Другий блок Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року стосувався реформування державного управління. Цей напрям роботи складно оминути, адже без професійного корпусу державної служби ефективно розвивати, приміром, електронне урядування, запроваджувати середньострокове бюджетне планування та проводити стратегічне планування   неможливо.

На що може вплинути неякісна система ухвалення урядом рішень? Абсолютно на все: від навантаження на бізнес до погіршення інвестиційного клімату й позицій України у світових рейтингах конкурентоспроможності. Саме тому урядовці намагатимуться надати системі держуправління ознак демократичного врядування та закласти підгрунтя принципів верховенства права.

Три рецепти успіху

Концепцію реформи державного управління схвалювали наприкінці 2016 року. У 2017-му Кабінет Міністрів сфокусується на трьох питаннях. По-перше, слід створити умови для залучення на державну службу висококваліфікованих працівників. По-друге, необхідно передати на нижчі рівні повноваження, які стосуються ухвалення організаційно-розпорядчих рішень і запровадження сучасних методів формування державної політики. Це все називається спрощенням роботи уряду. По-третє, варто налагодити взаємодію між політичним керівництвом міністерств та їхніми апаратами.

У підсумку сфера державного управління стане ефективною, тобто буде здатна надавати якісні послуги суспільству. Тож пришвидшить розвиток держави. Принаймні, в цьому переконаний Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. До членів КМУ та експертів він звертався так: «Для нас дуже важливо побудувати ефективну систему державного управління в країні. З одного боку, постає система — вона має бути ефективною і оптимізованою. З іншого — люди, які працюють у цій системі, мають бути професійно підготовленими, отримувати необхідні знання, нормальне забезпечення».

Володимир Гройсман погодився з тим, що країна нині  інституційно слабка. Втім, із цієї кризи можна вийти з перепідготовленими кадрами в держслужбі. Посадовці мають забезпечити якісну підготовку своїх підлеглих.

«Можливо, не все просто, не все вдається одразу, але ми стали на шлях оновлення державної служби, державного службовця, системи державного управління», — продовжив тему глава уряду. Вступне слово він завершував тезою про електронне урядування. На нього в Кабміні покладають великі надії. Головна мета цього елемента реформи держслужби — за допомогою якісних сервісів зробити так, щоб українці взагалі не контактували з посадовцями.

Володимир Гройсман висловив упевненість, що цьогоріч люди користуватимуться якісними електронними послугами держави. Відтак передав слово головному доповідачу — Міністрові Кабінету Міністрів Олександру Саєнку. Він спершу означив експертам та іноземним гостям головну мету реформи державного управління, а потім розповів, які  є урядові пріоритету на наступні три роки. Забезпечити нову якість роботи системи управління державою урядовці планують за допомогою оптимізації структури органів влади, вдосконалення ключових внутрішніх процедур та процесів, модернізації підходів до навчання та підготовки кадрів, переорієнтації системи оплати праці на результат роботи держслужбовців. Документи, які вплинуть на це, незабаром подадуть на затвердження уряду. А ще на стадії підготовки проект змін до Закону «Про державну службу». Основну увагу там приділено вдосконаленню проведення кадрових конкурсів.

З цього приводу Олександр Саєнко заявив: «Зміни розпочнуться з підвищення ефективності роботи самого Секретаріату Кабміну, який виступить прикладом упровадження нових процедур, формування оновленої структури, залучення професіоналів та запровадження електронного урядування».

До речі, у секретаріаті вже створено два нові департаменти, які займаються аналізом політики та стратегічним плануванням, упроваджено систему моніторингу та оцінки виконання рішень. А з середини серпня минулого року відбувся повний перехід на електронний документообіг.

Тисяча нових думок

Чи не головним напрямом реформи держуправління визначено посилення кадрового потенціалу органів влади. Щоб ця мета стала реальністю, у міністерствах з’являться посади фахівців з питань реформ. Вони й опікуватимуться втіленням нововведень. Про успішність роботи можна буде говорити, якщо до кінця року сформується команда із щонайменше тисячі таких фахівців.

Цей процес називають залученням фахівців з питань реформ. Він не можливий без проведення нових конкурсів, встановлення чітких цілей у  роботі, запровадження нового рівня оплати праці.

Окрім цього, Міністр Кабінету Міністрів повідомив, що за такими показниками, як ефективність роботи суспільних інституцій, прозорість формування державної політики, ефективність урядування та публічного сектору, Україна посідає в світовому рейтингу місце у другій сотні. Це невтішних факт, оскільки показники  ключові для впровадження реформ.

За приклад можна взяти Стратегію реформування державного управління на 2016—2020 роки. Документ передбачав створення Координаційної ради з питань держуправління та схвалення концепції запровадження посад фахівців з питань реформ. Після того як норми цієї стратегії почали виконувати, Україна змогла укласти угоду з ЄС про бюджетну підтримку реформи державного управління й оновити структуру Секретаріату КМУ. Цю підтримку оцінюють в 90 мільйонів євро. Ще 14 мільйонів євро — технічна допомога.