ЗAМOВЛЕННЯ


 Уряд виділив 1,55 млрд грн на закупівлю майбутнього врожаю зернових в інтервенційний фонд

Зернотрейдерів посуне новий гравець

- Наша держава могла б вдало використати ситуацію нестачі зерна у світі і стати серйозним міжнародним гравцем, - зазначила під час прес-конференції, присвяченій початку цьогорічних форвардних закупівель, народний депутат Інна Богословська. - Україна - зернова держава і для нас зерно має стати важливим стратегічним інструментом зовнішньої політики та економіки, як нафта і газ для Росії, - пояснила вона. - Щоправда, для цього треба створити цивілізовані правила на земельному та зерновому ринках (щоб надприбуток, який отримують зернотрейдери, повертався до виробника), демонополізувати експорт зерна. Адже це ненормально, коли на ринку працює 88 тис. компаній-виробників, значна кількість яких отримує державну підтримку через різні програми, і 5 тис. підприємств-посередників. Вирощене зерно дешево скуповують 10-20 зернотрейдерів, які контролюють експорт зерна, а потім втридорога перепродують його, до того ж, переважна більшість є нерезидентами і не займається виробництвом.

- Такого не повинно бути, - переконана І. Богословська. - Щоб мати право експортувати зерно, треба інвестувати в його виробництво, зокрема, через форвардні закупівлі. За рахунок чого, з одного боку, держава забезпечить власну продовольчу безпеку і присутність на зерновому ринку (не лише внутрішньому, а й зовнішньому), а з другого, виробник отримає реальні кошти, вартість яких непорівнянна з кредитними ресурсами.

Хто ж проти форвардних закупівель? - зауважили журналісти, просто дещо дивним виглядає, що зерно у державний інтервенційний фонд закуповуватиме не Аграрний фонд, як раніше, а компанія "Хліб Інвестбуд" (у статутному фонді якої теж, до речі, є іноземний капітал).

- Справа в тому, що державна компанія через тривалу процедуру тендерних закупівель, яка триває місяцями, не може бути вправним гравцем на ринку, реагувати на ринкову кон'юнктуру, працювати так би мовити в режимі он-лайн, як це роблять зернотрейдери, - пояснив ситуацію генеральний директор Аграрного фонду Олександр Маренець. - До того ж означена компанія має державну частку у статутному капіталі (49%. - Авт.), вона є структурним підрозділом Державної продовольчо-зернової корпорації України, повністю забезпечена всім необхідним обладнанням, має складські потужності на приблизно 4 млн т зерна. Та й уявіть собі, яким має бути тендер, аби придбати у 88 тис. компаній-виробників 1 млн т зерна в інтервенційний фонд?

Окрім держави, до складу компанії входять також структури, афільовані з провідними фінансовими інституціями, більшість яких знаходиться на Уолл Стріт і готові інвестувати в аграрний бізнес, повідомив гендиректор "Хліб Інвестбуду" Роберт Бровді. Водночас він не назвав їх, пославшись на зобов'язання про нерозголошення, лише додав, що компанія займається також інвестиційною, будівельною діяльністю та трейдерством в аграрному секторі.

Учасникам форварду - пільгові ресурси

Як повідомив О. Маренець, за перший транш форварду, що проводитиме "Хліб Інвестбуд" від імені держави, планується придбати 786 тис. т м'якої пшениці ІІ-ІV класу, 100 тис. т жита І-ІІІ класу, 10 тис. т гречки.

За словами гендиректора "Хліб Інвестбуду" Роберта Бровді, компанія пропонує наступні закупівельні ціни на продукцію майбутнього урожаю: 1612-1792 грн за 1 т пшениці (залежно від класу), 1447-1582 грн - за 1 т жита, 6750 грн - гречки. Оплату за контрактом підприємство має намір проводити у три транші. Перший - 50% передоплати на момент укладення контракту, другий - 20% перед збиранням урожаю, третій - 30% після його збору і постачання продукції на сертифікований зерновий склад. Урожай, придбаний оператором, страхуватиметься у компаніях "Провідна", "Брокбізнес", "АСКА" та інші. Виробникам, які укладуть форвард з "Хліб Інвестбуд", оператор має намір поставити добрива та пально-мастильні матеріали (дизпальне і низькооктановий бензин) за пільговими цінами, наголосив Роберт Бровді. Вони вже закуплені. Зокрема, аміачна селітра обійдеться аграріям у 2815 грн за 1 т при ринковій 3200-3500 грн. Аби уникнути спекуляцій на цьому ринку, потреба в тому чи іншому ресурсі розраховуватиметься за формулою (залежно від обсягу законтрактованого обсягу продукції).

- Приміром, сільгоспвиробник, який заключив з нами форвард на поставку 10 тис. т зерна, за нашими розрахунками, має обробляти приблизно 3 тис. га землі (що буде підтверджуватися відповідною документацією) і зможе придбати відповідну кількість аміачної селітри. Аналогічно розраховуватиметься й потреба в пально-мастильних матеріалах, пояснив гендиректор оператора.

Загалом ціни на аміачну селітру для сільгоспвиробників-учасників форвардної програми будуть нижчими на 10-15% порівняно з ринковими, на пально-мастильні матеріали - на 6-7%. Вирішується також питання забезпечення їх якісними і доступними засобами захисту рослин.

- Жодного літра пільгового пального, жодного кілограма аміачної селітри за ринковою ціною нами відпущено не буде, - пообіцяв Р. Бровді. - Аби виключити можливість відкатів та інших зловживань, ми залучили достатню кількість фахівців на місцях, створили " гарячу" лінію, сайт, а також розподілили кошти по всіх регіонах України залежно від обсягу посівних площ та родючості грунтів, не зважаючи на розташування відносно портів. Роберт Бровді також зауважив, що нині на ринку ажіотаж настільки великий, що форвардну програму завдяки бажаючим долучитися до неї можна закрити за один місяць у повному обсязі.

На запитання журналістів, чи достатньо 5 млрд грн, аби покрити потреби аграріїв у коштах для весняно-польових робіт, гендиректор Аграрного фонду відповів, що експерти оцінюють вартість робіт у 20-25 млрд грн, але, зважаючи на наявні вільні обігові кошти у потужних компаній та кредитні ресурси, цієї суми цілком достатньо. За 5 млрд можна придбати майже 3 млн т різної сільгосппродукції - пшениці, жита, гречки, цукру, повідомив він, наголосивши, що це доволі великі кошти і вони вперше спрямовуються державою на форвардні закупівлі.

ДOВІДКA "УК"

Форвард - один з найпоширеніших економічних інструментів, що дає змогу двом сторонам на взаємовигідній основі отримати продукт чи послугу і вчасно за неї розрахуватися. Чи не єдина відмінність форварду від так званої спотової закупівлі - сьогодні-на-сьогодні тут і зараз - внесення часткової передоплати за продукт, який буде вирощений, вироблений або добутий. Ціна на продукт є фіксованою і сформованою виключно за ринковим принципом, виходячи з попиту, пропозиції та виробничої рентабельності. Натомість користь від отримання грошей переоцінити неможливо. Форвардні асигнування не є кредитними ресурсами, отже, виробникові вони нічого не коштують. Більше того, виробник разом з коштами отримує щось на кшталт генерального замовлення, яке повністю знімає проблему подальшого збуту продукції.

КOМПЕТЕНТНO

Позитивний крок, але ризикований

Володимир ЛАПА,
керівник групи експертів
Українського клубу аграрного бізнесу: 

- Якщо припускати, що форвардні закупівлі здійснюватимуться в режимі он-лайн і виключно у виробників зернових, домовленості виконуватимуться у повному обсязі, оплата буде вчасною, без затримок, і аграрії-учасники форварду зможуть придбати паливо та міндобрива за пільговою ціною, то це, безумовно, позитивний крок. 5 млрд грн - це доволі солідна сума, яка дотепер ніколи не виділялась урядом під майбутній урожай. Водночас треба зважати, що в Україні є законодавство, яке регламентує форвардні закупівлі. На жаль, Аграрний фонд, як стверджують чиновники, у тому вигляді і в тому законодавчому полі, в якому він створений, не може працювати через складність процедури тендерних закупівель. Нібито Аграрний фонд змушений закуповувати продукцію виключно на тендерах, а специфіка діяльності Аграрного фонду, що прописана у Законі "Про державну підтримку сільського господарства", не передбачає їх проведення, бо на тендерах в принципі не можна працювати - це очевидний факт. Наскільки нам відомо, у Верховній Раді нині зареєстровано законопроект, який дозволяв би Аграрному фонду здійснювати форвардні закупівлі без проведення тендерів, а також закупівлю товарів у рамках інтервенційної діяльності... На мою думку, треба просто повернути систему в законодавче поле. Є Закон "Про державну підтримку сільського господарства", який передбачає, що підтримка має здійснюватися через Аграрний фонд, закупівлю має проводити державна спеціалізована установа. Якщо там необхідно зробити певні застереження по тендерних закупівлях, то я думаю, їх треба зробити, щоб не користуватися тендерами, а закуповувати сільськогосподарську продукцію через аграрну біржу, як це передбачено законодавством. Слід повернути все в русло закону, бо на відміну від діяльності Аграрного фонду, яка прописана законами і постановами, діяльність "Хліб Інвестбуду", крім статуту цієї компанії, на жаль, нічим більше не розписана. Тут є певний ризик. Варто зважати, що прогнозувати на перспективу, як все складеться, досить складно і, по суті, от таким делегуванням повноважень ми перекреслили, умовно кажучи, половину законодавства щодо регулювання ринків аграрної продукції і підтримки сільгосппродукції.