Уже кілька років поспіль суспільство відчуває певні перекоси у системі підготовки фахівців. Професійно-технічна освіта не хапає зірок з неба через перетягування її з різних гілок влади й спричинене цим хронічне недофінансування. А вища продукує фахівців з такими дипломами, якими на ринку праці хоч греблю гати.
Цю актуальну тему Прем’єр-міністр Володимир Гройсман порушив під час роботи Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSкills Ukraine, який відбувся у стінах Київського національного торговельно-економічного університету.
«Ми спілкуємося з роботодавцями, і вони вам скажуть, що у нас дефіцит трактористів, зварювальників, сантехніків, швачок та інших професій, які мають створювати конкурентний національний продукт і забезпечити пришвидшення економічного зростання», — окреслив ситуацію глава уряду. На підтвердження своїх слів він навів такі статистичні дані: 153 тисячі робітничих кадрів здобули нещодавно професійно-технічну освіту. Із них приблизно 137 тисяч знайшли роботу. Тобто 90% випускників працевлаштувалися, що свідчить про підвищений попит роботодавців.
Необхідність реформування цього сегмента освітянської галузі відчувають і самі учні професійно-технічних училищ та коледжів. Що швидше відбудуться зміни, то швидше поліпшаться й економічні показники.
«Хочу підкреслити особливість і важливість професійно-технічної освіти для нашої держави, — цитує УНІАН слова глави уряду. — Якщо подивимося на рівень безробіття в країні й на потребу у кваліфікованих робітничих кадрах, побачимо, що сьогодні робота в Україні є, але треба привести стандарти освіти до того рівня, коли кожна молода людина, яка закінчує професійно-технічний заклад, зможе знайти себе в реальному секторі економіки»,— наголосив Володимир Гройсман.
Тобто система професійно-технічної освіти має бути адекватною до викликів економіки та готувати молодь за тими спеціальностями, яких потребує реальний сектор економіки.
«Маємо реформувати систему професійно-технічної освіти, щоб кожен, хто навчається в цій системі, був професійним і якісним, а для цього нам треба змінити програму навчання, осучаснити її, надати змогу професійного переозброєння закладів професійно-технічної освіти», — запевнив присутніх Прем’єр-міністр.
Уже цьогоріч було збільшено видатки на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності на 50 мільйонів гривень. Так студенти професійно-технічних навчальних закладів матимуть змогу навчатися за передовими технологіями, будуть підготовленими і зможуть, прийшовши на виробництво, відразу якісно працювати.
«Україна має стати країною, де створюють додану вартість, кінцевий продукт, який може конкурувати на ринках інших країн. Зокрема маємо наситити власною продукцією внутрішній ринок. Це означає, що українці матимуть нормальну роботу, Україна матиме нормальну продукцію і ми матимемо розвиток національної економіки», — цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну слова Прем’єра.
Опісля він приділив кілька хвилин спілкуванню з журналістами, яких цікавила реакція глави уряду на оприлюднені електронні декларації високопосадовців країни.
«Я задекларував усе те майно, яке мені належить на правах власності, — цитує слова Прем’єра Укрінформ. — Більше того, хочу підкреслити, що більшість цього майна, майже все, було мною надбано ще до 2006 року, до того, коли я став Вінницьким міським головою». Він нагадав, що понад 10 років займався підприємницькою діяльністю, тому коли прийшов працювати в міську раду, вже мав і будинки, й автомобілі, й кошти з деклараціями щодо своїх доходів.
«Насправді кошти є і на рахунках, кошти є і готівкою, але це не означає, що ці гроші у мене лежать удома, — провадив далі Володимир Гройсман. — Це означає, що станом на 2015 рік саме така кількість готівки у мене була, і частина зараз вже у банках, частина витрачена».
Він також вважає за доцільне розширити перелік тих, хто зобов’язаний подавати свою декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Серед них мають бути й представники державних компаній.
Поки що НАЗК має проаналізувати дані, провести перевірки вже поданих декларацій. Далі до роботи долучаться аналітики антикорупційних органів: хто і скільки задекларував, як люди жили, які були придбання тощо. «Усе це буде звірено, і далі, якщо будуть порушення, там є кримінальна відповідальність», — вважає глава уряду.
Ми в Google+