Слухаю, як захоплено розповідають студенти Рівненського державного гуманітарного університету про свій візит до університету міста Перпіньян, що на півдні Франції, поблизу кордону з Іспанією. Відвідували заняття, спілкувалися з однолітками з різних країн світу, врешті-решт, ще й пів-Європи побачили.

— Університет міста Перпіньян — наш виш-партнер. У межах угоди про співпрацю наші студенти мають змогу навчатися там у магістратурі за спеціальностями дидактика викладання французької мови як іноземної та менеджмент освіти. Вони активно цим користуються, стають магістрами одночасно двох університетів й отримують подвійний диплом, — розповідає один з керівників проекту Тетяна Голуб. — Першопрохідцем тут стала наша колишня студентка-відмінниця, а нині — викладач французької в нашому університеті Олена Яницька: вона не лише успішно отримала такий диплом, а й, вдосконаливши знання за програмою «Еразмус Мундус», стала магістром чотирьох європейських університетів.

Також відповідно до угоди про співпрацю, на стажування до Рівного щороку приїжджають магістри з французьких університетів. Тож вдосконалити знання безпосередньо з носіями мови можна просто в стінах рідного навчального закладу.

Подібну угоду ухвалено і з гуманітарним університетом Ренн-2, що у Бретані. До речі, на факультеті іноземної філології діє сучасний французький центр, що має потужну підтримку Посольства Франції в Україні. Посли, консули, аташе посольства — часті гості в університеті, який крокує до Європи без жодних мовних бар’єрів.

Бо, приміром, до Німеччини вже можуть сміливо їхати навіть рівненські дошкільнята: не розгубляться у спілкуванні. Проект вивчення німецької як іноземної впроваджує Гете-центр Рівненського гуманітарного за підтримки Гете-інституту.

— Його унікальність у тому, що вивчати розмовну німецьку починаємо з дітьми від чотирьох років, тобто із середньої групи дитсадка, — розповідає куратор Надія Джава. — Наші студенти проводять заняття у рівненських дитсадках №23 та 45 за спеціальною ігровою методикою «Німецька із зайчиком Гансом», для них це добра практика. А для дітей — можливість прийти підготовленими до шкіл, де роблять ставку на вивчення німецької. Як-от, скажімо, Рівненська ЗОШ №12, що має контакти з німецькими навчальними закладами. Нині ми серед шести університетів України, які працюють у проекті, перші випускники дитсадків уже пішли до школи. Неоціненний методичний супровід надає Гете-інститут: приміром, лише новітньої літератури отримуємо щомісяця на 1,5 тисячі євро — вся вона, звісно, до послуг наших студентів, у вільному доступі. Наступний, 2017-й, вочевидь, буде Роком німецької мови в Україні: принаймні про це йшлося на зустрічі міністра освіти і науки Лілії Гриневич із Надзвичайним і Повноважним послом Німеччини в Україні.

А в Рік англійської, що добігає завершення, Рівненський гуманітарний став одним із десяти вишів держави, який успішно стартував у проекті Британської Ради та Міністерства освіти «Шкільний учитель нового покоління». Акцент — на методичній підготовці вчителя на рівні бакалавра: з методики ж бо, переконані експерти, починається все. Йдеться про оволодіння мовою насамперед як засобом спілкування: а це і нагальна життєва потреба, і, без перебільшення, ключ до економічного розвитку держави. Нині цей ключ — у руках молоді.

Тому відкриті уроки, які відбуваються у дев’яти рівненських школах — учасниках проекту, справді колоритні візитівки нашого майбутнього, — відзначила представник Британської Ради на підсумковій конференції проекту.

— Маємо сучасні центри з вивчення англійської, німецької та французької, факультативно наші студенти вивчають польську, іспанську, італійську. Не ображаючи вас, журналістів, перефразую відому тезу так: хто володіє мовами, той володіє світом. І ми щодня підтверджуємо це. Мотивовані студенти легко відчиняють уже навіть не вікно в Європу — перед ними широко відчиняються європейські двері. Але більшість наших випускників, здобувши знання, повертаються в Україну, бо прагнуть прислужитися своїй державі, реалізувати тут свої знання та вміння. А для наших державних мужів маємо побажання: врегулювати вивчення іноземних мов так, щоб не лише англійська почувалася королевою, щоб не згасли в наших школах ані французька, ані німецька, — підсумовує декан факультету іноземної філології Галина Ніколайчук. — Тоді завтра мотивовані учні стануть нашими студентами, а післязавтра нова українська школа матиме, як і належить, нового вчителя іноземної, котрий володітиме не однією, а кількома мовами. 

ДО РЕЧІ 

Нове краще опановувати змалку 

Діти відкриті для всього нового. Вони вчаться граючись і з радістю пізнають мовне розмаїття нашого світу. Саме в ранньому віці діти можуть з легкістю вивчати різні мови. Найкращих результатів досягають, коли потрапляють у природне мовне середовище, як під час вивчення рідної мови. Коли діти танцюють, співають, майструють, слухають історії, у них розвивається відчуття мови, а також народжується бажання вивчати мову впродовж усього життя. 

Ідеться не так про вивчення іноземної мови, як про відчуття радості пізнання нового та багатогранний розвиток: емоційні, креативні, соціальні та когнітивні здібності, стверджують психологи.