Цього тижня обрана очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі представила єврокомісарів у новому складі ЄК. Зокрема трьома виконавчими заступниками фон дер Ляєн стануть нідерландець Франс Тіммерманс, який відповідатиме за проблеми екології, данка Маргрете Вестагер — за цифровий ринок і питання конкуренції, та латвієць Валдіс Домбровскіс, який курируватиме питання економіки й фінансів ЄС. Фон дер Ляєн вирішила створити нову посаду єврокомісарки з міжнародного партнерства. Нею стане Ютта Урпілайнен з Фінляндії. Ця посада буде ключовою для сусідніх з ЄС країн, зазначила майбутній голова Єврокомісії. «Критично важливо, щоб ми інвестували у наших сусідів», — наголосила вона.
У новому складі ЄК опинилося чимало єврокомісарів зі старої команди. Серед них залишилися й добре знайомі з «українським файлом». Хоча напрям їхньої діяльності відтепер зміниться, проте й на нових посадах вони продовжать спілкування з партнерами в нашому уряді та обмінюватимуться досвідом зі своїми наступниками. Серед них — уже згадувані віцепрезиденти ЄК Франс Тіммерманс і Валдіс Домбровскіс, віцепрезидент з питань міжнародних відносин Марош Шефчович, єврокомісар з питань бюджету та адміністрації Йоганнес Ган.
Не менш важливим для Києва є й висунення у крісло Верховного комісара з питань зовнішньої та безпекової політики іспанця Жозепа Борреля. Хоча на посаді глави МЗС Іспанії його вважали прихильником хороших відносин Мадрида з Москвою, проте він називав Росію «давнім ворогом» ЄС і «незручним сусідом». Тож маємо сподівання, що він дотримуватиметься цієї політичної лінії й на посаді очільника європейської дипломатії.
Неупереджені прагматики
Серед нових кандидатур, з якими найчастіше доведеться мати справу українській владі, є ті, що спричиняють обережний оптимізм щодо подальших відносин із Брюсселем. Це естонка Кадрі Сімсон, яка займатиметься питаннями енергетики, ірландець Філ Гоган, котрий відповідатиме за торгівлю, француженка Сільві Гулар, яка контролюватиме сектор промислової політики та цифрового ринку. Тобто ці люди керуватимуть найперспективнішими для України напрямами, за якими вона може найуспішніше просунутися на шляху євроінтеграції. Їхні кандидатури — нейтральні, такі, які не мають шлейфу негативу, проте й не відомі своїми проукраїнськими симпатіями. Тому є підстави вважати, що вони вестимуть з Києвом неупереджений конструктивний діалог.
Серед цікавих для нас призначень кандидатура Янеса Ленарчича зі Словенії, якому Урсула фон дер Ляєн віддала нову посаду єврокомісара з питань кризового менеджменту. Оскільки Брюссель розглядає ситуацію в Україні як таку, що може обернутися кризовим явищем для самого ЄС, це призначення може бути вигідним для Києва. Адже Янес Ленарчич добре знайомий з українською проблематикою, бо був директором Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ під час Революції гідності.
Суперечлива кандидатура від Угорщини
На посаду єврокомісара з питань розширення й політики добросусідства Урсула фон дер Ляєн запропонувала призначити представника Угорщини — країни, яка останнім часом блокує європейську та євроатлантичну інтеграцію Києва. Ним став Ласло Трочані, відомий своїми тісними зв’язками з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, в уряді якого обіймав посаду міністра юстиції.
Особистість Трочані доволі контроверсійна. Експерти небезпідставно підозрюють, що він навряд чи виступатиме за розширення можливостей для євроінтеграції України. Проте ця постать спричиняє питання не тільки в української сторони, а й в ЄС, бо він не раз висловлював погляди, які кардинально протилежні до офіційної позиції Брюсселя. Наприклад, Трочані вважає, що Балканські країни мають поки що залишатися поза межами ЄС, тоді як провідні столиці ЄС, зокрема Берлін, закликають якнайшвидше інтегрувати Балкани до Євросоюзу.
Тим часом офіційний Київ уникає гострих коментарів на адресу угорського кандидата. Віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба заявив у Брюсселі, що в разі затвердження представника Угорщини той представлятиме позицію всього ЄС, а не своєї країни: «Будь-який комісар після призначення стає представником всього Євросоюзу, а не лише однієї держави».
Представлений Урсулою фон дер Ляєн склад ЄК може зазнати змін. Адже кожен кандидат у єврокомісари ще має пройти через слухання в Європарламенті. Якщо євродепутати його розкритикують, то уряд країни, яка висунула цього кандидата, має запропонувати альтернативу. Лише після обговорень склад нової Єврокомісії має пройти затвердження в Європарламенті. Це голосування заплановане на 23 жовтня. Якщо євродепутати підтримають новий склад ЄК, вона розпочне роботу з 1 листопада.