У перші дні грудня Президент України Володимир Зеленський, Президент Литовської Республіки Гітанас Наусєда й Президент Республіки Польща Анджей Дуда проводили переговори у форматі відеоконференції. Глава нашої держави називав ці переговори символічними, оскільки їх приурочено до важливої дати — 30-річчя визнання Польщею та Литвою незалежності України. Польща та Литва, як і всі інші цивілізовані й прогресивні держави, і нині, в умовах російської агресії, підтримують суверенітет, незалежність і територіальну цілісність нашої країни. 

Тоді за підсумками переговорів лідери заявили, що відносини справжнього стратегічного партнерства між трьома державами на основі спільних цінностей та інтересів успішно витримують випробування часом і зміцнюються. Сторони підтвердили чітку відданість подальшому розширенню співпраці з широкого кола питань: безпеки, оборони, економіки, енергетики зокрема в межах «Люблінського трикутника». 

Роль дипломатії

Учора Володимир Зеленський, Гітанас Наусєда й Анджей Дуда зустрілися в державній резиденції «Синьогора» на Івано-Франківщині на першому саміті «Люблінського трикутника». «Люблінський трикутник» — регіональний альянс для політичної, економічної, культурної, соціальної співпраці між Литвою, Польщею й Україною. Його мета — зміцнення діалогу між країнами, підтримка інтеграції України в ЄС і НАТО, спільна протидія російській агресії в Україні. 

На Івано-Франківщині відбулися тристоронні переговори, за підсумками яких підписано спільну заяву президентів. 

Вона зафіксувала важливість спільної боротьби з російською агресією, стримання загрози з боку РФ, захисту Європи від агресивної політики. 

«Нині Україна, Польща та Литва в авангарді цього стримування. Україна разом з партнерами активно працює над згуртуванням світової спільноти й союзників навколо ідеї безпеки і миру в Європі та світі. Разом ми сильніші», — прокоментував Володимир Зеленський. 

Сторони скоординували кроки з підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2022 рік.

Володимир Зеленський анонсував важливі заходи на наступні кілька днів. «Україна змінюватиме принципи зовнішньополітичної діяльності. Україна змінюватиметься, щоб змінювалося її сприйняття у Європі та світі. Щоб сприймалася не географічним, політичним суб’єктом, не проблемним, а стратегічним партнером, чию думку та інтереси світ не формально враховує, а реально рахується з ними. Задля цього Україна на глобальній арені має бути не мовчазним спостерігачем, а активним гравцем. Це можливо, коли дипломатія усвідомлює свою високу роль, а зовнішня політика із занадто консервативної, а тому повільної, стає сучасною — мобільною, динамічною. 

Гута-2021 — початок нового масштабного процесу. Це географічна децентралізація української дипломатії, коли зустрічі на високому рівні, саміти тощо відбуваються не лише в Києві, а в інших містах країни. Проведено перший саміт «Люблінського трикутника». 21 і 22 грудня відбудеться конференція за участі всіх послів України у світі. Раніше такі зустрічі проводили раз на 2—4 роки. Але світ швидко змінюється, і такий формат уже неефективний. Нам потрібен результат. Тому щороку посли збиратимуться в Гуті. Україна вперше за часи незалежності затвердила комплексний план дій нашої держави на світовій арені, стратегію зовнішньополітичної діяльності. Рух до Європи та НАТО, посилення присутності України у світі — реалізацію цих та інших важливих напрямів і буде проаналізовано з дипломатами нині, щоб міцна дипломатична команда працювала на потрібний результат», — зазначив глава держави. 

Поступкам агресору — ні

Один з важливих елементів зовнішньої стратегії України, за його словами, — взаємодія з польськими та литовськими партнерами, зокрема в межах «Люблінського трикутника». 

«Перша зустріч глав держав у цьому форматі засвідчила єдність позицій, оцінок, підходів і до найактуальніших питань для держав, і до ключових викликів у регіоні. Важливою темою перемовин стала міграційна криза, що триває на кордонах країн ЄС і Білорусі. У її оцінках ми солідарні. Задля неповторення такої ситуації на кордоні України ми активно його зміцнюємо. 

Інший елемент гібридної війни РФ — ескалація ситуації на тимчасово окупованій території Донбасу й на кордонах України. Ми готові до діалогу і в непростих безпекових умовах цінуємо солідарність і підтримку, яка для нас дуже важлива, з боку Польщі та Литви. Активна тристороння співпраця правоохоронних органів. Налагоджуємо співпрацю в боротьбі з дезінформацією. Ми єдині в тому, що «Люблінський трикутник» — не лише перспективний, а й дієвий регіональний формат», — наголосив Володимир Зеленський.

Анджей Дуда зауважив, що співпраця країн «Люблінського трикутника» почала матеріалізуватися раніше через військову співпрацю. Поляки готують українську армію до вступу в НАТО. Польща задоволена й політичною співпрацею з Україною. 

Президент Польщі зауважив: ніхто не сумнівається, що за міграційною кризою на кордоні країн ЄС та Білорусі стоїть РФ. 

«У кульмінаційний момент атаку було відбито. Але проблема залишається, вона нікуди не зникла. І це проблема також для Литви. Бо вздовж литовського кордону білоруський режим сконцентрував мігрантів і брутально стимулює їх до перетину кордону.

РФ збільшує свою військову присутність біля кордону України з Польщею, біля кордону Польщі та Білорусі, де скупчуються російські військові. Усе це турбує країни-члени НАТО. Спільна позиція Польщі, України та Литви чітка: безпека України — фундаментальне питання. Маємо запобігти військовому нападу на Україну. Я проти політики поступок щодо Росії. Саме РФ має припинити свої агресивні та окупаційні дії», — резюмував він.