Інара Мурнієце — політик із великим досвідом найвищого рівня, була спікером латвійського парламенту двох скликань. І це цінно, оскільки вона бачить сьогоденну ситуацію у розвитку та з вектором у майбутнє.
Наша розмова відбулася невдовзі після чергових парламентських виборів, у гарячу пору коаліційних переговорів. Тому Укрінформ особливо вдячний пані спікерові за те, що вона знайшла час для важливої розмови.
Ракетними ударами росія демонструє свою слабкість
— Як ви оцінюєте поточну ситуацію? Уже другий тиждень поспіль росія завдає масованих ракетних ударів по Україні.
— Ми бачимо, що росія ескалює ситуацію, обстрілює столицю Київ, інші міста, масштабно атакує цивільне населення, цивільну інфраструктуру. росії видається, що вона цим демонструє свою силу. Але зрозуміло, що це не так. Ось і Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що росія цими ударами по цивільній інфраструктурі демонструє свою слабкість. І цілком очевидно, що путін намагається посіяти страх серед українців, міжнародного співтовариства, в російському суспільстві. Тут напрошуються паралелі зі Сталіним, тому що основи сталінського режиму були саме в тому, щоб сіяти страх і всередині країни, і на міжнародній арені.
Але що ми бачимо як реакцію? Український народ, ЗСУ, політичні сили цьому страху не підкоряються. Виходить усе з точністю до навпаки. Ви, українці, чітко бачите ситуацію. Ви демонструєте відвагу, сміливість, яку вселяєте Європі, решті світу. Я б сказала, що це має продовження, результати: ви надихаєте Європу!
кремль створює альтернативну реальність, яка не відповідає дійсності. Він намагається нав’язати її і російським громадянам, й іншим країнам, іншим народам. Але якщо щодо росіян це вдається, то в іншому світі цього не сприймають. І що дужче кремль намагається транслювати нам хибну реальність, супутній їй страх, то краще ми розуміємо, що відбувається насправді. Ми розплющуємо очі для справжньої реальності. Український народ, українські лідери допомагають у цьому всьому світу, вони нині є моральним компасом, підтримують моральні цінності для всього світу.
Адже ви, українці, вже на Майдані заявили, що свобода та демократія — це ваші цінності. Але путінська росія цього не зрозуміла. Вона переживає приниження і на полі бою, й у внутрішній політиці, й на міжнародному рівні. Це дуже важкий урок для росії, тому що той шлях, яким вона йде, не веде до розвитку, а навпаки, повертає назад. У цьому сенсі не випадкова паралель зі сталінським режимом. І це не просто шлях назад, в історичне минуле, а дуже сильний зворотний рух — до впадання в дикість.
Ми дуже предметно побачили це на територіях України, які росія окупувала, а потім їх визволили Збройні сили України. У зв’язку зі злочинами, які там відкрилися та відкриваються, хочу висловити глибоке співчуття українському народові.
А нинішня росія не має шансів на розвиток і гідне існування. І колись режим путіна буде засуджено у суді.
Не можна поступатися шантажу, інакше він стає агресивнішим
— Як повинні діяти політики демократичних країн у нинішніх умовах — ескалації з боку росії, насамперед її ядерного шантажу?
— Важливо пам’ятати всю історію ескалації. Незаконне захоплення українських територій воєнним шляхом розпочалося давно, 2014 року. Згодом він продовжився масштабною агресією 24 лютого. Нагадаю, що в перший день вторгнення Саейма (латвійський парламент, співзвучно і за аналогією з парламентами Литви, Польщі, як синонім використовують слово «сейм». — Ред.) одностайно ухвалила заяву, в якій рішуче засудила воєнну агресію росії та широкомасштабне вторгнення в Україну і закликала до запровадження максимальних санкцій проти росії та білорусі. Згодом наш парламент одним із перших заговорив про геноцид українського народу і визнав, що він відбувається терористичними методами. Ми дуже чітко сказали, що однозначно виступаємо за міжнародні відносини, що ґрунтуються на міжнародному праві.
Щодо ядерного шантажу, то так, росія займається цим. Але шантажист зазвичай слабкий. Це показник того, що він не може перемогти іншим способом. І зрозуміло, що не можна поступатися шантажу. Інакше він стає лише агресивнішим. Гадаю, що країни Балтії це усвідомили дуже давно. Але нині це зрозуміли й інші європейські країни. І не лише європейські. Недарма у міжнародних ЗМІ прозвучало, що лідери країн світу виступили з посланням росії з цього приводу. Також пролунали дуже серйозні застереження щодо того, що станеться, якщо росія тією чи іншою мірою здійснить свої ядерні погрози. Наслідки для російського режиму в такому разі будуть фактично фатальними. Думаю, це достатньо хороші підстави, щоб стримувати росію від непрогнозованих дій. Тому що, повторю ще раз, переговори із шантажистами неприпустимі.
Чим системно займається кремль, росія? Вони руйнують світові відносини, правовий світоустрій. А демократичний світ на боці України. На користь самої росії було б зупинитися, припинити війну, повернути Україні ті землі, які належать їй за міжнародним правом. Оскільки цього не відбувається, то демократичний світ не має іншого вибору, крім як продовжувати всіма силами підтримувати Україну в боротьбі проти агресії. Півтора тижня тому було прийнято восьмий пакет санкцій. Слід і надалі посилювати міжнародну ізоляцію росії.
Але найголовніше — й надалі відправляти в Україну озброєння, забезпечувати її системами ППО.
— Так. До речі, а що тепер із планами військової, економічної допомоги Україні, допомоги у відновленні інфраструктури?
— Можу сказати, що Латвія та інші країни продовжують і продовжуватимуть надавати таку підтримку. Я брала участь у міжнародній конференції з відновлення України в Лугано (4—5 липня. — Ред.), де за одним столом сиділи представники 40 країн та міжнародних організацій. 25 жовтня в Берліні очікується ще одна конференція, яка продовжить координацію підтримки вашої країни. Наголошу, що в цьому процесі керівна сторона — сама Україна.
У Європі підтримують політику цінностей
— Як вам здається, наскільки на цьому тлі велика стійкість демократичних країн Європи із владою, яку регулярно переобирають?
— Як голова парламенту регулярно беру участь у зборах спікерів парламентів країн Євросоюзу. Мала змогу спостерігати за тим, як змінюється ставлення і позиція країн ЄС, глав їхніх парламентів. Ця підтримка постійно зростає. Нині перевага сил на боці тих, хто підтримує Україну. І навіть ті країни, які спочатку висловлювалися і діяли стримано, вже надсилають вам зброю. Хочу наголосити, що це повністю заслуга України та українців. Це підтримка вашої відваги, вашої любові до Батьківщини і того, що ви зараз стоїте на варті наших спільних європейських цінностей. Суспільство в державах Європи нині підтримує політику цінностей. І це дуже важливо, бо створює мотивацію для урядів, щоб вони теж підтримували політику цінностей. Інакше може виникнути ризик, що уряди зазнають спокуси скотитися назад до Realpolitik.
Для мене пам’ятне та важливе спілкування з українськими діячами. Згадуються чудові зустрічі із Президентом України Зеленським — у Києві, і тут, у Латвії. Дуже високо ціную керівника Збройних сил України пана Залужного. Маємо постійні, на рівні повсякденної політичної роботи, контакти з колегою — спікером українського парламенту Стефанчуком.
— Як оцінюєте підсумки виборів у Сейм Латвії? Коли і як, за вашими оцінками, можуть закінчитися коаліційні переговори? Чи можете щось сказати про політсили, які вважають проросійськими, поразку партії Saskaa/«Злагода» та частковий успіх партії Stabilittei!/«Для Стабільності»?
— Вважаю, що новий уряд буде затверджено на початку листопада. 1 листопада відбудеться засідання 14-го скликання Саейми. І найвірогідніше, за кілька днів буде сформовано уряд. Можливо, навіть того самого тижня (1 листопада 2022 року — вівторок, останній робочий день тижня — 4 листопада. — Ред.). Я переконана, що новий уряд твердо продовжить курс євроінтеграції, інтеграції в НАТО. І підтримка України буде одним з наших головних пріоритетів. Щодо деяких інших підсумків виборів, то ми зіткнулися з тим, що в новому парламенті персон, які відкрито підтримують росію, набагато менше, ніж раніше. І це хороший сигнал.
Особливу увагу приділяємо внутрішній безпеці країни
— Наскільки надійно захищено сьогодні (і буде захищено завтра) безпеку Латвії?
— 24 лютого, початок повномасштабної війни проти України став джерелом важливих висновків і для нас. Ми домовилися підвищити військовий бюджет держави до 3% ВВП. Нині це 2,3%. Також домовилися запровадити службу державної оборони (обов’язковий військовий призов. — Ред.). Ще дуже важливо підвищити підтримку територіальної оборони Земессардзе (національна гвардія Латвії, частини якої мають територіальну прив’язку, — Ред.), розвивати боєздатність латвійських збройних сил, сприяти збільшенню присутності в Балтійських країнах сил НАТО, США. Нині порушують тему уроків державної оборони у школах, що, на мою думку, має стати обов’язковим предметом. Зрозуміло, що необхідно підвищити підтримку Яунсардзе (форма навчання молоді за інтересами, що проводить міністерство оборони Латвії, мета якої — підготовка молоді до захисту країни. — Ред.).
Урок, який ми можемо зробити з досвіду України, свідчить і про те, наскільки важлива внутрішня безпека, тому що загрози йдуть не лише із зони бойових дій. Нам потрібно дуже серйозно думати про зміцнення внутрішньої безпеки держави. На щастя, в Латвії вже є великий досвід експертизи у стратегічних комунікаціях та боротьби з дезінформацією. У нас чудово працює NATO StratCom COE (Центр передового досвіду стратегічних комунікацій НАТО було відкрито в Ризі 2014 року. — Ред.). Наш регулятор (латвійська Національна рада з електронних ЗМІ, NEPLP. — Ред.) ефективно працює, припиняючи мовлення російських каналів. Тож можемо сказати, що ситуацію у ЗМІ дуже ретельно відстежують.
Найважливіше, що є ефективний зворотний зв’язок із суспільством. Наприклад, якщо в якомусь медіа з’являється карта з неадекватно відображеною територією України, то одразу громадськість обурюється і наш регулятор отримує величезну кількість повідомлень.
— Насамкінець ще кілька слів із приводу інформаційної безпеки Латвії після 24 лютого. Масове відключення прокремлівських ЗМІ ви вже відзначили. А як на неї вплинув переїзд до Балтії, Латвії великої кількості опозиційних російських журналістів?
— За цим питанням також ретельно стежить наш регулятор ЗМІ. Наскільки розумію, початкове бажання цих медіа полягало в тому, щоб вести мовлення на росію. І ми сподіваємося, що вони продовжать цю дію щодо рф. Це дуже важливо: перебуваючи в демократичній країні Євросоюзу, розповідати росіянам, що означає демократія і що означає жити в демократичній державі. І вони, можливо, менше втручатимуться у внутрішні справи Латвії, які не цілком адекватно розуміють.
Олег КУДРІН,
Укрінформ,
Рига