Інакше як ганьбою депутатського корпусу Черкас, чиновників і навіть контролюючих органів та правоохоронців не можна назвати все те, що відбувається з проектом забудови черкаської Соснівки. Унікальний куточок обласного центру, що хоч якось компенсує тотальне забруднення міста викидами підприємств й автотранспорту, мають намір забудувати. Парк «Соснівка» засновано на початку минулого століття на базі соснового масиву. Цю територію місцева поміщиця свого часу відвела під будівництво літніх дач. Деякі з них побудували, парк облаштували. З’явились алеї, паркові споруди. У 1960-х роках парк реконструювали. До середини 1980-х він існував як парк культури та відпочинку, працювала естрада, літній кінотеатр, атракціони. Згодом цю зону занехаяли. Друга частина парку, пейзажна, з величними краєвидами та мальовничими узвозами лежить на високому березі Дніпра. Поєднуються ці дві частини широкою дорогою-алеєю — головною композиційною віссю всієї забудови цього району.

Нині парку й будинкам зі столітньою історією загрожує повна руйнація у зв’язку з планами на забудову цієї території. Місцеве населення з обуренням сприймає події, протестує проти забудови на зборах та мітингах, створено комітет з охорони пам’ятки, але на сьогодні питання збереження цього унікального комплексу не вирішено. Особливо вражає нахабство, з яким чиновники, роздерибанивши паркову землю (віддавши в довгострокову оренду, давши дозвіл на виготовлення проекту), тепер заявляють про потребу «лікувати» чи то «упорядкувати» її, а задля цього, мовляв, слід змінити її цільове призначення.

Мабуть, лідером у рейтингу безслав’я й багатослів’я на захист проекту став той, хто мав би розуміти значення паркової зони для міста, а тому й захищати її. В інтерв’ю одному з видань головний архітектор Черкас Віталій Чернуха сказав, що вважає проект будівництва в Соснівці «надзвичайно якісним». Головне, наголошує він, це не вирубування дерев, а зміцнення берега й утилізація 10-метрового шару будівельного сміття.

Хочеться запитати: де був пан архітектор, який уже далеко не перший рік на посаді, й ті чиновники, які мали б не допустити «10-метрового шару будівельного сміття»? Невже побачив сміття тільки тоді, коли настав час ставити підпис під документами?

Щодо сміття це дуже поширена технологія дерибану міських земель. Згадаймо, які аргументи висловлювали чиновники під час відведення землі (читай — руйнації скверу) за театром у Черкасах. Тоді в замовних статтях у ЗМІ йшлося, що сквер геть занедбаний. Аналогічні аргументи використовували, коли забудовували сквер на перехресті бульвару Шевченка та вулиці Припортової (колишня Героїв Сталінграда). Схожі аргументи торік лунали і щодо відведення під футбольні поля (а разом з ними й відповідну бізнес-інфраструктуру) кількох гектарів берега Дніпра, що поряд із Долиною троянд. Варто лише занедбати (засипати кількома вантажівками сміття) певну ділянку — і готове обґрунтування: дуже потрібен щедрий інвестор!

До теми пригадалася й розмова з попередником пана Чернухи головним архітектором Черкас Миколою Упирем 2011 року. Він разом із тодішнім міським головою Сергієм Одаричем віддав під ніж сквер біля Будинку торгівлі, зробивши там автостоянку і назвавши це неподобство «реконструкцією» Європейської площі. Упир тоді аргументував знищення зелених насаджень тим, що без них із Дніпра буцімто йтиме свіже повітря.

Що ж, архітектори і надалі ухвалюють безславні (але комусь дуже вигідні) рішення, навіть не добираючи більш-менш розумних аргументів. Як тут не додати солодку аж до нудоти цитату з інтерв’ю Віталія Чернухи: «Коли я побачив ескізну пропозицію, виготовлену цим бюро, то був вражений. Таких креслень не бачив з періоду Радянського Союзу — 25 років. Ці люди — професіонали. Якщо збудують усе — це буде окраса міста».

Очевидно, з огляду на настрої місцевої влади до цієї теми доведеться повертатися ще не раз. Принаймні заплановані громадські слухання про забудову Соснівки не віщують спокійного продовження дерибану.