Щоб обговорити проект Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року, Прем’єр-міністрові Володимирові Гройсману довелося провести спеціальний «круглий стіл». У Клубі Кабінету Міністрів експерти, представники громадських організацій і центральних органів виконавчої влади заслуховували інформацію посадовців, відповідальних за економічний сектор країни. Зокрема щоб мати змогу розвивати конкуренцію, потрібно створити незалежні умови ведення бізнесу, забезпечити доступ до ресурсів, активізувати процеси приватизації, змінити систему державного управління підприємствами та далі реформувати систему публічних закупівель.

Позитив відчуємо особисто

Автори проекту очікують, що економіка за три роки за умови втілення в життя цих пріоритетів цілком здатна стати висококонкурентною, приватною, з високою часткою малого та середнього бізнесу. Такі умови технологічного прориву стануть запорукою досягнення у довгостроковій перспективі інноваційно-інвестиційної моделі економіки держави. Нині вона в нас споживацька. Так само за десять років можна буде говорити вже про наявність високотехнологічної експортоорієнтованої моделі економіки. Не таємниця, що ми сировинно імпортозалежні.

Головна мета року — забезпечити поступовий розвиток економіки. Про ефективність дій зробить висновок народ. Володимир Гройсман переконаний, що українці відчують позитивні зміни на собі. Наступне завдання для урядовців — налагодити ефективний діалог із представниками експертного середовища. Долучитися до обговорення норм розробленого КМУ проекту Середньострокового плану пріоритетних дій до 2020 року і за потреби внести пропозиції глава уряду просив громадськість ще наприкінці грудня. Тоді він презентував документ і розповідав, що він ніщо інше, як сукупне напрацювання Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Програми дій уряду, Угоди про асоціацію з ЄС та коаліційної угоди.

«Коли матимемо спільний план дій разом з експертним середовищем, можна буде врешті вийти на реальний план дій економічного зростання», — такими словами Володимир Гройсман передав право виступати першому віце-прем’єр-міністру — міністрові економічного розвитку і торгівлі Степанові Кубіву.

Він виокремив три завдання КМУ: макроекономічна стабільність, залучення інвестицій, розвиток малого й середнього бізнесу. Навіть спрогнозував скорочення цього року державного боргу за рахунок фіскальної консолідації та макроекономічної стабільності. У Мінекономрозвитку особливі надії покладають на співпрацю з Європейським інвестиційним банком. Окрім цього, Степан Кубів розповів, що Кабінет Міністрів цьогоріч має намір утриматися від будь-яких емісійних дій і розраховує скоротити обсяг державного боргу за підсумками року. Для економічних перетворень чи не головною метою стане неухильне дотримання рекомендацій Міжнародного валютного фонду та інших наших кредиторів.

Курс — на зростання інвестицій

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов анонсував приплив прямих іноземних інвестицій за підсумками 2017 року на рівні 4,5 мільярда доларів. У 2016-му вдалося залучити тільки 3,8 мільярда доларів. Протягом наступних років, звісно, за умови дотримання курсу реформування та модернізації економіки приплив вкладень може бути збільшено вдвічі. Йдеться про 8 мільярдів доларів.

«Чистий приплив прямих іноземних інвестицій, очікуємо, зросте з 3,8 мільярда доларів до 4,5 мільярда у 2017 році. Розраховуємо, що цей показник подвоїться до 2020 року», — сказав він.

Максим Нефьодов, презентуючи план проекту Стратегічного розвитку КМУ, назвав інституційні й технологічні перетворення шляхом до змін моделі економіки. Їх згруповано у три блоки. У першому прописано етапи створення кращого регуляторного поля. Зокрема до 2020 року Україна планує увійти до 30 найкращих країн за легкістю ведення бізнесу в рейтингу Doing Business. Нині ми лише 80-ті.

У другому блоці за головні етапи взято максимальне роздержавлення економіки й деполітизацію корпоративного управління, а ще — ефективне використання державних коштів. Це дасть змогу збільшити у відсотках рівень зайнятості населення. У 2020-му очікують на показник 55%.

Третій блок завдань стосується створення умов для технологічного прориву, збільшення ВВП. Нині Україна має втричі нижчий його показник, ніж країни ЄС. «Ми забагато споживаємо і мало інвестуємо для забезпечення економічного зростання країни», — пояснив заступник очільника Мінекономрозвитку.

Не обійтися й без гідних умов для економічної незалежності. Вони пов’язані з розвитком промислового виробництва, військової галузі та оборонного корпусу, привабливістю країни за кордоном.

«Україна має бути привабливою для туризму, — вивів формулу успіху Максим Нефьодов. — Нині питома вага експорту становить 19%. До 2020 року має бути 25%. Кількість туристів має зрости з 14 до 21 мільйона осіб. Частка реального ВВП також поступово зростатиме. 2017 року — до 6,3% порівняно з 4,3% 2014-го і до 8,5 % 2020-го».