«У квитанції за грудень дрібним шрифтом набрано: «Не повірені лічильники будуть зняті з комерційного обліку». Причому, як відомо, це має статися нібито з 1 березня цього року. Тож прошу роз’яснити кілька моментів. По-перше, що означає комерційний облік? По-друге, хто — власник квартири чи ЖЕК — має повіряти чи, за потреби, міняти лічильники гарячої й холодної води і за чиї кошти це повинно робитися? По-третє, які саме лічильники на гарячу воду повинні нам ставити: ті, які є звичайними водомірами (нині стоять саме такі, і люди за ледь теплу водичку платять чималі гроші), чи ті, які починають працювати з певної температури води?»
Олеся ПТАШНИЧЕНКО, м. Київ
Консультує Олег ДУБОВИК,
заступник генерального директора ЮК «Астон Бізнес Сервіс»
— Визначення терміна «комерційний облік» на сьогодні чинним законодавством України не передбачено. Проект Закону України «Про комерційний облік теплової енергії, холодної (питної) та гарячої води у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання» (на сьогодні не ухвалений) передбачав таке визначення цього терміна: «комерційний (приладовий) облік теплової енергії, холодної (питної)/гарячої води — це визначення за допомогою вузла обліку обсягу споживання/реалізації теплової енергії/об’єму води, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами теплової енергії/послуги з централізованого постачання холодної (питної)/гарячої води та суб’єктами господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання».
Відповідно до п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 21. 07. 2005 р. №630, у квартирі (будинку садибного типу) установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі — квартирні засоби обліку) проводить спеціалізована організація, виконавець, виробник чи постачальник за рахунок коштів споживача. Отже, встановлюють лічильники в квартирі спеціалізовані організації за рахунок власника квартири.
Квартирні засоби обліку виконавець бере на абонентський облік.
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (зокрема демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводять за рахунок виконавця.
Крім цього, згідно з п. 15 правил, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодичну повірку засобів обліку води і теплової енергії проводять у строк, що не перевищує місяця. Повірку, обслуговування та ремонт лічильників проводять за рахунок надавача послуг або ЖЕКів.
Вимоги до лічильників води, які застосовують для комерційного обліку в Україні, встановлює Технічний регламент щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08. 04. 2009 р. №332. Для комерційного обліку можна використовувати лічильники води, типи яких внесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України. Власники лічильників зобов’язані своєчасно, з урахуванням встановлених міжповірочних інтервалів (тобто певного інтервалу часу між двома послідовними періодичними перевірками), подавати прилад на повірку.
Коли потрібно міняти паспорт
Едуард Д., м. Харків: «Питання в тому, що мене хочуть виписати зі студентського гуртожитку через суд — після того, як я звідти виїхав, але не виписався вчасно. І мені сказали, що після цієї процедури мій паспорт стане недійсним і його доведеться міняти. Підкажіть, будь ласка, через що саме мені доведеться міняти паспорт, і якщо це справді так, то якою мусить бути процедура?»
— Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26. 06. 1992 р. №2503, паспорт громадянина України — документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Термін чинності паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
До паспортної книжечки після досягнення громадянином 25- і 45-річного віку вклеюють нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, у якому не вклеєно таких фотокарток після досягнення його власником зазначеного віку, вважається недійсним.Крім цього, паспорт може бути визнаний недійсним у зв’язку із внесенням до нього не передбачених законодавством записів, поміток, виправлень тощо.
Відповідно до Порядку оформлення і видачі паспорта, затвердженого наказом МВС від 13. 04. 2012 р. №320, 4.1., обмін паспорта здійснюється в разі:
♦ зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові;
♦ установлення розбіжностей у записах;
♦ непридатності паспорта для користування.
4.2. Для обміну паспорта особа подає органу Державної міграційної служби:
♦ заяву;
♦ паспорт, що підлягає обміну;
♦ дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см;
♦ платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита;
♦ документи, що підтверджують обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну.
Крім цього, Порядок передбачає, що погашаються, вважаються недійсними та знищуються паспорти:
♦ які обмінюють у зв’язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові;
♦ у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);
♦ у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, втрата фотокартки);
♦ осіб, громадянство України яких припинено;
♦ знайдені, замість яких видано нові;
♦ померлих громадян;
♦ зіпсовані під час заповнення;
♦ оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України;
♦ не отримані власником протягом року.
Так, законодавство визначає чіткий перелік підстав визнання паспорта недійсним.
Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що кожний громадянин України чи іноземець, який отримав на це відповідний дозвіл, протягом 10 днів має зареєструвати своє місце постійного проживання. Якщо ж цього не зробити вчасно, то такого громадянина притягують до адміністративної відповідальності.
Стаття 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за проживання без паспорта (в разі його своєчасного, в 16-річному віці, не оформлення, втрати і не відновлення, пошкодження) або проживання за недійсним паспортом (не вклеєно фото після досягнення 25-, 45-річного віку, нема реєстрації місця проживання тощо).
Відповідно до ст. 7 цього закону, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема судового рішення, яке набрало чинності, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Так, вас мають право зняти з реєстрації за рішенням суду, проте це не тягне за собою одночасної недійсності вашого паспорта. Проте щоб вас не притягли до адміністративної відповідальності одразу після зняття з реєстрації, вам необхідно буде прописатися за новим місцем проживання.
В яких випадках при розлученні майно не ділиться
Тетяна ВАСИЛЕНКО, м. Полтава: «Під час мого шлюбу моя мати подарувала мені гроші на автомобіль, який я оформила на себе. Після розлучення чоловік вимагає половину вартості автівки. Чи можна уникнути розподілу і визнати, що автомобіль куплений на подаровані гроші? Як?»
— Чинне законодавство, а саме стаття 57, ч. 3 Сімейного кодексу чітко дає відповідь на це запитання: майно є особистою приватною власністю дружини, якщо набуте нею за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто. Тобто в даному разі подаровані гроші вважатимуться саме коштами, які належать вам особисто (оскільки це випливає з договору дарування). Тобто і автомобіль, куплений вами на подаровані гроші, належить вам особисто і не підлягає до розподілу після розлучення.
Проте ви повинні надати суду докази того, що саме вам подаровано гроші і на них куплено цей автомобіль. Переконливим доказом стануть договір дарування грошей (якщо він є) і договір купівлі авто. Якщо договору дарування не було, потрібно всіма іншими доказами (покази свідків, що можуть підтвердити факт дарування грошей, а також пояснення матері), допустимими законом, довести, що вам подаровано гроші і на них пізніше придбано автомобіль. У разі доведення автомобіль не підлягатиме розподілу.
Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його на адресу: редакція газети «Урядовий кур’єр», вул. Садова,
Матеріали підготувала Лариса УСЕНКО, «Урядовий кур’єр»