В Україні у скрутні часи часто можна почути таку думку: мовляв, якщо надрукуємо небагато грошей у масштабах країни, то економіка витримає, буде допомога галузям та окремим громадянам. Цього року тема виникла вже вдруге. Кілька днів тому питання емісії грошей порушив ексміністр економіки Тимофій Милованов.

Жорсткий локдаун і гроші бізнесу

У державному бюджеті на 2020-й, який було переглянуто у квітні цього року, закладено дефіцит обсягом 298,4 мільярда гривень. Це становить 7,5% ВВП. Експерти вважають, що саме цього року доведеться скорочувати видатки бюджету, оскільки фіскальний розрив має становити 3,5 мільярда доларів (або 100 мільярдів гривень). Це можна пояснити тим, що Україна планувала до кінця року отримати ще два транші кредиту від Міжнародного валютного фонду по 700 мільйонів доларів. Проте вони навряд чи надійдуть.

Позичати кошти на зовнішніх ринках шляхом випуску єврооблігацій без програми МВФ буде вкрай важко. Тимофій Милованов вважає, що можна замість карантину вихідного дня ввести жорсткий локдаун упродовж двох-трьох тижнів і тими надрукованими грошима допомогти бізнесу. Ексміністр переконаний, що це збільшить рівень інфляції лише на 0,5%.

«З одного боку, нам необхідно, щоб люди не хворіли, а з другого — щоб не збанкрутували. Це можна зробити, жорстко закривши бізнес. І ми дамо людям гроші. Насправді йдеться не про друк грошей, а про фінансування цих тижнів локдауну», — стверджує він.

Милованов ставить у приклад досвід друку грошей у США та в деяких європейських країнах, натякаючи, що вони таке роблять без негативних наслідків для економіки та громадян часто.

«Урядовий кур’єр» з’ясовував, які негативні та позитивні моменти чекають на Україну та її громадян у разі грошової емісії.

Фото з сайту facebook.com/NationalBankOfUkraine

Нацбанк проти, і досвід нам не наказ

Слід одразу наголосити: 13 листопада в інтерв’ю «Голосу Америки» голова правління Нацбанку України Кирило Шевченко зазначив, що регулятор не планує вдаватися до грошової емісії для фінансування витрат державного бюджету. За його словами, до головного фінансового документа на 2021 рік закладено дефіцит на рівні 270 мільярдів гривень. Проте фінансування бюджету за рахунок друку грошей заборонено законом про Національний банк. Тому начебто це питання не стоїть та не стоятиме ніколи на порядку денному.

Кирило Шевченко, посилаючись на цей законодавчий акт, вважає, що статтею 54 заборонено не лише пряме фінансування дефіциту державного бюджету, а й із використанням будь-яких державних структур.

Як зазначив «Урядовому кур’єру» старший аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб, для експертів очевидно, що друк незабезпечених грошей призведе до зростання інфляції та девальвації.

«І посилання на досвід інших країн тут недоречні. Ще з часів кризи 2008 року і нині на тлі пандемії COVID-19 у США й країнах ЄС активно друкують гроші. Проте досвід цих країн не можна перекласти на Україну. В США та ЄС дуже низька інфляція, такі самі низькі інфляційні очікування. У цих країнах є борги, і вони великі, але вони в своїх валютах: у США — в доларах, у країн ЄС — у євро. А в України, як у будь-якої країни, що розвивається, борги в іноземній валюті. У нас високі інфляція та очікування», — зазначає аналітик.

За його словами, надруковані гривні будуть одразу на валютному ринку, люди та бізнес почнуть масово скуповувати долари та євро. Звісно, що в такій ситуації це призведе до подорожчання іноземної валюти. А потім — до зниження доходів населення у валютному еквіваленті.

Додаткові гроші в обігу не завжди ознака зростання добробуту. Фото з сайту eimg.pravda.com

Складнощі з обслуговуванням держборгу

Частково з ним погоджується економічний експерт Центру перспективних досліджень Єгор Киян. Однак він зазначає, що грошову емісію проводити можна, якщо це робити грамотно.

«По-перше, слід визначити для себе мету — якщо додаткові гроші потрібні для зростання економіки, то нічого страшного в цьому не бачу. Однак з огляду на дефіцит державного бюджету 2021 року емісія проводитиметься для його покриття і для того, щоб заплатити заробітні плати. А це у подальшій перспективі нічого доброго не дасть. По-друге, необхідно звернути увагу на обсяги емісії. Що більшими вони будуть, то більшими будуть ризики інфляції», — зазначає він «Урядовому кур’єру».

Експерт упевнений, що вливання коштів, що перевищують 100 мільярдів гривень, просто розжене інфляційний процес і дасть великий негативний поштовх до зростання бідності в Україні. Звісно, друк грошей призводить завжди до падіння курсу національної валюти щодо світових. А це зробить набагато більшими трати на обслуговування державного боргу країни.

Тому, як видно, переваг саме для України в емісії дуже мало. Тож Кирило Шевченко має рацію, обґрунтовуючи заборону українським законодавством. А в таких надскладних економічних умовах питання грошової емісії вкрай недоречне.