Глави урядів країн-учасниць Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ нарешті почали дієво розморожувати цей формат роботи. Яскравий доказ — ухвалення сторонами важливих стратегічних рішень. Посиленням цього твердження можна вважати і проведення заходу на рівні глав урядів. Це сталося вперше за історію організації. А ініціював зустріч Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Ще перед стартом переговорів він подякував високим гостям за швидку реакцію на його сигнал-запрошення.

Спитаєте, чому міні-саміт стартував з легкої руки? Річ у тім, що Україна, Грузія, Молдова та Азербайджан фокусуються не на спробах геополітично вплинути на Євросоюз. І аж ніяк не на кроках, які могли б певним чином задати тон «Східноєвропейському партнерству» чи роботі регіональних міжнародних організацій. Мета зустрічі швидше тактична: вижити за нинішніх правил зовнішньополітичної гри. Плацдармом для компетентного діалогу став Клуб Кабінету Міністрів та Дипломатична академія.

На вулиці Інститутській Прем’єр-міністр України разом із грузинським та молдовським колегами й заступником Прем’єра Азербайджанської Республіки проводив півторагодинне засідання. На Великій Житомирській Володимир Гройсман, Георгій Квірікашвілі, Павел Філіп та Ісмет Дурсун огли Абасов розставляли акценти під час бізнес-форуму. В назві заходу «ГУАМ — територія вільної торгівлі і транзиту», без перебільшення, й коріниться мета переговорів високопосадовців із пострадянських країн. Закласти підвалини державно-приватного партнерства, функціонування зони вільної торгівлі і підвищити конкурентоспроможність транспортного коридору ГУАМ — ці три постулати сформують успішне завтра для четвірки.

Глави урядів країн-членів ГУАМ переводять торговельно-економічні зв’язки у практичну площину. Фото з Урядового порталу

Митні процедури доведеться визнати

Засідання глав урядів — держав-учасниць Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ відбувалося за закритими дверима. Представникам ЗМІ стало відомо про точки дотику в чотиристоронньому форматі співпраці під час короткого брифінгу. Та й підписання документів делегаціями України, Грузії, Азербайджану і Молдови виплескувало на поверхню подальший напрям розвитку. В письмовій формі висловлено підтримку Протоколу про затвердження Порядку створення та діяльності робочого органу, який координує дії договірних сторін угоди про створення зони вільної торгівлі між державами — учасниками ГУАМ (від 20 липня 2002 року) та Протокол між митними адміністраціями держав — членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через їхні державні кордони.

Володимир Гройсман не стримував емоцій: «Важливо, що ми підписали документи, які дають нам змогу вже у 2017 році повноцінно запровадити зону вільної торгівлі у наших державах. Це сприятливо позначиться на розвитку наших національних економік, поглибить співпрацю. Ці документи — сміливий крок щодо покращення нашого економічного співробітництва».

Та особливі надії він покладає на Протокол між митними адміністраціями. Чому? Бо взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через державні кордони країн-членів ГУАМ, гарантуватиме високу якість запровадження нової ЗВТ. Азербайджан, Молдова та Грузія мають навчитися разом з Україною визнавати всі митні процедури. Це й стане рушієм успішної співпраці в цьому напрямі.

Під час брифінгу глава українського уряду виокремлював і торговельно-економічну співпрацю. У цьому контексті йшлося про зростання в 2016 році обсягу торгівлі товарами та послугами між Україною та країнами-членами ГУАМ до 1,7 мільярда доларів і про можливості підвищити цей показник. Наступний нюанс корениться в підготовці додаткових протоколів до угоди щодо створення ЗВТ ГУАМ. Міністерства економічного профілю не повинні зволікати з цими документами — перепонами започаткування повномасштабного проекту. На зміну технічним доопрацюванням дуже швидко прийдуть вищі торговельно-економічні показники.

Володимир Гройсман не оминув увагою і перспективи розвитку транспортної інфраструктури в межах проекту Нового шовкового шляху. Його слова цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Транспортне сполучення, транспортні коридори наших держав мають дуже важливе стратегічне значення. Коли ми зможемо вибудувати ефективне транспортне сполучення — залізниця, дороги, порти, — зможемо якісно покращити нашу взаємодію». Пріоритетним і вкрай цікавим для України він назвав Транскаспійське міжнародне транспортне сполучення.

На думку Прем’єр-міністра Грузії Георгія Квірікашвілі, неврегульовані конфлікти в регіоні ГУАМ перешкоджають політичному, економічному та соціальному розвитку країн. «Голос ГУАМ має звучати якомога гучніше. Для всіх нас важливо активніше використовувати потенціал ГУАМ, щоб мати широку міжнародну підтримку й адекватну реакцію у зв’язку із зазіханням на територіальну цілісність та суверенітет держав-членів організації», — додав він.

На думку Прем’єра Республіки Молдова, гуамівці мають відновити Шовковий шлях і налагодити енергетичну, торговельну й інфраструктурну співпрацю. «Ми всі зацікавлені в тому, щоб розвивати співпрацю в енергетичній сфері шляхом реалізації проектів щодо транспортування вуглеводнів та диверсифікації їх джерел для енергетичної безпеки наших країн», —  заявив він.

Для підприємців бар’єри впадуть

Усі акценти розставлено у спільній заяві глав урядів держав-учасниць Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ. Сторони у 2017-му відзначають 20-річчя співпраці в такому форматі. На розвиток організації вплинули і регіональні, і спільні стратегічні цілі. Їх реалізовували саме за рахунок розширення співпраці в політичному, економічному, культурному та гуманітарному вимірах. Україна, Грузія, Азербайджан, Молдова вважають запорукою успіху дотримання принципів міжнародного права, прописаних у Статуті ООН і Гельсінському Заключному акті.

Легким домовленостям в Києві сприяло щонайменше три чинники: посягання на суверенітет і територіальну цілісність кожного члена цієї четвірки; географічне розташування членів ГУАМ, яке створює своєрідний коридор-об’єднання Європи й Азії (його роль посилює Транскаспійський маршрут Великого шовкового шляху); недієздатність економічного розвитку без проектів у галузі торгівлі й транспорту.

Тож на 20-му році роботи сторони домовилися приділяти більше уваги соціально-економічному розвитку, сприяючи безпеці й стабільності в межах ГУАМ. Вони прагнуть швидкого врегулювання конфліктів на своїх територіях, зневажаючи та критикуючи погрози чи застосування сили, військову окупацію, незаконну анексію територій. 

За пріоритет у роботі взято розвиток транспортного коридору ГУАМ, конкурентоспроможність його транзитного маршруту. Не менш важливо долучати до співпраці ділові кола. Для них нові обрії створить саме зона вільної торгівлі ГУАМ. За сценарієм четвірки, вона не створюватиме бар’єрів для економічних і торговельних відносин.