Моя дружина, приносячи додому хліб з магазину, обов’язково розрізає його навпіл і одну з частин кладе до морозильної камери. Пояснює це тим, що так хліб довше залишатиметься свіжим. Я не надавав цьому особливого значення, доки не побував на підприємстві ЧАНТА МАУНТ, розташованому в селі Нові Петрівці Вишгородського району на Київщині. Тут, за свідченнями фахівців, випускають найкращі в Україні заморожені хлібобулочні вироби.

— Ваша дружина правильно робить, — з такого висновку розпочинає нашу розмову директор заводу Орест Андріяс. — Заморожуючи хліб у морозильній камері, господині призупиняють активність мікрофлори, зокрема поширення плісняви. А шокове заморожування за -35°С, яке ми використовуємо на нашій лінії, зупиняє у випічці буквально всі процеси. Через низьку температуру процес заморожування відбувається стрімко, і кристали льоду, на які перетворюється волога у випічці, мають дуже малий розмір, тож після допікання пружна форма, красива структура тіста і відмінний смак продукту залишаються незмінними. Тому хлібобулочні вироби, виготовлені на підприємстві ЧАНТА МАУНТ, можна споживати протягом шести місяців.

Килимові капці

Багато їжджу на підприємства України, буваю й на тих, де випускають звичайні — лінійні хлібобулочні вироби, але такого заводу, як у Нових Петрівцях, ще не бачив. ЧАНТА МАУНТ має унікальне технологічне обладнання — тунельні печі з кам’яним подом, які вивели підприємство на високий промисловий рівень в Україні. Завод, який його працівники називають «Maybach», серед хлібних «машин», фактично єдиний, де на промисловій основі випікають артизанський (тобто вироблений руками) хліб.

Цікаво, що раніше за кордоном під словом «хліб» розуміли лише білий, попередньо нарізаний та упакований у пластиковий пакет. Цим класичним продуктом іноземці користуються й досі. Італійський білий хліб, наприклад, виготовлений методом тривалого бродіння тіста з низьким вмістом дріжджів, називається чіабата (у перекладі з італійської — килимові капці). З кінця 1990-х цей вид хліба став дуже популярним у Європі та США, його почали широко використовувати для приготування бутербродів.

Продукт майстрів із Нових Петрівців має відмінності від класичної італійської чіабати. Італійці полюбляють багато скоринки і мало (дуже мало) м’якушу всередині. Якщо розрізати таку чіабату, то знайдете всередині мереживо з величезними порами. Український споживач назвав би це вже не порами, а дірками. На такі «дірки» масла намастити не зможеш, а головне — не захочеш. Тому на ЧАНТІ орієнтуються насамперед на смаки вітчизняного і європейського споживача, крім італійців, отже їхня чіабата має не занадто крихку скоринку і середні за розмірами пори. Технологічно це досягається за рахунок додаткової ферментації та ряду технологічних прийомів спеціалістів підприємства.

Новопетрівська чіабата — справжній витвір майстрів артизанського хліба. Скуштувавши хоч раз її свіжу скоринку, покупець прийде по товар знову. Про це свого часу подбав власник групи компаній «Хлібні інвестиції» Юрій Триндюк (на фото). Він сам досконало оволодів технологією виробництва чіабати й навчив цього працівників заводу.

Новопетрівська чіабата — справжній витвір майстрів артизанського хліба. Скуштувавши хоч раз її свіжу скоринку, покупець прийде по товар знову. Про це свого часу подбав власник групи компаній «Хлібні інвестиції» Юрій Триндюк (на фото). Він сам досконало оволодів технологією виробництва чіабати й навчив цього працівників заводу

Пів року не черствіє

Ідея створити в Україні «чіабатне» підприємство належить Юрієві Триндюку, власникові групи компаній «Хлібні інвестиції». Щоб її реалізувати, Юрій Григорович поїздив світом, досконало вивчив артизанське питання. Далі було будівництво заводу з нуля, на яке попередньо витратили півтора року і десятки мільйонів євро. Нині ЧАНТА МАУНТ привчає українців до замороженого, а не традиційного лінійного хліба, споживання якого поступово йде на спад. Перевага замороженої продукції — надовго залишатись свіжою: після шокового заморожування така випічка може півроку зберігатися за -18°С без втрати поживних і смакових якостей.

ЧАНТА дає змогу іншим пекарням зменшити витрати на ведення бізнесу

— Наша продукція має 95% готовності, — веде далі розповідь Орест Ілліч. — Довести її до повної готовності можна не лише у професійних пекарнях, які на сьогодні мають супермаркети і торговельні центри, автозаправки, сектор HoReCa, сервіси доставки їжі, а навіть удома. Для цього не потрібно мати великі виробничі площі, багато часу й значну кількість працівників, дороге обладнання, транспорт і витрати на пальне. Відтепер усі ці клопоти ми взяли на себе. А пекарні закуповують у нас заморожену партію будь-якого обсягу і доводять її до повної готовності за час, який їм диктує попит.

Із самого початку роботи заводу в листопаді 2018 року спеціалісти команди ЧАНТИ працюють над рецептурами, поліпшують їх, розробляють цікаві новинки, опрацьовують каталог продукції. Регулярно проводять дегустації, які засвідчують, що споживачам подобається хліб із Нових Петрівців. Потужність заводу становить 20 тонн чіабати, багетів та інших артизанських хлібів на добу. Та після того як на початку 2020 року на заводі запустять нову лінію (це – ще додаткові інвестиції), його продуктивність зросте до 30 тонн на добу. Коли підприємство буде укомплектовано згідно із проєктом, виробнича потужність сягне 90 тонн на добу.

«Сендвічизація» харчування

До речі, «сендвічизація» харчування українців зробила новопетрівську чіабату дуже значущою. Споживачі оцінили в ній вдале поєднання вікових українських хлібопекарських традицій з актуальним запитом суспільства на здоровий спосіб життя і здорове харчування.

— Випікаємо хлібний спеціалітет із функціональними домішками з високим вмістом поживних волокон, вітамінів та мікроелементів, — у голосі керівника заводу чути нотки гордості. — Тому наш продукт дає не лише гастрономічну насолоду, а й позитивно впливає на здоров’я різних систем організму. Гарантують це використання натуральних заквасок власного виробництва, випікання у печах із кам’яним подом. А типовий домашній смак і ремісничий артизанський вигляд робить хліб по-справжньому особливим. Щоб підтвердити серйозність своїх намірів, підприємство ЧАНТА МАУНТ свідомо обрало шлях найбільш комплексної міжнародної схеми сертифікації і впровадило систему управління безпечністю харчових продуктів за вимогами FSSC 22000. На сьогодні це єдине в Україні підприємство у хлібній галузі, сертифіковане за високими стандартами FSSC 22000.

Сертифікат FSSC 22000 — респектабельний документ міжнародного зразка, визнаний організаціями GFSI (Global Food Safeti Initiative, Глобальна ініціатива з безпечності харчових продуктів) та Європейським співробітництвом з акредитації (ЕА). Продукцію українського виробника із задоволенням вживатимуть не лише наші співвітчизники, а й європейські клієнти, бо впроваджена система гарантує контроль відсутності загроз для них на кожному етапі виробництва: від зернятка пшениці на полі до буханця хліба на столі споживача.

А ось робітників не вистачає

Звісно ж, не міг директор не сказати і про проблемні моменти: гостро стоїть кадрове питання. ЧАНТА активно шукає спеціалістів у команду. Нові Петрівці — велике село, але чимало місцевих жителів воліють їздити на роботу до Києва, це пів години маршруткою. А завдяки безпечним умовам праці, комфортному робочому місцю, автоматизованому обладнанню та високій зарплатні ЧАНТА МАУНТ — привабливий роботодавець не лише для місцевих околиць, а й співробітників іноземних системних компаній інших галузей.

— Навчаємо і розвиваємо новачків, створюємо гідні умови праці, — резюмує Орест Андріяс. — Надаємо транспорт для доставки робітників, наприклад, з Києва. Аякже! Через те, що українці масово виїжджають за кордон працювати, вдома залишається дедалі менше людей. Цю негативну традицію треба ламати, бо нікому буде працювати на прекрасних сучасних заводах. Зокрема й такому, як наш. Тож закликаю не до Польщі їхати (ми платимо не гірше), а до нас...

Цілком згідний з Орестом Андріясом: настав час піднімати не чужу, а власну економіку. Щоб наші діти й онуки жили заможно в Україні, а не гнули спини на чужинців. Надто що й заохочують це сьогодні краще, аніж рік-два тому.