З офіційно зареєстрованих в Україні більш ніж 47 тисяч фермерських господарств тваринництвом займаються всього 1—1,5%. Тому що це непроста справа. Щоб ним успішно займатися, треба, крім стартового капіталу й землі, мати спеціальну освіту, приміщення і ще багато чого. А найголовніше — любити тварин і бути готовим перебувати на фермі майже цілодобово. Саме так господарює засновник ФГ «Мініч» у Козельщинському районі Полтавської області Олександр Мініч.

Його дитинство минало біля колгоспної ферми, якою завідував тато. Тож Сашко пас телят. Тому коли підріс, уже напевне знав, ким хоче стати. Незабаром закінчив Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум, потім заочно — Харківський ветеринарний інститут. Навчався й працював ветеринарним фельдшером у КСП «Пашківське». Був беручким, відповідальним. Тому після служби у війську його призначили на посаду головного ветеринарного лікаря господарства.

А після того, як колгосп ліквідували, викупив чотири дійні корови, ще була своя, домашня, десятеро телят, узяв в оренду кілька сараїв і зареєстрував фермерське господарство «Мініч», яке спеціалізується на молочному скотарстві. Нині він разом з дружиною, дітьми й сім’єю рідного брата Івана утримує майже 350 голів ВРХ, з них 135 дійних корів. Господарство має статус племінного репродуктора. По племінні телиці породи українська червоно-ряба покупці приїжджають аж із Узбекистану. Фактично нині господарство «Мініч» розташоване на територіях двох сіл: Пашківка й Бутоярівка. У Буто­ярівці утримують дійну череду, а в Пашківці — молодняк ВРХ і телят. Уся худоба доглянута, сита аж вилискує. Відчувається, що господар за фахом ветеринарний лікар: підлога й стелі в сараях дерев’яні, старі вікна скрізь міняють на пластикові.

Олександр Мініч розповів, що в господарстві вже п’ять років не годують худобу преміксами та іншими неорганічними кормовими добавками. Тому корови не хворіють і живуть не три лактації, як у деяких розвинених європейських країнах, а шість-сім, тобто народжують за життя шестеро-семеро телят. І дояться не гірше, ніж за кордоном. Середній річний удій від фуражної корови у ФГ «Мініч» — майже 8 тисяч літрів молока. У Полтавській області цей показник становить 6,5 тисячі літрів, в Україні — приблизно 6,2 тисячі.

Директор ФГ «Мініч» Олександр Мініч на фермі перебуває майже цілодобово. Фото автора

Надоєне молоко в господарстві охолоджують і зберігають у чотирикубовій ємності від німецького виробника, реалізують на глобинський маслосирзавод, з яким співпрацюють ось уже три роки. Олександр Мініч каже, що співпрацею задоволений, тільки не ціною на молоко, яка роками тримається на одному рівні — у межах 9,6 гривні за літр, хоч у господарстві збільшилися витрати на його виробництво. Особливо цього року, коли в цій місцевості із червня не було дощів. Цей чинник негативно вплинув на розвиток рослин. Однаково, сказав Олександр Мініч, є чим годувати худобу, бо з наявних орендованих 400 гектарів землі 300 гектарів засіваємо кормовими культурами. Та ще 50 — соняшником, який не продаємо, а міняємо на шроти.

Достатньо в господарстві й сільськогосподарської техніки. За час своєї діяльності Олександр Мініч майже щороку створював робочі місця. Самих тільки доярок і фуражирів у господарстві півтора десятка. Усім їм він своєчасно виплачує заробітну плату, й не малу: доярка заробляє приблизно 15 тисяч гривень за місяць, фуражири — 7 тисяч, а в механізаторів зарплата навіть більша. Є повний соціальний пакет.

фермер мініч – У повсякденній роботі фермер Олександр Мініч (перший ліворуч) може розраховувати на помічників досвідченого механізатора Миколу Головка (в центрі) та рідного брата Івана

Єдина, за словами Олександра Мініча, проблема: держава не залишає підприємству достатньо коштів на розвиток. Ще років чотири тому 20% ПДВ акумулювалися на їхніх рахунках, і потім ці кошти вони могли використати на власний розсуд. Фактично це був додатковий заробіток. Тепер держава ці кошти забирає. Крім того, господарство повин­не протягом року сплатити в бюджети всіх рівнів більш як мільйон гривень податків. Самого тільки фіксованого податку воно платить 200 тисяч гривень.

«Проте, — сказав пан Олександр, — займатися тваринництвом в Україні вигідно, інакше б ми ним не займалися. А так плануємо розширюватися, найближчим часом хочемо збільшити череду корів до 200 голів».

ПРЯМА МОВА

Олег ПАЛІЙ,
заступник директора департаменту
агропромислового розвитку
Полтавської ОДА:

— Центральна влада реагує на зауваження й побажання фермерів, які займаються тваринництвом. Щороку збільшує обсяги їх матеріальної підтримки. Цього року вперше виплатять дотацію ФГ сімейного типу без реєстрації юридичної особи, а також особам, які утримують більш як п’ять корів. Дотація становитиме 5 тисяч гривень на корову, але не більш як 250 тисяч гривень на одне фермерське господарство. Під цю програму підпадає й ФГ «Мініч», де утримують 135 корів.

Загалом у нас працюють усі започатковані урядом програми з підтримки фермерів і обласна комплексна програма з підтримки АПК. Крім того, цього року ми виробили семирічну стратегію розвитку Полтавщини, згідно з якою в обласному бюджеті передбачено кошти й на розвиток фермерства та тваринництво.