Учора набув чинності закон про нову пенсійну систему. Саме тому Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочинав роботу нагадуванням про початок виплати осучаснених пенсій для 9 мільйонів літніх українців. «Наші кроки передбачають таке: більше в Україні не буде мінімальної пенсії 946 гривень. Мінімальна пенсія зросте до 1452 гривень. Менше за цю суму ніхто отримуватиме. З цього місяця ми скасували оподаткування пенсій для пенсіонерів, що працюють. Люди починають отримувати повну пенсію. А далі триватиме підвищення на понад 200 гривень для майже 5,4 мільйона громадян, — провадив далі Прем’єр. — Систему сформовано так, аби той, хто більше працював, більше й отримував. При цьому ми забрали пенсії з рук політиків у руки пенсіонерів. Осучаснення пенсій буде щорічним і автоматичним».

Щоб поставити позитивну крапку на пенсійній реформі, міністри затвердили план заходів на 2017—2018 роки щодо впровадження накопичувального рівня загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Потім ішлося про галузь охорони здоров’я. Вона, за словами Володимира Гройсмана, потребує негайних змін. «Нині країна як ніколи близька до запровадження необхідних рішень у цій сфері», — додав Володимир Гройсман. Набір першочергових рішень напрацьовано. Під час обговорення цих норм громадськість висловлювала і позитивні, і негативні думки. «Але хочу запитати: невже треба залишати все, як є? Подивіться на медичні заклади, на якість обслуговування, умови, в яких перебувають пацієнти. Так далі не може бути, не можемо терпіти — ціною життя й здоров’я українських громадян. Нічого не робити, залишити все те, як є, — це неприпустимо», — означив позицію глава уряду.

На його переконання, ті скептики, котрі не підтримують змін, або ніколи не перебували в медичних закладах, або навмисно створюють перепони для роботи урядовців. «Наше завдання — проаналізувати реформу. Давайте коригувати її. Люди кажуть: не дай Боже захворіти. Чому вони так говорять? Тому що це велике фінансове потрясіння. Ми запроваджуємо програми, але цього недостатньо. Я ще раз закликаю: давайте відставимо наші політичні прапори, об’єднаємося, ухвалимо правильні рішення», — розставив крапки над «і» Прем’єр.

Найбільше запам’яталися події в Авдіївці

Потім Володимир Гройсман доручив Міністерству фінансів врахувати в проекті державного бюджету на 2018 рік ресурси на технічну модернізацію Державної служби з надзвичайних ситуацій. Очільник уряду нагадав, що цього року, згідно з рішенням КМУ, вдвічі підвищено зарплати рятувальників. Тепер їх треба забезпечити необхідною матеріальною базою, передовсім надати авіаційну техніку.

«Вважаю, що ми маємо ухвалити протокольне доручення Міністерству фінансів, при опрацюванні проекту бюджету до другого читання врахувати потребу 7 вертольотів і літака або модернізацію літака. І беззаперечно, найсучаснішу систему управління має бути поставлено на озброєння служби. Найкраща пожежна техніка, вертольоти, літаки — все, що потрібно, щоб врятувати вчасно життя і здоров’я українських громадян будь-якої хвилини, 365 днів на рік, 24 години на добу. ДСНС має стати нашим спецназом з надзвичайних ситуацій», — означив позицію глава уряду.

А керівник ДСНС Микола Чечоткін повідомив: щороку в Україні виникають у середньому 300 надзвичайних ситуацій та близько 80 тисяч пожеж. Жертвами стають тисячі людей, а приблизний збиток сягає 5 мільярдів гривень щороку. Щоденно ДСНС здійснює до півтори тисячі виїздів для подолання наслідків надзвичайних ситуацій і допомоги людям. А з початку року рятувальникам вдалося врятувати життя 4300 особам, ліквідувати 72 тисячі пожеж, знешкодити 59 тисяч вибухових предметів, зберегти матеріальних цінностей на 12 мільярдів гривень. Для рятувальних служб наймасштабнішими стали події в Авдіївці та на військових складах у Балаклії й Калинівці. Окрім цього, рятувальники влітку надавали допомогу колегам з Грузії та Чорногорії під час гасіння лісових пожеж.

А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що перед ДСНС постають нові виклики й завдання, тому необхідно звернути увагу на модернізацію й закупівлю нового обладнання. «Рятувальники повинні мати змогу гідно виконувати свою роботу, а громадяни України — почуватися в безпеці, — вважає він. — ДСНС слід не лише оновити техніку, а й модернізувати застарілі системи управління. Сподіваюся, що в наступному бюджеті ці питання будуть пріоритетними».

Нині, за його словами, існує й проблема розбалансованого бюджету із заробітної плати — 98 мільйонів гривень.

ЦНАПам збільшили права

КМУ затвердив порядок і умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам кількох міст задля створення в них центрів надання адміністративних послуг. Проект постанови Кабінету Міністрів про затвердження порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам стосується Дніпра, Житомира, Кам’янського, Києва, Кропивницького, Львова, Новограда-Волинського, Одеси, Харкова, Черкас на проведення робіт, пов’язаних зі створенням та забезпеченням функціонування центрів надання адмінпослуг у форматі «Прозорий офіс» на 2017 рік, повідомив міністр соціальної політики Андрій Рева.

Згодом урядовці спрямували 100 мільйонів гривень для здійснення заходів з підвищення захисту об’єктів зберігання боєприпасів. Міністр оборони Степан Полторак зазначив, що рішення передбачає фінансування з резервного фонду для здійснення заходів з підвищення захищеності об’єктів зберігання боєприпасів Збройних сил.

Кабінет Міністрів також підтримав ініціативу Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо розширення переліку адміністративних послуг, які громадяни України можуть отримати в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Передовсім розпорядження впорядковує чинні нормативно-правові акти відповідно до ухвалених Верховною Радою законів, спрямованих на децентралізацію повноважень органів виконавчої влади надавати адміністративні послуги. ЦНАПи тепер зможуть: видавати посвідчення водія (за погодженням місцевої влади з Міністерством внутрішніх справ); державну реєстрацію (перереєстрацію, зняття з обліку) транспортних засобів (за погодженням місцевої влади з Міністерством внутрішніх справ); реєструвати акти цивільного стану (за погодженням місцевої влади з Міністерством юстиції); дозвіл на застосування праці іноземців (без погодження); послуги соціальної сфери (за пропозицією міністра соціальної політики Андрія Реви). До слова, Мінекономрозвитку рекомендує ЦНАПам надавати 106 адміністративних послуг.