Найважливіша справа в житті — це знайти себе. А знайшовши, треба допомогти не загубитися іншим. Таким принципом керувався все своє яскраве, сповнене пригод і жертовності життя видатний норвезький полярний дослідник, державний діяч та лауреат Нобелівської премії миру Фритьйоф Нансен. Уже здобувши славу мандрівника і вченого, він став першим верховним комісаром у справах біженців Ліги Націй і досяг значних успіхів у наданні допомоги вимушеним переселенцям.

Нині Міжнародну нагороду ім. Нансена щорічно присуджує Верховний комісар ООН у справах біженців особі, групі чи організації на визнання видатного служіння людям, зокрема тим, хто був змушений полишити домівку через війни та переслідування — біженцям, вимушеним переселенцям та особам без громадянства.

І ось радісна для вітчизняного громадянського суспільства новина: 2020 року регіональним переможцем з Європи стала Тетяна Баранцова, громадська діячка з Луганська, внутрішньо переміщена особа та людина з інвалідністю, яка вже багато років допомагає дітям та молоді з інвалідністю. Вона зробила багато добрих справ для таких людей під час російсько-української війни. З квітня 2008 року працювала директором комунальної установи «Луганський обласний центр соціокультурної адаптації молоді з обмеженими фізичними можливостями» Луганської обласної ради. У квітні цього року пані Тетяну було призначено Урядовою уповноваженою у справах людей з інвалідністю.

Фото з сайту uainfo.org

Представники Агентства ООН у справах біженців в Україні, вручаючи нагороду, пояснили, чому саме на неї впав вибір. Відома небайдужістю й активною громадянською позицією Тетяна Баранцова плідно працювала в Луганську, допомагаючи землякам, здебільшого молоді, яка опинилася у непростих життєвих обставинах. Аж поки 2014-го в її дім не прийшла війна. Щойно активістка переїхала з окупованого Луганська сама, одразу стала допомагати іншим. Тисячі людей з інвалідністю було врятовано. Однак потрапивши в безпечні місця, вони опинилися перед новими викликами: знайти житло, роботу, школу. Пані Баранцова разом з командою допомагала людям облаштувати нове життя після переміщення.

Про високу ефективність діяльності нової лауреатки міжнародної нагороди ім. Нансена говорили і дипломатичні представники країн, які підтримують нагороду: Надзвичайний і Повноважний посол Норвегії в Україні Ерік Сведал та Надзвичайний і Повноважний посол Швейцарії в Україні Клод Вільд. Голова Національної асамблеї інвалідів України, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Валерій Сушкевич висловив сподівання, що світове визнання заслуг Тетяни Баранцової допоможе їй у подальшій роботі.

Варто зазначити, що міжнародну нагороду було започатковано 1954 року. Першою лауреаткою стала перша леді США Елеонора Рузвельт, яка була першим головою Комісії ООН з прав людини.

Серед відзначених у різні роки чимало видатних громадських і політичних діячів і організацій, лідерів думок і духовних лідерів нації. 1998-го лауреатом премії Нансена став Мустафа Джемілєв, який на той час очолював Меджліс кримськотатарського народу, як визнання його внеску у справу повернення громадянства співвітчизникам.

Медаль Нансена

Комітет нагороди Нансена щороку обирає регіональних переможців з Африки, Америки, Азії, Європи та Близького Сходу, які отримують дипломи, та яким присвячують заходи з висвітлення їхньої роботи та ситуації щодо вимушених переселенців у цих регіонах. Підтримують нагороду ім. Нансена уряди Норвегії та Швейцарії, Норвезька рада біженців (NRC) та Фонд IKEA.

Премія переможцеві складається з медалі Нансена та грошової частини обсягом 100 000 доларів США. У верхній частині медалі Нансена написано: Nestekjrlighet er realpolitikk», що в українському перекладі звучить не менш переконливо: «Альтруїзм — це практична політика!».

Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»