Унаслідок набуття чинності Закону про амністію 268 учасників масових акцій протесту будуть звільнені від відповідальності, заявив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка. Цей закон запрацював після того, як мітингувальники у Києві і регіонах виконали домовленості: активісти звільнили приміщення КМДА та державних адміністрацій у Тернополі, Івано-Франківську, Львові, Полтаві й демонтували частину барикад на вулиці Грушевського, аби відновити рух транспорту. Але розходитися з Хрещатика мітингувальники не поспішають, навпаки — зміцнюють загони самооборони й наполягають на тому, щоб були закриті всі справи проти активістів, навіть тих, хто нині перебуває під домашнім арештом. Та чекають, що вже цього тижня у Верховній Раді відбуватиметься повернення Конституції 2004 року.
Неділя була останнім днем, коли мітингувальники мали залишити будівлю Київської міської державної адміністрації за умови звільнення всіх активістів Майдану за так званим Законом про амністію.
Провели передачу споруди через посередника — посла Швейцарії Крістіана Шоненберга. «Це перший, але найважливіший крок назустріч одне одному. Тепер напруга спаде і відкриється шлях до порозуміння», — зазначив пан посол і передав будівлю мерії голові КМДА Володимиру Макеєнку. Останній обіцяє відновити роботу адміністрації найближчим часом і запевняє, що всі витрати на ремонт візьмуть на себе спонсори.
Крок уперед і два назад
«Жодних матеріальних, моральних претензій ні до кого немає, — каже Володимир Макеєнко. — Що стосується ремонту, то у нас наразі стоїть черга спонсорів, які готові взяти у цьому участь. Я вдячний представникам ОБСЄ, послу Швейцарії Крістіану Шоненбергу і лідерам Майдану за конструктивні переговори».
Тим часом Майдан виконує ще одну вимогу про амністію: демонтують барикади. З вулиці Грушевського екскаватор прибрав частину укріплення, щоб відновити рух транспорту.
Лідери опозиції, які виступили зі сцени Майдану на народному віче у неділю, заявили: більше поступок не буде. Звільняти Український дім, Жовтневий палац, а також вулицю Хрещатик мітингувальники поки що не планують. «Ми дали час Генеральному прокурору, аби вони негайно закрили 2000 справ», — заявив Арсеній Яценюк.
За його словами, для контролю за виконанням закону про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час мирних зібрань, буде створена гуманітарна робоча група. До її складу увійдуть депутати всіх фракцій, представники правоохоронних і силових структур. У Генеральній прокуратурі поки що озвучили інші цифри, запевнивши, що дотримаються всіх вимог Закону про амністію.
«268 осіб, які є підозрюваними, будуть звільнені від кримінальної відповідальності. 108 кримінальних проваджень будуть закриті, — розповів Генеральний прокурор Віктор Пшонка. — Я гарантую, що впродовж місяця всі необхідні процесуальні дії стосовно всіх осіб, які є суб’єктами цих кримінальних проваджень, будуть закінчені».
«У зв’язку з публікацією цього повідомлення, зазначений закон набирає сили з 17 лютого 2014 року і передбачає звільнення від кримінальної відповідальності і покарання осіб, які вчинили в період з 27 грудня 2013-го по 2 лютого 2014-го злочини, передбачені статтею 1 цього закону, закриття відповідних кримінальних проваджень, а також звільнення від адміністративної відповідальності осіб, до яких застосовано адміністративний арешт», — наголошується в повідомленні ГПУ.
Загони самооборони «підростуть»
Але такий розвиток подій влаштовує не всіх. Відновити кримінальні справи проти правоохоронців, які також будуть закриті під час запровадження Закону про амністію, та звільнити всіх активістів, — такою була резолюція учасників ІІ Форуму євромайданів, що відбувся в Одесі. Якщо цього не станеться, делегати з’їзду закликали українців та міжнародну спільноту вжити заходів для самостійного звільнення затриманих активістів та оголошення поза законом усіх, хто мав стосунок до затримання та арештів активістів.
Учасники форуму також підтримали збільшення числа загонів самооборони Євромайдану у Києві й регіонах. У форумі брали участь не лише делегати з України, а й гості з Варшави, Парижа і Москви.
У свою чергу, Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон закликала українську владу закрити всі справи проти активістів Євромайдану, в тому числі проти тих, хто перебуває під домашнім арештом.
На думку Ештон, звільнення мітингувальниками адмінбудівель та закриття частини справ проти активістів — результат важливих кроків, які спрямовані на припинення ескалації ситуації в Україні. І це сприяє виходу з кризи.
Шляхом діалогу
Про ситуацію в Україні напередодні говорили й члени Парламентської делегації ОБСЄ, до якої входять представники 57 країн.
«Ми всі згодні з тим, що потрібно відновити просування України до процвітання і демократії. Необхідно, щоб народ і уряд України мирно врегулювали ситуацію, що склалася. Таким чином, щоб це сприяло виконанню Україною принципів ОБСЄ, — підкреслив представник канадської делегації Ден Еллісон. — Ми спільно повинні відіграти роль, яка сприятиме такому результату».
А представник Республіки Білорусь Володимир Сенько висловив думку, що Україна повинна самостійно пройти шлях побудови демократичного суспільства. «Ми в Білорусі абсолютно впевнені, що ця велика країна володіє всіма ресурсами, щоб знайти рішення в нинішній складній ситуації, — зазначив він. — І те, що винятково важливо, вона повинна знайти таке рішення незалежно. Тому ми закликаємо всіх проявляти максимальну стриманість і не намагатися прискорювати демократичні зміни штучним чином».
Пан Казімір Клейна, що представляв делегацію Польщі, переконаний, що варто створити місію спостерігачів ОБСЄ для того, щоб стежити за ситуацією в Україні. «Основні завдання місії включатимуть аналіз випадків порушення правил демократії та розслідування випадків смерті і тортур активістів Євромайдану», — зазначив він.
«Цей конфлікт має врегульовуватися мирними засобами, в обстановці відкритих переговорів між сторонами, але за активної участі і допомоги з боку міжнародних організацій Європейського Союзу і, звичайно, ОБСЄ», — підкреслила парламентарій з Іспанії Ізабелла Позуело.
Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр у свою чергу нагадав, що, пропонуючи допомогу, організація повинна зберігати нейтралітет. «Ми повинні виконувати роль помічника, а не займати чиюсь сторону в цьому складному, делікатному питанні», — наголосив він.
В тому, що Україна може самотужки впоратися з політичною кризою, переконували і представники різних фракцій Верховної Ради, які були на цьому засіданні. Щоправда, не всі. Наприклад, народний депутат Микола Катеринчук, навпаки, закликав міжнародну спільноту до участі у подальшому врегулюванні ситуації в нашій країні. «В опозиції практично немає впливу на переговорний процес, так як в парламенті ми у меншості. Суди, міліція, армія — вся силова машина працює на владу. І це дає впевненість владі, що можна не поспішаючи врегульовувати політичний конфлікт, не йти на поступки опозиції. Тому ми вважаємо за необхідне участь міжнародних посередників з врегулювання конфлікту в Україні».
У свою чергу, Олександр Стоян, який представляв на засіданні фракцію Партії регіонів, нагадав присутнім, що український народ ніколи не був агресивним. «Український народ працьовитий, добрий. Дайте нам можливість самостійно розібратися і вийти з політичної кризи, у нас достатньо мудрості, сили і вміння це зробити!» — заявив політик.
Його колега по фракції Олег Зарубинський визнав, що у сьогоднішньому конфлікті немає явних ангелів і немає явних демонів. «Важливо однаково розуміти терміни і слова. Компроміс — це взаємні поступки. Підкреслюю, взаємні. Не треба ховати за словом компроміс бажання одних отримати все. Тоді компромісу вже немає. Треба розуміти, що екстремізм — це екстремізм. Є дії, які підпадають під концепцію екстремізму, незалежно, де вони відбуваються, — в іноземній державі чи у вашій власній країні. І ставлення до екстремістських проявів не повинно залежати від того, якими є плани та інтереси міжнародної політики. Україна ніколи не буде чиєюсь підмандатною територією, тому ніхто, крім громадян України, не повинен вирішувати, хто буде сьогодні, завтра чи післязавтра у владі в нашій країні, а хто буде в опозиції».
Яким буде Основний Закон — визначить народ
Представник фракції КПУ Оксана Калетник, аналізуючи ситуацію в Україні, зазначила: «У 1990-х роках ми набули незалежність. Але країна продовжувала жити за звичкою. У населення не було розуміння, що соціалізм закінчився, що почався час вільної економіки. Після набуття незалежності ми не визначили спочатку, в якому суспільно-політичному устрої плануємо жити. На жаль, у нас досі немає чіткої відповіді на це запитання: частина населення продовжує жити при соціалізмі і, відповідно, справедливо очікує безкоштовної освіти, медицини в повному обсязі, обов’язкового забезпечення роботою.
Інша частина населення представляє середній і малий бізнес, який ріс і дорослішав з 1990-х, приймаючи всі виклики нового економічного простору. Представники середнього бізнесу пройшли весь шлях розвитку — від найманих робітників до засновників власних бізнесів, формуючи нову культуру. У 2004 році їх голос звучав на Майдані, але опозиція, яка прийшла до влади, не змогла якісно змінити ситуацію. І лише дуже невелика частина населення, починаючи з 1990-х років, заволоділа практично всіма національними багатствами та довгий час формувала роботу державної машини під себе. Саме з цієї причини всі опинилися на різних полюсах, і суперечності накопичувалися роками, розриваючи країну на частини. Суспільству необхідний був діалог. Брак цього діалогу підірвав ситуацію», — підкреслила політик, укотре нагадавши, що політична сила, яку вона представляє, пропонувала провести референдум, який дасть відповіді на питання, що турбують суспільство.
На її думку, в країні формується громадянське суспільство, в якому змінюється ставлення до політиків, в особі яких люди бачать радше управлінців, яких суспільство наймає на роботу. І якщо вони не справляються з поставленими завданнями, то їх звільняють і візьмуть більш ефективних.
Що стосується змін до Конституції, то, за словами Олександра Стояна, це питання може бути розглянуте парламентом. Але спочатку потрібно визначити, якими вони повинні бути. «Хочу сказати, що і Президент України, і наша політична сила готові піти на політичний компроміс. Вся проблема полягає в тому, що лідери опозиції не можуть між собою домовитися, якою саме буде ця Конституція», — зазначив він.
І хоч переговорний процес нібито досягнув певного компромісу, представники опозиції учора заявили, що у Верховній Раді відмовляються реєструвати постанови з пропозиціями щодо змін у Конституцію.
«Нічого зареєстрованого поки що немає, зараз я повернуся до постанов, які доробляються, вони будуть зареєстровані, щоб у середу вони були розглянуті комітетами і в четвер їх можна було розглянути у парламенті», — заявив у відповідь на такі закиди спікер парламенту Володимир Рибак.
А поки політики продовжують з’ясовувати стосунки, мітингувальники готуються до «мирного наступу», який, на їхнє переконання, щонайменше змусить парламент цього тижня плідно попрацювати.
Ми в Google+