Кілька років тому романтична миколаївська дівчина вирішила посадити на власному городі тюльпани. І не кілька сортів, а кільканадцять десятків. І лише ті, які радували б око. Уже згодом власниця тюльпанового подвір’я вирішила, що хоче ділитися радістю з усіма. Так у 2015-му народилася «Тюльпанова веселка» Інни Токарєвої, яка на трьох сотках власного городу у Варварівці (околиця Миколаєва) вирощує понад 150 сортів чарівних квітів замість редиски, огірків, помідорів. Чому дівчина обрала тюльпани і в чому сенс її захоплення, дізнався «Урядовий кур’єр».

Інна Токарєва у своєму квітнику. Фото надав автор

Король весни

Тюльпан називають королем весняних квітів, адже з ним «не може зрівнятись ані ніжний кипарис, ані сама троянда». Так казав про тюльпани перський поет Гафіз. У Туреччині султани влаштовували чи не змагання серед коханих, які доводили свою любов, кожна вирощуючи власну галявинку тюльпанів.

Згодом велична благородна квітка дісталася Європи. Хоч у стамбульському Еміргані, хоч у нідерландському Кекенгофі, цю квітку сприймаємо як символ весни, пробудження почуттів, цноти і вірності.

У Миколаєві теж є маленька Персія, Голландія чи Туреччина. Зробила тюльпановий едем відома в місті волонтерка, ентузіастка, небайдужа людина Інна Токарєва. Назвала його веселкою, адже вирощує квіти сотень неймовірних кольорів і відтінків. Каже, що перші цибулинки придбавала в Нікітському ботанічному саду, згодом через інтернет. Великою колекція стала років із сім тому, і відтоді тільки збільшується.

Відкриття «Тюльпанової веселки» відбулася 2015 року. Інна каже, що після того, як заявила про веселку у фейсбуці і створила окрему сторінку, люди стали йти масово.

«Тоді, — зізнається вона, — просто хотіла запросити друзів і приятелів, аби вони трохи відпочили, оговталися від того, що відбувається у країні. Але людська пошта та соціальні мережі розголосили про мою веселку. Вже у 2018-му на тюльпановому городі побувала понад 1000 відвідувачів. І це за два тижні, бо саме стільки триває сезон цвітіння тюльпанів. У будні приходили до 50 відвідувачів, у вихідні — втричі більше».

Дехто приходив пішки з віддалених районів. Господиня пригадує, що найбільше веред візитерів було школярів, дівчат, які робили селфі, приходили навіть серйозні чоловіки у шикарних костюмах, родини, бабусі з онуками, друзі, знайомі, журналісти.

Одна з галявинок підтверджує, що це справді веселка. фото з архіву редакції Інни Токарєвої

Цього року Інна відтворила свою «Тюльпанову веселку» в онлайн-режимі facebook.com/groups/tuliprainbow/

«Доріжки вузенькі, територія невелика. Звісно, хочеться ділитися красою, але слід дотримуватися загальних правил, — каже господиня. — Тому розміщую фото й відео для тих, хто знає і розуміє красу. Вважаю, що це потрібно багатьом. Потрібен позитив. Краще нехай люди бачать веселку моїми очами, ніж ніяк».

Сорт марат вважають аристократом серед тюльпанів

Квіткові секрети

Люди залишають відгуки. Шанувальниця веселки Лія Щеглова каже: «Це краса у чистому вигляді. Можливість насолодитися першими квітками і весною, відчувати радість життя. Повертаюся щороку, бо не уявляю нашого міста без веселки».

Для Олени Клименко веселка — джерело натхнення, для Анастасії — «задоволення, неймовірна концентрація краси на квадратний метр, надихаючий приклад реалізації мрії, яка робить навколишній простір красивішим».

Олена Домбровська написала, що Іннина веселка — це «просвітництво у світі тюльпанів, втілення мрій», доказ того, що одна людина може зробити багато. Її підтримують й інші.

Із сорту данс лайн виникла галявинка-хмаринка

Зазвичай ділянка в Інни розквітає в десятих числах квітня, плюс-мінус п’ять днів.

«Але цього року все не так, — каже господиня тюльпанів. — За моїми підрахунками, на два тижні раніше. Якби не карантин, я б оголосила веселку на 1 квітня. Натомість нинішня весна порадувала несподіванками. Ось один з видів, який знаю сім років. Цього року він зробив мені сюрприз. На кожному стеблі розквітло по 2—5 квіток, а це не багатоквітковий сорт. Просто диво!»

Імовірно, дива трапляються лише у таких дивних людей, які віддаються праці, захопленню, бажанню поліпшити цей світ. І фанати тюльпанів віддячують. Вони приходили свого часу під час цвітіння ранніх, потім — коли веселка буяє, згодом — до тих, що квітнуть пізніше, лілієподібних.

«Сортів багато, я їх всі люблю, — ділиться Інна. — Особливі для мене тюльпани-папуги. Не всі їх розуміють, не всім вони подобаються. Але вони привертають увагу незвичною формою і пелюстками. Вони схожі на дивовижних райських пташок. За ними дуже цікаво спостерігати, бо вони змінюються щодня — стають різного кольору, міняють форму пелюсток».

Інна поділяє мій захват із приводу класичних тюльпанів. Їхні міцні аристократичні бокали мають велику кількість забарвлень. А ще є махрові, махрові-бахромчаті, лілієцвітні, папуги неправильної форми пелюсток, маленькі тріумфи, ботанічні, півонієноподібні. Кожен може обрати квітку собі до вподоби згідно зі своїм настроєм та розумінням життя.

Кілька років тому Інна хотіла створити в Миколаєві ботанічний сад. Питаю, чи не зникло бажання.

«Звісно, бажання є, — каже Інна. — Я готова поділитися своєю колекцією з містом, із громадою. Але про такі плани поки що не йдеться. Сад — це серйозна справа на багато майбутніх десятиріч. Його не можна посадити і піти геть».

Один з улюблених папуг господині змінює колір та форму пелюсток під час цвітіння

Мені дуже сподобалося, як миколаївська тюльпанова королева сказала: «Якщо хочеш чомусь присвятити життя, плекай свій сад!» Тож плекаймо наш сад!