Запровадження надзвичайних заходів на ринку електричної енергії викликало хвилю обурення у представників галузі та спеціалізованих громадських організацій.

Голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї екс-міністр енергетики Іван Плачков розкритикував Міністерство енергетики та вугільної промисловості, акцентуючи на непрофесійності роботи цього відомства та браку взаєморозуміння з  урядом. «Не розумію, навіщо було запроваджувати надзвичайний стан?» — запитує Іван Плачков.

Країна повинна економити електрику, особливо під час дії надзвичайних заходів. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Відразу після руйнування опор високовольтних ліній електропередач у напрямку Криму на прохання Міненерговугілля 9 грудня  Кабінет Міністрів   ухвалив розпорядження №1296-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», яке буде чинним до 15 січня. Особливість запровадження ручного управління полягає в тому, що диспетчерська служба в особі НЕК «Укренерго» завантажуватиме енергоблоки ТЕС не згідно з чинними правилами енергоринку, а з огляду на наявність палива на станціях. Зазвичай такі обмеження призводять до збиткової роботи теплових електростанцій. А ще передбачено можливість обмежувати експорт електроенергії у країни Східної Європи, що також негативно вплине на доходи та прибутки. 

Відомо, що наші ТЕС працюють «із коліс», тобто не мають достатніх зимових запасів, хоч це заборонено чинними нормативами. До початку опалювального сезону на складах цих станцій було накопичено майже вдвічі менше твердого палива, ніж потрібно. На момент запровадження надзвичайних заходів обсяги антрацитового вугілля, яке видобувають на окупованій території Донбасу, на ТЕС сягали 600 тисяч тонн. У теплу погоду, коли станції за добу спалюють 20 тисяч тонн антрациту, цих запасів вистачить на місяць. Але якщо вдарять морози, щодня доведеться спалювати вдвічі більше.  Тому енергосистему врятують від колапсу лише додаткові закупівлі вугілля, які прибувають кораблями з Південно-Африканської республіки. Але з огляду на те, що не було своєчасно підписано контракти, вугілля з цієї країни приплило в Україну з великим запізненням: 10 грудня в порту розвантажено перші 134 тисячі тонн.  Протягом наступних кількох місяців на ТЕС планують доставити ще 250 тисяч тонн дефіцитного антрациту з ПАР.

Представники громадських організацій однозначно заявили, що нестача антрацитового вугілля не може бути причиною для запровадження надзвичайних заходів.

«Надзвичайні заходи слід вводити за наслідками, а не для запобігання певним катастрофічним станам», — заявив Олександр Рогозін, колишній керівник НКРЕ, а нині віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Енергетична Асоціація України». А президент цієї організації колишній член НКРЕ  Василь Котко наполягає, що суспільство, учасники ринку та потенційні інвестори повинні чітко розуміти,  чому в країні введено надзвичайний стан і які саме інструменти застосовуватимуть до учасників енергоринку.

Протест із приводу надзвичайного стану висловив і представник генеруючої компанії заступник комерційного директора ПАТ «Донбасенерго» Володимир Єгоров. Він нагадав, що запроваджені на початку 2015 року надзвичайні заходи призвели лише до невиплати заробітної плати працівникам галузі та податків державі. «Потрібно мати прогнозний енергетичний баланс, щоб ми розуміли, куди йдемо», — сказав Володимир Єгоров.

Крапку в цій дискусії поставив радник міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех. За його словами, попри очевидну відсутність підстав у класичному вигляді для запровадження надзвичайних заходів, наприклад для подолання наслідків стихійного лиха,  ожеледиці, нині справді мало палива на ТЕС. «Ця ситуація загрозлива, тому, ймовірно, й було ухвалено відповідне розпорядження», — резюмував Сергій Чех. Тепер усе залежатиме від того, чи скористається регулятор (НКРЕКП. — «УК») постановою щодо встановлення тарифів і обсягів виробництва для певних виробників.

Пан Чех вважає, що міністерству потрібно більше уваги приділити реформуванню та лібералізації енергоринку.  «А протягом цього вже втраченого часу ми мали б стати на шлях реформ і досягти певних результатів», — підсумував він. Одним з основних завдань на наступний рік радник міністра назвав ухвалення закону про ринок електричної енергії та підзаконних актів для надання йому чинності.

Наталка ПРУДКА
для «Урядового кур’єра»