Днями в Державній казначейській службі України оприлюднили звіт про роботу відомства у 2018 році, який презентувала голова служби Тетяна Слюз. Вона навела чимало цифр і фактів, що характеризували роботу відомства торік. Гадаємо, всі їх наводити нема сенсу, адже кожен охочий може ознайомитися з ними на сайті www.treasury.gov.ua. Але на деяких таки варто зупинитися.

У системі Державного казначейства діє 661 територіальний орган, зокрема центральний апарат. Зі зрозумілих причин не функціонують відділення у Криму, на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. А ось на лінії зіткнення з окупантами працюють відділення в Авдіївці, Торецьку, Мар’їнці, Попасній, Станиці Луганській, куди щохвилини може прилетіти подарунок від не проханих на українські землі гостей. Як бачимо, робота скромного державного службовця теж буває ризикованою.

А й там, де війни нема, є проблеми. Скажімо, місцеві бюджети дуже мляво повертають позики, надані їм з бюджету в 2009—2014 роках. І в балансі казначейського рахунку на них чимала заборгованість — 9 мільярдів гривень. Ще 52,8 мільярда — за позиками, наданими Пенсійним фондом України у 2007—2018 роках.

Зате кошти місцевих бюджетів, розпорядників та одержувачів цих коштів зменшилися на 6,7 мільярда гривень. Це добре: отже, ці кошти вже не висять мертвим вантажем на рахунках, а їх освоюють громади на свої потреби. Щоправда, зауважує Тетяна Слюз, у деяких розпорядників коштів бюджетна дисципліна кульгає на обидві ноги — вони вчасно не надають необхідних документів, і тоді доводиться виносити попередження, а то й тимчасово припиняти операції на видаткових рахунках.

Одна з функцій казначейства — виконання судових рішень, які передбачають стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної органами дізнання, досудового слідства, прокуратури, судів тощо. Цей напрям голова казначейства назвала проблемним і має на те підстави: у бюджеті на цю потребу передбачено коштів істотно менше, ніж обліковано відповідних судових рішень. Тому станом на початок 2019 року не відшкодовано шкоди за 126 тисячами судових рішень на суму понад 4 мільярди гривень. Частину рішень датовано ще 2010—2011 роками, і 90% відвідувачів служби цікавить саме це питання. Це велика проблема.

Ще одна проблема — плинність кадрів. У центральному апараті вона сягає 13% на рік, у територіальних органах трохи менша, але теж чимала — близько 8%. Багато в чому це пояснюється невисокими зарплатами: у середньому в Україні — 9,3 тисячі без урахування податків та зборів. Це разом з центральним апаратом, на місцях є й набагато менше. Хоч працівники органів місцевого самоврядування, які часто сидять у тому самому приміщенні, мають зарплати істотно вищі.

Особливо це стосується згаданих регіонів прифронтової зони, де працівники органів самоврядування отримують подвійні зарплати, а працівники казначейства — ні. Тож чи варто дивуватися, що багато хто не витримує спокуси і перебирається на роботу до сусідньої кімнати?

Із цього приводу присутній на презентації звіту голова профспілки працівників державних установ Юрій Піжук зауважив: «Необхідно змінити підхід до оплати праці державних службовців, здійснити кардинальну реформу в системі оплати праці». Профспілка має намір звернутися до уряду з цього питання, адже в казначейській службі працюють фахівці високої кваліфікації, й цей кадровий потенціал треба зберегти на благо всієї держави.

Казначейська служба активно впроваджує сучасні цифрові технології: має акредитований центр сертифікації електронних ключів, систему електронного подання звітності, систему дистанційного обслуговування «Клієнт — казначейство» тощо. Але, на жаль, наявна технічна база, особливо у регіональних відділеннях, не завжди дає змогу реалізувати переваги нових електронних систем повною мірою.

І наостанок варто зауважити, що на презентації звіту були присутні чимало представників громадських організацій, однак з їхніх вуст на адресу відомства чи його керівника не пролунало жодної претензії. Навпаки, оплесками зустріли Юрія Піжука, коли він від імені центрального комітету і президії очолюваної ним профспілки вручив Тетяні Слюз подяку всій казначейській службі за плідну роботу.