13-річний підліток недавно ледь не загинув на аварійній недобудові у Корсуні-Шевченківському на Черкащині. На нього впала бетонна плита вагою не менш як тонна. Дитину визволяло семеро людей. Від смерті Влада врятувала лише випадковість. Нічийна споруда понад 20 років руйнується неподалік житлових будинків і вже стала місцем для ігор місцевих підлітків. Будівництво не має жодних огорож. Чи змінилося щось після трагедії?

Батьки серйозно травмованого підлітка, який потребує тривалого лікування, обурені такою безвідповідальністю. Будовою фактично ніхто не займається, кажуть вони. Там збираються наркомани. Як розповів голова райдержадміністрації Василь Клименко, на сьогодні це приватна територія, у будови приватний власник. Міський голова Олександр Гайдай також розводить руками: ми, мовляв, не маємо на власника жодного впливу. А територія навколо горезвісної будови так і залишається навіть не огородженою.

У місті Городищі в самому центрі недавно з гуркотом завалилася фасадна стіна місцевого довгобуду — незакінченого відділення центральної районної лікарні. На щастя, обійшлося без жертв.

Як повідомив начальник регіонального відділення ФДМУ в Черкаській області Віктор Плаха, нині на Черкащині руйнується понад 100 недобудов різних часів і форм власності. Крім економічних збитків, завданих такою безгосподарністю державі та іншим власникам довгобудів, вони становлять велику загрозу населенню.

У самому обласному центрі таких будов-привидів нарахували понад три десятки. Поступово вони перетворюються на арт-об’єкти з розмальованими стінами і розкиданим сміттям. Цегла, з якої складено більшість із них, уже давно не придатна для експлуатації. Застій, а потім і припинення будівництва часто трапляються через брак фінансування. Щоправда, буває, земельні ділянки з довгобудами реанімують. Але це винятки з правила. Так, на вулиці Нарбутівській у Черкасах почали реставрувати стару недобудову. Чи вдасться зробити з неї щось пристойне, а головне — безпечне?

Принаймні, довгобуд, який стояв добрих два десятки років у Драбові, а потім під натиском обласної влади його поспіхом добудовували, став гарною на вигляд школою. Але недавно він зробив драбівцям прикрий сюрприз: школу заливає через проектні й будівельні недоробки. Через грибок і загрозу обвалу штукатурки деякі класи навіть довелося зачинити. Тепер доводиться вишукувати значні кошти, щоб привести приміщення до ладу.

Повертаючись до нещасних випадків на недобудовах, звернулися до юриста із запитанням: хто має відповідати за нещасні випадки на території довгобудів? Як з’ясувалося, забудовник відповідальний за безпеку на території будівництва лише під час зведення споруди. А в безгосподарних довгобудах винного не шукай. У кращому разі місцева влада може вимагати від забудовника обгородити небезпечне для людей місце, та й те не завжди поспішає робити.

Сказати, що довгобудами ніхто й не збирається займатися, не можна. Протягом останніх років було чимало спроб якось упорядкувати ці об’єкти. Свого часу їх брали на облік, інвентаризували, пробували продавати більш ефективним власникам. Проте маємо те, що маємо.

Є в цієї проблеми й ще один, так би мовити, соціально-економічний аспект. Приміром, у Черкасах роками, а то й десятками років у найбільш людних місцях стоїть кілька недобудованих об’єктів, створюючи городянам незручності в пересуванні, загрози нещасних випадків. Крім того, територія міста, свого часу відведена під ті чи інші так і не завершені споруди, роками ніяк не використовується. Тим часом, нарікають черкащани, цій території можна було б знайти набагато корисніше застосування, облаштувавши там місця відпочинку, сквери, інші об’єкти. Тож чи не варто вжити до невдах-забудовників відповідні санкції, адже територія населеного пункту має слугувати його жителям, а не створювати перешкоди?