роками? Чи стало воно ближчим до будівельників і звичайних громадян?

— У будівництві нічого не досягається просто та легко. Тому і на швидкий ефект ми не розраховуємо. Але сьогодні у нас є всі підстави для того, щоб упевнено дивитись у майбутнє. Протягом минулого року завершено реформування апарату Мінрегіонбуду, сформовано паспорти галузей, зокрема і будівництва. Тепер ми чітко знаємо, куди повинні рухатися та що саме для цього потрібно зробити. Та до людей нас наблизили безпрецедентні заходи із дерегуляції та спрощення дозвільних процедур у будівництві, здійснені міністерством протягом минулого року. Галузь вже відреагувала зростанням, а отже, плодами діяльності будівельників зможуть скористатися більше співгромадян.

—  Чи подолали будівельники шалений спад обсягів будівельних робіт та будівництва, який спостерігався у 2009-2010 роках? Як цьому сприяло міністерство?

— Обсяги житлового будівництва у 2011 році досягли докризового рівня. За даними Держстату, минулого року в експлуатацію введено 9,41 мільйона м2 загальної площі житла. Це на 0,8% більше, ніж 2010 року. Якщо не враховувати введених в експлуатацію індивідуальних житлових будинків, споруджених у попередні роки, зростання ще більше — на 43,5%.

За рахунок коштів держбюджету у 2011 році введено в експлуатацію менше відсотка (0,8%) загального обсягу житла. Однак це у 2,2 раза більше, ніж 2010 року.

При цьому не враховується житло, введене в експлуатацію в результаті реалізації Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 рр., Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002–2012 рр. та бюджетної програми пільгового кредитування індивідуальних сільських забудовників.

Пожвавлення ринку будівництва житла позитивно вплинуло на виробництво будівельних матеріалів в Україні. Понад 80% тих, які використовує будівельний комплекс держави, виробляють в Україні. За останні роки введено в експлуатацію нові потужності з виробництва сучасних будівельних матеріалів, зокрема тепло-, звукоізоляційних виробів, цегли керамічної, газобетону, налагоджено виробництво цементу сухим способом.

Спостерігається стійка динаміка зростання експорту над імпортом. У 2011 році експорт основних будівельних матеріалів перевищив імпорт на 6,9 млрд гривень, що більш ніж удвічі перевищує показники 2010 року. Імпортовано — на 7,6 млрд гривень.

—  Яку роботу проводило міністерство при будівництві об’єктів чемпіонату Євро-2012?

— Звичайно, важко уявити центральний орган виконавчої влади безпосередньо на будівництві якогось об’єкта Євро-2012… А якщо серйозно, то вважаю, що з нашим завданням — забезпечити розробку нормативно-правових актів, державних будівельних норм та галузевих стандартів відомство впоралося повністю. Щодо конкретних об’єктів, то найбільше роботи випало на долю Держархбудінспекції, фахівці регіональних підрозділів якої здійснювали безпосередній нагляд за дотриманням встановлених строків та якістю робіт. Мінрегіонбуд також активно співпрацював зі всіма зацікавленими та залученими до процесу підготовки установами, зокрема з Національним агентством з підготовки до Євро-2012 та реалізації інфраструктурних проектів (Укр?євроінфрапроект).

—  У 2011 році було ухвалено Закон «Про регулювання містобудівної діяльності», який вітали компанії-забудовники. Але в цьому документі є багато прогалин, включаючи, приміром, непрозоро виписані моменти щодо оформлення права власності на земельну ділянку. Як ви оцінюєте цей закон? Що треба змінювати в ньому і що роблять в цьому напрямку?

— Наведений приклад не зовсім доречний, оскільки питання щодо оформлення права власності взагалі і на земельні ділянки зокрема не є предметом правового регулювання цього документа. Це норми законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про Державний земельний кадастр» та Земельного кодексу України.

Щодо Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», то здійснено найбільш масштабне за останнє десятиліття коригування законодавства у сфері будівництва: внесено зміни до 23 законів та до одного декрету Кабінету Міністрів. Закон «Про планування і забудову територій» визнано таким, що втратив чинність. На сьогодні міністерство продовжує відстежувати результативність проведених змін. Ми маємо переважно позитивні відгуки від органів влади на місцях, будівельних підприємств, проектних інститутів, громадських організацій та інших зацікавлених підприємств та організацій.

 —  Експерти вважають, що дії лише одного Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» недостатньо і треба ухвалити ще низку різних законів та підзаконних актів. Які нормативно-правові документи готує міністерство та що подано до Верховної Ради?

— Міністерство планомірно розв’язує проблеми будівництва, містобудування та архітектури на законодавчому рівні починаючи із 2008 року. За цей час прийнято 6 системних законів. Питання персоналізації та посилення відповідальності при створенні об’єктів архітектури визначив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудування».

Робота з удосконалення містобудівного законодавства триває (два законопроекти подано на розгляд Верховної Ради, в роботі перебуває низка постанов уряду, вносимо зміни до наказів міністерства), однак загалом на цей час реформування містобудівної діяльності на рівні нормативно-правових актів практично завершене. Міністерство безпосередньо працює над впровадженням реформи на місцях.

—  Як працює в ці роки програма будівництва доступного житла і що в цьому напрямку робить міністерство?

— У цілому за результатами проведеної роботи у 2010—2011 роках із загальної кількості об’єктів, що схвалені комісією, третина об’єктів брала участь у реалізації програми. На сьогодні 50 об’єктів, в яких громадянами придбано доступне житло, вже введено в експлуатацію.

За останні два роки реалізації програми державну підтримку в загальному обсязі 167,3 млн гривень для будівництва доступного житла отримали понад 1 350 сімей, які потребували поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Інвестиції громадян, які були спрямовані на будівництво доступного житла, становлять 423,6 млн гривень. Таким чином у рамках реалізації програми будівництва доступного житла у будівельну галузь було залучено майже 600 млн гривень.

У Законі «Про Державний бюджет України на 2012 рік» для надання державної підтримки з метою будівництва (придбання) доступного житла передбачено 200 млн гривень, що вдвічі перевищує обсяги коштів, які було фактично спрямовано у попередньому році.

—   Як ви вважаєте, чому за останні роки в Україну так і не прийшли іноземні компанії-забудовники, адже про це багато говорили і навіть є окрема програма Агенції з нацпроектів? Що в цьому напрямку робить міністерство? Що відлякує закордонні компанії-забудовники?

— Стосовно згаданої програми краще звертатися до агентства, а позиція Мінрегіонбуду базується на пріоритеті вітчизняного виробника. У нас сильний, добре розвинутий будівельний комплекс. Уже сьогодні Україна спроможна щороку будувати у 2-3 рази більше, ніж збудовано за минулий рік. Єдине, що гальмує будівельний бум, — відсутність платоспроможного попиту.

Разом з тим міністерство спільно з агентством опрацьовує питання початку робіт з будівництва проекту «Повітряний експрес», що курсуватиме з м. Києва до аеропорту «Бориспіль». Цей проект фінансує експортно-імпортний банк Китайської Народної Республіки. Роботи планують розпочати у травні 2012 року. Вартість проекту близько 650 млн дол. США. Проект отримав статус національного.

—  Які плани роботи міністерства на 2012 рік? Яку політику воно проводитиме, чи є якась нова стратегія розвитку галузі?

— У галузі будівництва цей рік, як і 2011, пройде під знаком Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Ще один пріоритет — розробка вітчизняної бази технічного регулювання у галузі та її гармонізація з кращими світовими зразками. В галузі капітального будівництва ми плануємо перейти до середньострокового планування, що дасть змогу ефективно використовувати бюджетні кошти та буде запобігати появі нових довгобудів. Протягом року ми підготуємо довгострокову програму розвитку ринку будівельних матеріалів, зокрема в частині імпортозаміщення і підвищення якості вітчизняного виробництва.

Олег ГРОМОВ, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Дмитро ІСАЄНКО. Народився 30 серпня 1967 року у м. Речиця (Республіка Білорусь). Закінчив Ленінградське вище військове інженерне будівельне училище (1989 р.) за спеціальністю «інженер-теплоенергетик». У 1989-2006 рр. працював начальником будівельно-монтажних дільниць у м. Балаклаві та керував Центральним спеціалізованим будуправлінням у Києві. У 2006-2007 рр. — директор департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України. З 2007 р. — заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.